Про це в коментарі Укрінформу сказав політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Ми отримали менше, ніж сподівалися. Хоча більшість фахівців, експертів попереджали, що запрошення України до складу НАТО під час війни дуже малоймовірне. Але тим не менш, боротьба за це тривала. Я вважаю, що для нас результати є задовільними. Сьогодні триває засідання Ради Україна-НАТО. Перший раз на такому рівні відбувається співпраця України і НАТО. Результати доволі позитивні. Завдяки активній дипломатичній роботі України і партнерів вдалося досягнути того, що нам не треба буде виконувати ПДЧ. Це означає, що, по суті, ми виходимо на фінішну пряму», — сказав Фесенко.

Він відзначив, що наразі війна є головною перешкодою для вступу України в Альянс.

«Війна – це головна перешкода. Оскільки в НАТО побоюються, що вступ України під час війни означатиме втягування НАТО у війну проти Росії, а це ризик ядерної війни», — сказав експерт.

Також, за його словами, необхідно здійснити низку реформ.

«У нас ще залишаються реформи СБУ, деякі інші інституційні реформи, які пов’язані зі вступом до НАТО, але це не головне. Це скоріше формальні обставини і вони не мають вирішального значення. Зараз головна проблема — це війна», — сказав Фесенко.

На думку експерта, критика, яка пролунала з боку Президента України щодо відсутності у членів Альянсу готовності запросити Україну, має під собою підстави.

«Навіть у формулюваннях саміту НАТО треба було акцентувати увагу на неминучості нашого вступу. Так, не сьогодні, завтра, коли саме ми не знаємо. Ніхто не знає, скільки ще буде тривати ця війна, але неминучість треба було підкреслити. І що наше членство не буде предметом торгів з Росією. Але я думаю, що такі кроки ще будуть зроблені», — наголосив експерт.

Водночас Фесенко зазначив, що поки не всі результати саміту відомі.

Окремо він наголосив на значенні Ради Україна-НАТО на заміну комісії.

«Раду з якоюсь країною НАТО створює в тому випадку, коли йдеться про особливі відносини. Комісія створюється з різними країнами, які певним чином взаємодіють із НАТО. Ради створюються лише з окремим числом країн. Ідеться або про пошук порозуміння або, як в нашому випадку, це означає особливий партнерський статус. Акцент у роботі Ради Україна-НАТО буде на практичній інтеграції держави до Альянсу. Про це говорить ще один пункт комюніке, який стосується того, що, скоріше за все, будуть зроблені відповідні доручення про розробку багаторічної програми підтримки України. Ця програма фактично означає практичну інтеграцію України до НАТО. Інтеграцію оперативну, технічну, процедурну, підняття до рівня стандартів НАТО в роботі наших Збройних сил, силових структур», — сказав експерт.

Він висловив сподівання, що у межах цієї програми буде реалізована одна з гарантій безпеки України — це продовження збройної підтримки, тобто надання нашій державі зброї і боєприпасів.

«Але що саме там буде, я думаю, ще треба узгодити і ухвалити. Але ця програма – це теж практичний інструмент нашої інтеграції», — сказав Фесенко.

Також, за його словами, дуже важливо те, що Україні не доведеться виконувати план дій щодо членства у НАТО (ПДЧ). За його словами, Україна таким чином впритул наближається до вступу в Альянс.

«Нам не треба буде виконувати, крім деяких технічних реформ, і узгоджувати окремі програми, що може тягнутися роками», — сказав Фесенко.

Він нагадав, що свого часу, у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, Україні і Грузії відмовили в наданні ПДЧ.

Так само, у 2021 році, напередодні війни, коли Президент України наполягав, а українська дипломатія активно закликала наших партнерів щодо надання ПДЧ, не було відповіді.

«Зараз ПДЧ вже не актуальне, ми вже подолали цей рівень. Це ілюстрація який прогрес зроблено, яка динаміка. Динаміка позитивна – ми неухильно і наполегливо рухаємося до членства в НАТО», — сказав Фесенко.

Він зауважив, що умови завершення війни, безумовно, теж будуть впливати на темпи і характер вступу, але на його думку, за останні півтора роки повномасштабної війни і, зокрема, на Вільнюському саміті, вже зроблено вагомий крок на шляху до НАТО.

«Ми хотіли більшого, тому певний присмак розчарування є. Ми хотіли запрошення до НАТО. Той результат не відповідає нашим максимальним очікуванням, але програми мінімум виконана. Ми продовжуємо і прискорюємо наш рух до НАТО», — сказав експерт.

Як повідомляв Укрінформ, саміт НАТО проходить 11-12 липня у столиці Литви. Вже було оголошено про створення Ради Україна-НАТО.

Президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна цінує визнання того, що не потребує Плану дій щодо членства в Альянсі, та назвав це гарними результатами нинішнього саміту.

Лідери країн «Групи семи» (G7) погодили на полях саміту НАТО у Вільнюсі «Спільну декларацію про підтримку України» (Joint Declaration of Support for Ukraine).

Документ було презентовано під час урочистого заходу за участю лідерів G7 та України.