…зараз маса журналістів , які залюбки робитимуть усе, що їм скажуть. Не хочете ви працювати в таких умовах? Тоді до побачення. Прийдуть інші і зроблять. Тому потреби в репресіях сміливих і кваліфікованих журналістів навіть немає. Цензура залишиться попри ці заяви…Чому влада боїться свободи слова? Бо вона досі ще не запропонувала жодного рецепту виходу з кризи. Фактично влада зараз користується здобутками уряду Тимошенко. Сама ж вона, як виявилося, нічого не здатна придумати і запропонувати нації.

Журналісти телеканалу ТСН звернулися з відкритим листом, в якому заявляють про запровадження цензури на телеканалі «1+1».

«Ми, журналісти ТСН, хочемо заявити: на телеканалі 1+1 запроваджують цензуру!Нам заборонили висвітлювати певні теми і події. Наші сюжети, у яких присутня критика чинної влади, з політичних міркувань знімають з ефіру. Остаточне рішення щодо виходу матеріалу в ефір приймається не редактором випуску, і навіть не шеф-редактором ТСН, а Гендиректором 1+1», — йдеться в зверненні.

Журналісти відзначають, що зокрема в останньому підсумковому випуску ТСН, який вийшов в ефір 2 травня цього року, «матеріали про політичне протистояння у ВР перетворилися на класичні приклади інформаційного кілерства».

«Одразу зауважимо, ми не виступаємо захисниками, симпатиками чи прихильниками опозиції. Свої політичні вподобання журналіст залишає за межами своїх сюжетів. Однак, ми вважаємо, що кожна зі сторін має право на рівних донести свою позицію до глядача», — зазначається в документі.

Водночас журналісти зазначають, що «смілива спроба колеги, Мирослава Отковича, підняти проблему цензури обернулася звинуваченнями у заангажованості, дилетантстві і непрофесіоналізмі з боку заступниці глави адміністрації Президента».

«Ми не хочемо бути наймитами і пропагандистами. Для нас свобода слова не порожні звуки, а фундамент професії. Саме тому ми заявляємо про категоричну незгоду з тиском на свободу слова .Ми вимагаємо негайно припинити ручне керування ТСН. Ми вимагаємо припинити ганебну практику впровадження «директив», «цінних вказівок» і заборони тих чи інших тем. Ми вимагаємо повернути в ТСН базові принципи журналістики: об’єктивність, збалансованість і рівновіддаленість від політичних сил», — наголошують журналісти.

Журналісти також обіцяють оприлюднювати усі подальші факти цензури і закликають колег підтримати їх і разом боронити честь професії.

У разі ігнорування вимог, підписанти заяви не виключають можливість проведення одноденного попереджувального страйку.

«Ми звертаємося до усіх наших колег. Знаємо, що не ми одні опинилися під тиском цензури. Знаємо, як важко зараз зробити цей перший крок. У 2004-му ми знайшли у собі сили. Перебороли страх. Кожен свій. І сказали цензурі «НІ».

Ми ризикуємо втратити професію, довіру наших співвітчизників, ту країну, у якій кожен із нас хоче жити. У якій житимуть наші діти.

Лист підписали кореспонденти ТСН Григорій Жигалов, Сергій Кудімов, Соломія Вітвицька, Маргарита Ситник, Світлана Березовська, Борис Іванов, Тетяна Коваленко, Жан Новосельцев, Юліанна Саух, Інна Боднар, Ігор Бондаренко та ведучі Олексій Ліхман, Юлія Бориско, Ілона Довгань, Віталій Гайдукевич.

Це перший колективний сигнал про утиски свободи слова. Раніше про це писали окремі журналісти , а також міжнародна організація «Репортери без кордонів». Заступник адміністрації президента Ганна Герман усе це спростувала, назвавши вигадкою опозиції.

Чи прислухаються до вимог журналістів власники телеканалів і влада, чи навпаки ці журналісти будуть покарані у якийсь спосіб? Чи зацікавлена влада в обмеженні свободи слова і чому?

З цими питаннями «Політична думка» звернулася до експертів.

Ірина Бекешкіна, керівник фонду «Демократичні ініціативи»

Я не думаю, що журналісти будуть за цей спротив покарані, але з іншого боку я не впевнена, що редакційна політика зміниться. Цих журналістів, які підписалися під зверненням швидше за все позабирають з новин і поступово повідправляють в інші програми. Тому що зараз маса журналістів , які залюбки робитимуть усе, що їм скажуть. Не хочете ви працювати в таких умовах, тоді до побачення. Прийдуть інші і зроблять. Тому потреби в репресіях сміливих і кваліфікованих журналістів навіть немає. Цензура залишиться попри ці заяви. Теленовини дивитися зараз неможливо через їхню журналістську якість. Ми не бачимо там уже давно експертів, різних точок зору. Я на собі уже переконалася і не лише я. Раніше думками експертів цікавилися, зараз експертне середовище зникло із ЗМІ. Запровадженням цензури займаються безпосередньо власники телеканалів. Чи диктує їм таку політику влада? Це темна якась сторона. Звичайно темників може і немає, але інші впливи очевидні. Влада безумовно боїться свободи слова і зацікавлена в її обмеженні. Телеканали своєю чергою бояться історій з ліцензуванням, «наїздів» різних податкових і таке інше. Чи підтримають ТСНівців інші журналісти? Немає кому уже підтримувати. Всіх, хто міг це зробити, уже давно повикидали, позачищали. Бо всі бояться за свої місця. Підтримка буде не від телевізійників, оскільки на нетелевізійних журналістів тиску влади набагато менше. В Україні зараз ситуація як в Росії, де всі телеканали контрольовані, але є «Ехо Москви» і Інтернет. В Україні особливо жорстка цензура на ті ЗМІ, які мають найбільший вплив на громадян, тобто на популярні телеканали. На газети й Інтернет-видання вони навіть якби й хотіли поширити цензуру, їм не вдасться. Влада це робить для того, аби її дії піддавалися менше критиці. Не кожна влада це робитиме і не кожну владу так бояться. Ця влада запроваджує цензуру і її бояться.

Сергій Таран, політичний експерт

Запровадження цензури на провідних телеканалах очікувалося. Тому що ті події, які відбулися за останні два місяці вели до запровадження цензури. Влада публічно не буде йти на конфлікт з журналістами, буде навіть якось виправдовуватися , але цензура буде. Безумовно, це сміливий вчинок журналістів, однак мені видається, що з багатьма журналістами влада і власники швидше спробують домовитися або переформатують новинні служби, а бунтівників переведуть на іншу роботу. З цієї ситуації міг би бути гарний вихід – укладання угоди журналістів з власниками на критеріях і стандартах європейської, вільної журналістики. Звичайно влада зацікавлена в обмеженні слова. Очевидні дві тенденції – абсолютна влада у партії регіонів і обмежені електоральні ліміти. Тому що політика влади розрахована лише на 9 областей, де переміг Янукович. Більшість областей хотіли іншого президента. Коли підтримка влади обмежена , то відбувається політична криза. І аби не допустити політичної кризи, влада намагається запровадити цензуру. Власники ж каналів лише опосередковано відповідають за те, що відбувається в їхніх програмах. Вони як і інші бізнесмени потрапили в ситуацію, коли треба або грати за правилами влади або ж іти з бізнесу. Тому відповідальною за стан свободи слова є влада. На владі лежить відповідальність за впровадження цензури. Поза сумнівом, солідарна позиція всіх журналістів може змінити ситуацію.

Вікторія Сюмар, директор Інституту масової інформації

Ситуація на каналі 1+1 визрівала давно. Останній підсумковий випуск справді був останньою краплею, який переповнив чашу терпіння. Чи прислухаються власники? Хотілося б вірити. Бо це єдиний прецедент публічності проблеми , такий собі рубікон, за яким або журналісти інших каналів візьмуть приклад з ТСН і солідарно захищатимуть основи професії, або ми побачимо боротьбу з неугодними і автоматично закриття свободи слова загалом на якийсь період. Безумовно з приходом влади Януковича ситуація стала гіршою, новини на більшості телеканалів стали очищені так би мовити від критики. Там менше експертів, різних точок зору і це не може не турбувати. В результаті ми бачимо поступове вичищення інформаційного простору за радянським зразком, тобто про владу або добре або ніяк. Гострі теми не порушуються, інформації суспільно значущої уникають, а журналісти просто не мають можливості знайти справжні причини і основи тих чи інших явищ. Чи підтримають цих журналістів інші? Сподіваюся, що журналісти інших телеканалів усвідомлять необхідність підтримати колег. Сьогоднішня заява журналістів є темою номер один. Нинішня влада немає достатньої кількості якісних спікерів і боїться відповідати відкрито за свої дії. Наприклад, харківські угоди, перед ухваленням мали пройти обговорення в експертному середовищі. Цього не було. Якщо є бажання щось приховати, щось замовчати, то це означає, що влада щось не те робить.

Володимир Цибулько, політичний експерт

Цей жест журналістів ТСН засвідчив, що Україна повернулася у 2004 рік. Журналісти тоді так само писали подібні відозви. Ситуація, в яку повернули країну регіонали, вона не просто символічна, вона ще й трагічна. Журналісти, як люди з передової, відчули це першими. Чому влада боїться свободи слова? Бо вона досі ще не запропонувала жодного рецепту виходу з кризи. Фактично влада зараз користується здобутками уряду Тимошенко. Сама ж вона, як виявилося, нічого не здатна придумати і запропонувати нації. Думаю, що за цією заявою будуть інші заяви. Влада нинішня не здатна працювати в умовах свободи слова і європейської демократії, тому вона її обмежуватиме.

Ольга Герасим’юк, журналіст, народний депутат

Я давно полишила цей канал, але коли прочитала нинішню заяву, я відразу відреагувала, зателефонувавши до них. Ці журналісти зробили не просто сміливий, а героїчний громадянський вчинок. Там багато молодих журналістів і я боялася, що їм забракне духу. А вони взяли і заявили про всі проблеми. Я дуже переймалася за Мирослава Отковича, бо насправді тема Голодомору, що була знята, дуже актуальна зараз для нас. Цей хлопець відважився сказати про це. Про те, як вони роблять це нахабно і брутально. Усе це йде від влади нинішньої, яка несамостійна. Будь-яка влада має затямити, що кожен гейзер, заткнутий клямом, вибухає. Це вже було і кожна влада, яка так чинитиме приречена. Вони взялися хвацько затикати роти медіа. Журналісти ТСН, які звернулися з відкритим листом, звичайно будуть проходити певні випробовування. Я дуже вболіваю за них. Знаю з ними сьогодні зустрічається один із ворогів преси Ганна Герман. Вона майстерний маніпулятор, м’яко кажучи, тому дуже за цих молодих людей переймаюся, їм буде нелегко. Але сподіваюся, що ці випробування вони пройдуть гідно. . . Лише тоді їх не перемелять на локшину. І лише тоді буде надія для журналістського середовища, що є герої в наших лавах, які готові боротися за правду і професію. Зараз від влади йде багато демагогії, багато балачок, за якими нічого реально не стоїть. Впевнена, що український народ і журналісти зокрема не здадуть свою державу.