В.ПутЁн, так само як Ё наш Президент, увЁйшов у першу десятку найактивнЁших ворогЁв вЁльно© преси. Це означа╨, що пристрастЁ за НТВ не пройшли поза увагою свЁтово© громадськостЁ, й внесок Президента РосЁ© у розвал творчо© групи, що була обличчям Ё душею телекомпанЁ©, оцЁнений належним чином. Адже без санкцЁ©, як усЁ розумЁють, такЁ справи не робляться.

НедавнЁ подЁ© ще в усЁх на пам’ятЁ. ОцЁнки звучали найрЁзноманЁтнЁшЁ, вЁдкритЁ листи пЁдписувалися, мЁтинги проводилися. НайпоказовЁше те, що вони спокЁйно були зЁгнорованЁ. Влада не бачить й не чу╨ сво©х громадян, навЁть найЁменитЁших та найвЁдомЁших. У цьому сенсЁ вони там Ё ми тут наче «безмовнЁ». Ми можемо волати скЁльки заманеться, Ё нЁхто не поцЁкавиться, що ж у нас болить. Байдужий лЁкар небезпечний для сво©х пацЁ╨нтЁв, байдужа влада становить соцЁальну небезпеку для усЁх нас.

Аргумент, що часто наводиться, про те, що держава (читайте В.ПутЁн) не повинна втручатися у фЁнансовЁ суперечки мЁж власниками акцЁй, не може бути прийнятий. Нас намагаються переконати, начебто нема╨ жодно© принципово© рЁзницЁ мЁж лЁкеро-горЁлчаним заводом «Кристал» (дуже схожа ЁсторЁя) та НТВ. Але це не так. Як би ми не ставилися до НТВ, але воно все-таки у досить широких прошарках населення ╨ символом свободи слова. Або, менш категорично, символом надЁ© на свободу слова. Таке телебачення було острЁвцем, що мЁг би вЁдвойовувати новЁ площЁ у стихЁ© несвободи. Свобода слова потрЁбна не власникам Ё акцЁонерам, а нам з вами, це був наш плацдарм. ╡ якщо нас позбавляють надЁ© на таку свободу якЁсь власники, то в нас ╨ лише один суб’╨кт, здатний вЁдстояти нашЁ права, — це держава. А як виявилося, Ё держава (Президент) не заЁнтересована у свободЁ слова, а тому не захищатиме нашЁ права. ╡ якщо завод «Кристал» продовжу╨ випускати якЁсну горЁлку, то якЁсний телевЁзЁйний продукт вЁдтепер НТВ не випускатиме.

Боляче було дивитися на розпач, що охопив журналЁстЁв НТВ. Вони й самЁ говорили, що показали телевЁзЁйному свЁтовЁ сво© кишки. Але хЁба без подЁбно© нервовостЁ й чутливостЁ, що вони раптом показали нам, можна було б виробляти якЁсний телевЁзЁйний продукт? Тепер ми зна╨мо — не можна. НайбЁльш наочним прикладом ╨ футбол на загальнодоступному НТВ. Василь УткЁн та його колеги подавали винятково смачне блюдо: футбол у сво©й ЁнтерпретацЁ©. Футбол, що вони нам вЁдкривали кожною хвилиною свого коментаря, це укохана, вигадлива й Ёнтелектуальна гра, що давала насолоду як самим учасникам, так Ё глядачам. Вони не стЁльки читали текст гри, скЁльки його пЁдтекст Ё контекст, що вимага╨ спостережливостЁ, розуму, почуття гумору, чутливостЁ до тонких нюансЁв того, що вЁдбува╨ться у прямокутнику поля. З ними було цЁкаво.

СьогоднЁ знову й знову вЁдкривати футбол для себе Ё для нас на НТВ нема╨ кому. Той коментатор — не хочу навЁть знати його прЁзвища, — який сьогоднЁ веде репортажЁ, закрива╨ для нас футбол. Невтримною нерозумною багатослЁвнЁстю вЁн дуже нагаду╨ свого вЁдомого укра©нського колегу, що претенду╨ на звання першого футбольного коментатора кра©ни. ╡ тому драту╨ подвЁйно, заважаючи дивитися якЁсний футбол.

СьогоднЁ на НТВ усЁ не на сво╨му мЁсцЁ. Дуже гарний журналЁст Парфьонов перетворив «Героя дня» на щось передбачуване й нудне. Тепер Ё надалЁ у передачЁ буде завжди один герой — сам Парфьонов. Прощавай, НТВ, прощавай надЁя на свободу слова., прощавай надЁя, що нас почують.