Фелікс Бауманн, Посол Швейцарії в Україні
Солідарність Швейцарії з Україною не зменшилася за час від 24 лютого 2022 року, Швейцарія продовжує найрішучіше засуджувати військову агресію Росії проти України і проголосувала за всі пакети санкцій у Раді безпеки ООН, обраним членом якої вона є у 2023–2024 роках. Про це в інтерв’ю Укрінформу наголосив Посол Швейцарії в Україні Фелікс Бауманн. Укрінформ спілкувався з ним про роль Швейцарії у підтримці Формули миру Президента Володимира Зеленського, допомогу Україні, внесок у розслідування російських військових злочинів, а також інвестиції та культурну дипломатію.
У розмові не оминули й «чутливе» (як визнав сам Посол) для українців питання заборони на реекспорт вироблених Швейцарією військових товарів третіми країнами. Фелікс Бауманн детально пояснив положення національного законодавства про заборону на експорт військових товарів сторонам конфлікту, водночас повідомивши про пропозиції щодо внесення змін до відповідного закону, які обговорювались у швейцарському парламенті. «Ми чуємо Україну», – запевнив він під час запису інтерв’ю у понеділок, 18 грудня. Ми ще не встигли його опублікувати, як наступного дня надійшла новина, що у Швейцарії парламент дозволив уряду схвалювати експорт зброї у виняткових випадках. Процес іде.
ПІДТРИМКА ФОРМУЛИ МИРУ ЗЕЛЕНСЬКОГО І ЗАЛУЧЕННЯ ДО ЇЇ ОБГОВОРЕННЯ КРАЇН ГЛОБАЛЬНОГО ПІВДНЯ
— Дякуємо, що ви з нами, пане посол! Хочеться обговорити дуже багато важливих питань, і передусім чи насправді швейцарці відчувають, що війна Росії проти України триває в Європі вже майже два роки? На які сфери життя Швейцарії вплинула війна Росії проти України? Місцеві ЗМІ все ще висвітлюють ситуацію на фронтах, економічні, політичні та геополітичні наслідки війни?
— З 24 лютого 2022 року Швейцарією прокотилася хвиля солідарності, і відтоді нічого не змінилося. Наприклад, якщо ви прогуляєтеся вулицями швейцарських міст, то побачите багато українських прапорів. І так, швейцарські ЗМІ все ще пишуть про війну – і про страждання українського населення, і про ширші питання наслідків війни, війни за Європу і світ.
Буквально два тижні тому я спілкувався з двома журналістами дуже відомого швейцарського журналу, які приїжджали до Києва та Харкова, і я думаю, що це справді свідчить про наявний інтерес. Ми пам’ятаємо солідарність швейцарців, адже вони прийняли понад 80 тисяч українців, які шукали притулку в країні. Тепер їх вже трохи менше, близько 65 тисяч. Для Швейцарії було справжнім шоком побачити, що на нашому континенті знову йде війна, тож багато хто вирішив спонтанно допомогти чим може.
— У середині січня у Швейцарії відбудеться зустріч радників глав держав для обговорення української Формули миру. Ваша країна вже є частиною робочої групи з ядерної безпеки і також висловила готовність приєднатися до робочих груп з продовольчої безпеки та фіксації завершення війни. Але як, на думку Швейцарії, можна завершити цю війну?
— Близько трьох тижнів тому Президент Швейцарської Конфедерації Ален Берсе приїздив до Києва, де зустрічався з Президентом Зеленським. Він запевнив його у твердій підтримці з боку Швейцарії. Так, Швейцарія підтримує ініціативу Президента Зеленського щодо Формули миру як засіб досягнення справедливого та тривалого миру. І ми вирішили приєднатися до робочої групи з підтвердження закінчення війни, оскільки вважаємо, що Швейцарія може привнести або поділитися певним досвідом і експертними напрацюваннями щодо посередництва у перемовинах або правових положень припинення вогню.
Ми також готові залучати до обговорення досвід і погляди країн Глобального Півдня. Я вважаю, що це дійсно важливо. У принципі, будь-який збройний конфлікт закінчується переговорами, але, звісно, зрештою Україна сама вирішуватиме, як і коли вона хоче вступати у переговори з Росією. Швейцарія готова надати свої послуги, якщо сторони цього побажають.
НЕЙТРАЛІТЕТ, АЛЕ НЕБАЙДУЖИЙ І СОЛІДАРНИЙ
— Поки війна триває тут, на українському полі бою, очевидно, що Росія також провокує різні штучні кризи деінде, використовуючи наявні засоби гібридної агресії. Останній приклад – штучна криза з мігрантами на російсько-фінському кордоні. Чи стикається Швейцарська Конфедерація з подібними «штучними кризами», і до яких заходів безпеки вдається уряд країни, щоб їм запобігти чи подолати їх?
— Швейцарія постійно посилює заходи запобігання будь-яким загрозам національній безпеці, звідки б вони не йшли. Актуальність кібербезпеки за останні роки значно зросла на всіх рівнях. З 1 січня 2024 року уряд Швейцарії вирішив перетворити національний центр кібербезпеки на повноцінне федеральне відомство. Водночас, щоб попереджати потенційні виклики національній безпеці, з 1 січня на рівні федерального уряду у складі Міноборони буде створено новий Державний секретаріат з безпекової політики. І так, дійсно, ми фіксуємо певні дії з боку Росії. Наприклад, у червні минулого року, за кілька тижнів до того, як Президент Зеленський виступив з відеозверненням до парламенту Швейцарії, мали місце кілька DDOS-атак, цілями яких були швейцарські організації та органи влади.
— А тепер важливе для багатьох українців питання. Нейтралітет. Пересічним українцям важко зрозуміти такий прояв нейтралітету Швейцарії, як заборона третім країнам реекспортувати в Україну будь-яку зброю, повністю або частково виготовлену в Швейцарії. Чи могли б ви пояснити, чому Швейцарія дотримується такої позиції, незважаючи на загальне розуміння агресії Росії проти України та необхідності її відсічі?
— Я цілком усвідомлюю, що це питання є дуже чутливим для вас, тому дозвольте спробувати пояснити наше головне правове обґрунтування. Основою нейтралітету Швейцарії є закон про нейтралітет. Він стосується лише військової сфери. По суті, нейтральна держава не може робити двох речей: вона не може приєднуватися до військових альянсів і підтримувати будь-які сторони конфлікту у військовому плані. Але, крім закону про нейтралітет, на уряд також накладено певні обмеження законом про військові товари. У цьому законі теж є положення, яке виключає експорт військових товарів сторонам конфлікту. Це положення також стосується ситуацій, коли інші країни просять Швейцарію дозволити передавання або, як ви кажете, реекспорт військових товарів. І саме через наявні критерії експорту, закладені в законі про військові товари, і принцип рівного ставлення, викладений в законі про нейтралітет, Швейцарія не може погодитися на передавання або реекспорт військового обладнання швейцарського походження в Україну. Отже, уряд Швейцарії просто керується чинним законодавством.
Але ми чуємо Україну. Наразі у швейцарському парламенті висунуто кілька пропозицій щодо внесення змін до закону про військові товари, які тепер обговорюють на рівні відповідних комісій у парламентських палатах, але рішення досі не ухвалено (на момент публікації інтерв’ю, через два дні після запису, зміни вже були внесені, – ред.).
Дозвольте мені також зазначити, що нейтралітет не означає байдужість. Швейцарія знову і знову найрішучіше засуджує військову агресію Росії проти України. Крім того, Швейцарія проголосувала за всі пакети санкцій у Раді безпеки ООН, обраним членом якої вона є у 2023–2024 роках. І я сподіваюсь, ми ще поговоримо сьогодні про те, яку підтримку Швейцарія надає Україні у різних сферах, де має компетенцію, або вважає, що може принести користь. Солідарність нікуди не зникає.
— Ще одне важливе питання – використання заморожених російських активів. 12 грудня Єврокомісія схвалила пропозицію щодо механізму використання доходів від заморожених суверенних активів РФ на користь України. Швейцарія заморозила приблизно 7,7 мільярда швейцарських франків (8,81 мільярда доларів) російських активів у рамках санкцій, накладених на РФ. Ваша країна не є членом ЄС, але чи керуватиметься ваш уряд в ухваленні відповідних рішень механізмом, який запропонувала Європейська комісія?
— По-перше, уряд Швейцарії взяв до відома політичну угоду, досягнуту в рамках ЄС минулого тижня. І так, ми будемо стежити за розвитком подій стосовно цього, і уряд справді визначатиме, які дії має бути вжито зі сторони Швейцарії, і чи такі дії матимуть місце у принципі. Швейцарія відстежувала і продовжує відстежувати всі інші кроки, які здійснюють на міжнародному рівні щодо підсанкційних російських активів, і, зокрема, дискусії в рамках Групи 7 та ЄС щодо заморожених російських державних активів.
РОЗМІНУВАННЯ ЯК ПРІОРИТЕТ ШВЕЙЦАРІЇ В УКРАЇНІ НА НАЙБЛИЖЧІ РОКИ
— Практичне питання щодо швейцарської допомоги Україні… Відомо, що наприкінці вересня ваш уряд схвалив пакет допомоги у розмірі 100 мільйонів швейцарських франків на розмінування сільськогосподарських земель. Мова про фінансову допомогу чи про спеціальну розмінувальну техніку?
— Гуманітарне розмінування залишається ключовим пріоритетом Швейцарії в Україні на найближчі роки. Розмінування шкіл і лікарень є абсолютним гуманітарним пріоритетом. Водночас розв’язання проблеми значного забруднення сільськогосподарських земель мінами є не менш важливим для початку відновлення української економіки. Щоб правильно реагувати на пріоритети і потреби України, а також надавати експертну допомогу, ми спрямували пакет допомоги на різні напрями. Йдеться про фізичне розмінування, зокрема сільськогосподарських земель, тобто забезпечення відповідною технікою, а також про моніторинг і навчання, пов’язане з цим обладнанням. Також акцентуємо на нових технологіях розмінування.
Я вважаю, що важливим елементом також є освітянська робота щодо ризиків. Два тижні тому я був у Харкові на уроці, який проводив швейцарський фонд для 10-річних школярів. Йшлося про ризики, пов’язані з мінами. Також наш Женевський міжнародний центр з гуманітарного розмінування вже надає українській владі допомогу в розбудові відповідного потенціалу. Ми прагнемо тримати темпи протимінної діяльності в Україні на належному рівні, тож наступного тижня організуємо у Києві спільно з українською стороною відповідний семінар. А восени наступного року ми разом плануємо міністерську конференцію в Женеві.
ШВЕЙЦАРСЬКІ ДНК-АНАЛІЗАТОРИ: ДОПОМОГА У ВПІЗНАННІ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ
— Чи планує Швейцарія брати активну участь у розслідуванні військових злочинів РФ в Україні, зокрема фактів викрадення та депортації українських дітей?
— Швейцарія твердо переконана, що кожен без винятку епізод військових злочинів та порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини належить розслідувати. Також пріоритетом Швейцарії є боротьба з безкарністю за найтяжчі злочини. Тому ми підтримуємо ідею Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії. Рівно місяць тому Швейцарія приєдналася до основної групи країн, які виступають за створення такого трибуналу. Ми приєдналися до реєстру збитків Ради Європи, який фіксуватиме докази збитків, смертей і поранень, які мали місце на території України з 24 лютого.
Щодо конкретної допомоги, буквально минулого тижня з України в Швейцарію повернулася група наших експертів-криміналістів. Вони перебували у вас близько місяця для допомоги в роботі Міжнародного кримінального суду у результаті збирання доказів, які одного дня можна буде використати в суді. Також минулого тижня я мав честь безкоштовно передати Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС ДНК-аналізатори повного циклу для допомоги експертам-криміналістам у впізнанні зниклих безвісти. І я дуже сподіваюся, що це обладнання допоможе експертам у їхній надзвичайно важливій роботі знайти відповіді для всіх тих сімей, чиї близькі зникли.
— Жертвами російської агресії стають і українські військові, і мирні жителі. Як країні, що перебуває у стані війни, Україні важко самостійно забезпечити якісні програми реабілітації для постраждалих. Чи допомагає Швейцарія у наданні такої реабілітаційної допомоги українським жертвам російської агресії?
— Одразу зазначу, що насправді підтримка України з боку Швейцарії триває не лише з минулого року. Ми працюємо в Україні у різноманітних проєктах вже понад 25 років. Ми підтримували зміцнення демократичних інституцій, децентралізації та сталих міст. Ця допомога також стосувалася охорони здоров’я. Співпраця у цій сфері є одним з пріоритетів протягом багатьох років, і так залишатиметься й надалі. Звичайно, найближчими роками існуватиме величезна потреба в реабілітаційних програмах. Ми вже почали підтримувати зусилля на цьому напрямі і будемо далі це робити. Що стосується реабілітації постраждалих в ході війни, є важливий проєкт зі швейцарським фінансуванням, спрямований, зокрема, на забезпечення обладнанням закладів охорони здоров’я, а також на навчання медиків, які працюють у сфері реабілітації. Йдеться і про важливі питання розвитку законодавства для зміцнення в цілому системи реабілітації в Україні найближчими роками. Тому відповідь на ваше запитання – так, ми підтримуємо і будемо підтримувати Україну в цій сфері.
ШВЕЙЦАРСЬКИЙ БІЗНЕС: ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ ПІД ЧАС ВІЙНИ
— Нещодавно бізнес-омбудсмен Роман Ващук вперше після повномасштабного вторгнення зустрівся з представниками швейцарського бізнесу в Україні. Які швейцарські підприємства тепер працюють в Україні та які їхні головні досягнення?
— Швейцарські компанії, що працюють в Україні, охоплюють широкий спектр сфер діяльності: від машинобудування та фармацевтики – до логістичних послуг і харчування. Насправді я радий зазначити, що всі компанії, що були тут до 24 лютого 2022 року, залишилися в Україні. Для когось, звичайно, ситуація є непростою, але я захоплююся стійкістю керівництва та персоналу цих компаній. Деякі навіть були змушені змінити бізнес-модель, щоб адаптуватися до нових реалій. Багато з них фактично надавали гуманітарну допомогу у своїй сфері діяльності місцевим громадам, де вони розташовані. А тепер ми навіть бачимо приклади, коли деякі компанії інвестують у нові заводи на території Україні. І я думаю, що це дійсно показує, наскільки унікальною є ситуація в Україні, адже ми надаємо гуманітарну допомогу, тривають спільні проєкти, є програма щодо прав людини, і водночас ми сприяємо малим і середнім підприємствам та підтримуємо їхню конкурентоспроможність. Наш великий бізнес інвестує в Україну. І все це відбувається одночасно, що є дійсно унікальним явищем.
МІСЦЕВІ ПРОЄКТИ І «ДИЗАЙНЕРСЬКА ДИПЛОМАТІЯ»
— В одному з інтерв’ю ви сказали, що вашим пріоритетом на найближчі місяці буде «вихід із бульбашки», тобто виїзди за межі Києва в інші регіони, особливо ті, що найбільше постраждали від війни. Ви вже коротко розповіли про візит до Харкова… Чи не могли б ви детальніше розказати про плани?
— Так, власне, я вже почав це робити. Окрім поїздки до Харкова, два тижні тому я ще був у Кривому Розі, Запоріжжі та Високопіллі в Херсонській області. Під час цих поїздок, окрім зустрічей з місцевою владою, я також бачився з бенефіціарами проєктів, які фінансувала швейцарська гуманітарна місія. Я став свідком того, через що пройшли і досі проходять ті звичайні люди. Наприклад, у Високопіллі я зустрівся з літньою жінкою, яка повернулася до свого будинку, що був сильно пошкоджений під час окупації минулого року. І ось їй відремонтували дах, поставили нові вікна, і вона нарешті може жити у теплій кімнаті. А в Харкові я познайомився з 25-річною жінкою, переселенкою з Ізюма. Завдяки невеликому гранту вона змогла реалізувати там свою мрію – відкрити пекарню. Ці приклади показують мені величезну вдячність ваших людей, і я бачу, що інколи навіть невеликий проєкт допомоги насправді може мати великий вплив. І я також маю змогу побачити нагальні потреби людей і те, як вони з часом змінюються.
І насправді Швейцарія, окрім підтримки дуже важливої роботи, яку виконують структури ООН, є однією з небагатьох країн, що реалізують проєкти гуманітарної допомоги самостійно, разом з місцевими партнерами, урядом та представниками громадянського суспільства на сході та півдні країни. Щотижня мої колеги з посольства, експерти з гуманітарної допомоги, їздять в регіони, також у зони, близькі до лінії фронту. І це дає нам змогу дуже швидко та дуже ефективно реагувати на потреби тих, хто найбільше потребує нашої допомоги.
— Я бачу, що Швейцарія взаємодіє з Україною на багатьох рівнях – неурядових організацій, уряду та бізнесу… А як стосовно безпосередніх контактів на рівні людей, особливо з огляду на велику кількість переміщених українців, які тепер проживають у Швейцарії? Чи дізналися швейцарці більше про Україну, її культуру та сучасне мистецтво? Якими, на вашу думку, можуть бути перспективи культурного діалогу між нашими народами?
— Я думаю, що як Швейцарія, так і Україна пишаються своєю культурою, традиціями і мовою. Як відомо, у Швейцарії аж чотири державні мови. Тому ми віримо в різноманітність та інклюзивність як двигуни прогресу. Я також знаю, що обидві наші країни цінують свою незалежність. Ми ділимося з Україною нашим досвідом стосовно децентралізації, але ми можемо багато чого навчитися в України, зокрема коли йдеться про цифровізацію державних послуг.
Дійсно, у Швейцарії місцеві родини багато спілкуються з українцями. Водночас на рівні урядів минулого року ми профінансували заходи в рамках охорони культурної спадщини України. Відбулося дві виставки, у Базелі та Женеві, де виставляли роботи з колекцій українських музеїв. І публіка мала змогу з ними ознайомитися. Також сподіваюся, що в недалекому майбутньому ми знову зможемо демонструвати власні творчі здобутки тут, в Україні. Гарним прикладом, власне, минулого року став перший в історії Kyiv Design Week (Київський тиждень дизайну), який організували у Цюриху молоді куратори та дизайнери з України. Я вірю в таку собі «дизайнерську дипломатію» як один з інструментів діалогу між нашими країнами, де об’єднувалися б інновації, креативна економіка, наука та культура. І я також упевнений, що дизайнери напевно відіграватимуть важливу роль у пошуку інноваційних рішень для сталого відновлення України.
— Ми всі на це сподіваємося. І ми також маємо надію, що, коли війна скінчиться, зможемо розвивати співпрацю між двома країнами на зовсім іншому рівні, вже у мирних умовах. Дякуємо, що були сьогодні з нами!
— Дякую за запрошення!
Євген Матюшенко, Київ
Фото: Руслан Канюка