Таку думку висловили радник Федерального канцлера Німеччини з зовнішньої політики та політики безпеки Єнс Плетнер і керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак у колонці для Politico.

Хоча війна Росії проти України відбувається в Європі, вона має серйозні глобальні наслідки, кидаючи виклик усталеним нормам міжнародної поведінки, а російське вторгнення поставило під сумнів ефективність існуючих міжнародних механізмів у вирішенні конфліктів, зауважують політики.

У своїй промові 27 лютого 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав агресивну війну Росії «Zeitenwende» — переломним моментом, після якого світ вже не буде колишнім.

Для України це екзистенційна боротьба за вільне і демократичне майбутнє, адже Росія заперечує її суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Тому не дивно, що євроатлантична спільнота вважає Росію найбільш прямою загрозою своїй безпеці, йдеться у публікації.

Автори наголошують, що вперше у своїй новітній історії Німеччина надає військову підтримку та озброєння стороні, що перебуває у стані війни, і стала другим найбільшим донором військової допомоги Україні. Німецьке суспільство також долучилося до зусиль, спрямованих на допомогу Україні, адже понад мільйон українців знайшли притулок у Німеччині, а понад 200 000 українських дітей зараз відвідують німецькі школи.

Зазначається, що, беручи на себе значні багаторічні зобов’язання, Німеччина очолює зусилля, спрямовані на підтримку України з чітким меседжем: «Ми солідарні з Україною і будемо підтримувати її стільки, скільки буде потрібно».

«Як Європейський Союз, так і Україна та Німеччина виграють від європейської інтеграції України. Україна віддана впровадженню реформ і має високу мотивацію рухатися вперед, незважаючи на війну. Вона збереже цей курс, а Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну у впровадженні необхідних реформ», — йдеться у статті.

Водночас, зазначається, що на сьогодні надзвичайно важко знайти рішення, як припинити війну Росії проти України і досягти миру. «Існує думка, що будь-яке врегулювання шляхом переговорів або ширший перегляд архітектури європейської безпеки має враховувати «законні інтереси Росії у сфері безпеки». Однак пригадаємо, що у відповідь на пропозиції Росії перед початком нинішньої війни і НАТО, і США були готові розпочати ширшу дискусію про європейську безпеку за участю всіх зацікавлених країн. Але замість добросовісної дискусії Росія вирішила піти шляхом війни», — зауважують автори колонки.

«Тому нам здається очевидним, що яким би не було сприйняття проблем власної безпеки, вони не повинні — і не можуть — виправдовувати вторгнення в мирну сусідню країну», — резюмують Єнс Плетнер і Андрій Єрмак.

Як повідомляв Укрінформ, коаліційний уряд Німеччини домовився щодо бюджету на 2024 рік, у якому зберіг обсяг витрат на допомогу Україні.