Реагуючи на концентрацію Росією військ біля українського кордону та в тимчасово окупованому Криму, Україна намагається заручитися підтримкою партнерів та залучити всі наявні міжнародні процедури для отримання роз’яснень з боку РФ. Одним із таких механізмів, який був спеціально створений саме для ситуації, як зараз, є Віденський документ ОБСЄ. І хоча абсолютна більшість країн-учасниць підтримали активацію Україною Віденського документу, Росія де-факто відмовилася виконувати свої зобов’язання за ним і надавати роз’яснення. Більше того, зроблено це було у вже традиційній для російської дипломатії хамській формі.

ВІДЕНСЬКИЙ ДОКУМЕНТ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДОВІРИ

Віденський документ 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки – є одним з «наріжних каменів» Організації з безпеки та співробітництва у Європі. Головна суть цієї міжнародної угоди між 57 країнами-учасницями з Європи, Північної Америки та Центральної Азії, відображена у її назві –»зміцнення довіри та безпеки».

Для того, щоб країни-учасниці більше довіряли одна одній у військово-політичній сфері, договором передбачено низку заходів. Зокрема, у рамках Віденського документу відбувається обмін інформацією про воєнні бюджети, плани та військові сили, розташовані на територіях країн-учасниць. Також є зобов’язання сповіщати про діяльність збройних сил за межами їх звичного розташування або ж про небезпечні інциденти військового характеру тощо. У ряді випадків, коли, наприклад, якась країна проводить незвичну військову діяльність (у тому числі біля кордонів), що викликає занепокоєння в інших, передбачено проведення консультацій, отримання роз’яснень і навіть здійснення візитів та інспекцій.

Тобто у Віденському документі держави-учасниці прописали всі ті механізми, які потрібні для розвіяння сумнівів стосовно намірів одна одної, що можуть розглядатися як загрозливі чи ж неправильно інтерпретовані. Звичайно, угода не є ідеальною, а з плином часу лише потребує модернізації (на чому, до речі, наполягають ряд держав, включно з Україною), але все ж – це один з основних «регулюючих гвинтів» військової діяльності у європейському регіоні.

Нинішнє масштабне перекидання російських військ у напрямку кордону з Україною, очевидно, є «незвичною військовою діяльністю» і підпадає під положення Віденського документу. А точніше – його розділу ІІІ «Зменшення ризиків». Згідно з ним, держави-учасниці мають консультуватися та співпрацювати одна з одною «щодо будь-якої незвичної та незапланованої діяльності їхніх військових сил поза місцями їх звичного розташування мирного часу, яка є суттєвою у військовому плані» і щодо якої держава-учасниця висловлює занепокоєння, пов’язане з її безпекою.

ЗАПУСК УКРАЇНОЮ МЕХАНІЗМУ КОНСУЛЬТАЦІЙ ТА БОЙКОТ РФ

Керуючись прописаним у документі механізмом консультацій, Україна 7 квітня направила російській стороні офіційний запит, де попросила пояснити нарощування військової присутності ЗС РФ як уздовж кордону, так і на тимчасово окупованих територіях України. Втім, Росія проігнорувала запит, заявивши, що нібито не веде жодної суттєвої військової діяльності.

У такому випадку Віденський документ передбачає можливість ініціації державою, що направила запит, зустрічі з державою, що має відповісти, – для обговорення питання, яке викликає занепокоєння. Це й було зроблено українською стороною, яка скликала відповідну зустріч на 10 квітня. За процедурою у ній могли взяти участь й інші держави-учасниці ОБСЄ, якщо вони також стурбовані з приводу порушеного питання.

Ця екстрена зустріч засвідчила, що занепокоєння України щодо російських військ не безпідставні і що їх поділяють більшість держав ОБСЄ. А таких було багато: загалом на цій зустрічі 39 країн офіційно заявили про те, що вони мають занепокоєння і що вони зацікавленні в отриманні відповіді від РФ. Про увагу до питання свідчить і таймінг зустрічі, яка була проведена у суботу, і навіть більше – під час весняної перерви у роботі ОБСЄ.

Щоправда, всі ці заяви про занепокоєння та заклики до РФ пролунали за відсутності самої держави, що має відповісти… Росія вирішила бойкотувати зустріч, надіславши напередодні відписку про те, що вона «не здійснює жодної значної військової діяльності, про яку потрібно повідомляти згідно з Віденським документом 2011 року».

ВЗЯТИ УЧАСТЬ, ЩОБ НАХАМИТИ: РОСІЯ НЕ ХОЧЕ «МЕТАТИ БІСЕР»

На цьому тлі українська сторона вдалася до іншого кроку, передбаченого тим же Віденським документом: ініціювала зустріч уже всіх держав-учасниць ОБСЄ. За процедурою вона скликається впродовж 48 годин після запиту та проходить у форматі спільного засідання обох постійно діючих директивних органів ОБСЄ – Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва.

Відповідне спеціальне засідання відбулося 14 квітня і знову засвідчило: більшість країн-учасниць ОБСЄ підтримують Україну в її занепокоєні щодо російських військ.

Як зазначив у коментарі Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк, кількість держав, які виступали, «була значно більшою, ніж зазвичай», а заяви були зроблені «також тими державами, які раніше не виступали з питань російсько-українського збройного конфлікту». Крім того, ряд делегацій європейських країн зробили окремі виступи додатково до спільної заяви від імені ЄС. Практично всі держави-учасниці, хто взяв слово (звісно, крім Російської Федерації), висловили свою підтримку Україні.

«Ми були дуже раді, що почули, додатково до виступу від імені Євросоюзу, також Литву, Латвію, Естонію, Францію (також від імені Німеччини), Польщу, Італію, Болгарію, Чехію. Крім того, виступили ще Велика Британія, Сполучені Штати, Канада, Швейцарія, Норвегія, Туреччина, Грузія, а також головуюча в ОБСЄ Швеція. Усі ці виступи продемонстрували, що інтерес до цієї теми не був формальним», – заявив очільник української місії в ОБСЄ.

У своїх виступах країни-учасниці закликали російську сторону «діяти відповідально та дотримуватися своїх зобов’язань як за Віденським документом, так і взагалі в рамках ОБСЄ».

«Держави-учасниці закликали до деескалації та конструктивних консультацій. Майже всі делегації закликали надати відповіді на ті практичні питання, які були порушені під час зустрічі: хто, де і як пересувається, якими силами, коли це закінчиться. Це – стандартні питання, відповідно до Віденського документу, але вони б могли знизити напруження у разі наявності відповідей на них», – зазначив Цимбалюк.

Щодо Росії, як сторони, що має відповісти, то вона не підтверджувала свою участь у засіданні 14 квітня до останнього моменту. Зрештою, у Zoom, де ОБСЄ проводить свої віртуальні засідання, з’явилася радник російської делегації Юлія Жданова: саме її російська делегація відправила «віддуватися», тим самим також понижуючи рівень своєї присутності. При цьому, як стверджують учасники зустрічі, керівник делегації РФ Костянтин Гаврилов час від часу демонстративно проходив за спиною своєї радниці – демонструючи, що він присутній, але не бажає «удостоювати» всіх своєю участю в обговоренні такого «неважливого» питання.

При цьому свою участь у засіданні делегація РФ використала не для пояснення мети перебування російських танків біля українського кордону, для чого, власне, зустріч і була скликана, а для чергових маніпуляцій. Називаючи чорне білим, вона звинуватила Україну і країни НАТО в ескалації та заявила, що Росія не здійснює «суттєвої військової активності» і тому не буде надавати жодної інформації щодо неї у рамках Віденського документу.

Російський виступ, звичайно, не задовольнив країни-учасниці. І коли, згідно з процедурою, занепокоєні делегації почали робити заяви у відповідь та вказувати на порушення Росією Віденського документа, то російська дипломатія брутально нахамила.

«Руководитель делегации Российской Федерации К.Ю. Гаврилов не собирается «метать бисер перед…», – передала Жданова у внутрішньому чаті відеоконференції бажання свого шефа.

Оскільки це було вже не першим хамством від росіян на засіданнях ОБСЄ, то українська делегація вирішила винести цей факт у публічну площину. Відповідний скріншот із чату опублікував у своєму Твіттері очільник української місії при ОБСЄ Євгеній Цимбалюк, написавши: «Це все, що вам потрібно знати про російську дипломатію в ОБСЄ».

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЕЛЕГАЦІЙ: РОСІЇ РОЗ’ЯСНИТИ ТА ПРИЙНЯТИ ВІЗИТ

Згідно з передбаченою Віденським документом процедурою, Постійна рада та Форум безпекового співробітництва на спільному засіданні проводять оцінку ситуації, після чого «державам, яких це стосується, можуть бути рекомендовані належні заходи для стабілізації ситуації та припинення діяльності, що викликала занепокоєння».

Так і цього разу – для деескалації спровокованої Росією ситуації – країнами-учасницями було надано низку рекомендацій у різних сферах – як суто у військово-політичному сегменті, так і в політичному та людському вимірах.

Як зазначив Цимбалюк, в ідеалі ці рекомендації мали б лягти в основу якогось проєкту рішення, ухваленого консенсусом в ОБСЄ. Однак делегація РФ у своєму виступі «чітко заявила, що вона виступає категорично проти ухвалення на цьому засіданні будь-яких рішень чи затвердження будь-яких рекомендацій».

Тим не менше, всі ці рекомендації будуть оформлені у документі ОБСЄ, який, щоправда, не матиме статусу рішення одного з директивних органів Організації.

«За результатами має бути підготовлено звіт про засідання, так званий «журнал дня». До нього будуть долучені всі виступи, які були зроблені під час засідання, у тому числі з рекомендаціями. Тобто, всі ці рекомендації ми побачимо, і російська сторона також зможе їх отримати у вигляді документа. Вони матимуть статус національних рекомендацій, висловлених під час засідання», – заявив український представник в ОБСЄ.

У цьому контексті найбільш примітним є перелік рекомендацій, підтриманий спільно 35 країнами – всіма державами-членами ЄС та ще 8 іншими учасницями ОБСЄ. Виглядає він наступним чином:

●§- Російській Федерації вжити заходів з деескалації ситуації й розпочати змістовний діалог та конструктивні консультації;

●§- Російській Федерації забезпечити, відповідно до своїх зобов’язань за Віденським документом, повну прозорість своєї військової діяльності, зокрема щодо основних питань, які стосуються чисельності й структури постійно дислокованих військ у відповідних районах та додатково перекинутих військ, залучених до бойової підготовки, як і тривалості їх розгортання;

●§- Російській Федерації добровільно прийняти візит для розвіювання занепокоєння щодо її військової діяльності, відповідно до положень пункту 18 Віденського документа 2011 року;

●§- продовжити обговорення цього окремого питання на Постійній раді та/чи Форуму безпекового співробітництва;

●§- причетним країнам-учасницям продовжити регулярне інформування Форуму безпекового співробітництва, зокрема щодо військової діяльності у прикордонних районах.

КОНСТРУКТИВНЕ ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНОЮ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОБСЄ

Як бачимо, окрім заклику до РФ надати повну інформацію щодо її військ на кордоні, у рекомендаціях міститься й інший важливий момент – прийняти візит у складі представників тих країн-учасниць ОБСЄ, які занепокоєні її військовою активністю. Якби він був реалізований, то це, принаймні, посприяло б розвитку ситуації у напрямку деескалації. Але сподіватися на те, що Росія виконає свої зобов’язання за Віденським документом – вочевидь, марна справа. Про це також говорять і в українській делегації.

«Якби делегація РФ дійсно хотіла слідувати Віденському документу, то вона могла б запросити делегації країн-учасниць десь у Воронезьку чи Ростовську область, щоб ті на власні очі змогли переконатися, що підстав для занепокоєння немає, як про це стверджує Росія. Але думаю, що такого добросовісного виконання російською стороною Віденського документу, з точки зору запрошення на візит, – навряд чи слід очікувати», – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.

Утім ця підтримка в ОБСЄ, хоч і словесна, для України зараз украй важлива. Країни-учасниці підтвердили, що вони стоять на боці України у нинішній, спровокованій Росією ескалації і вимагають від РФ пояснень та виконання нею своїх зобов’язань. І продовжуватимуть це робити у подальшому.

Активація Україною Віденського документу дала їй змогу привернути увагу в ОБСЄ до накопичення російських військ та поставити РФ у позицію, коли вона змушена відповідати. Про ймовірні агресивні плани РФ щодо України дізналися й делегації тих країн, які раніше не особливо цікавилися російсько-українським збройним конфліктом і, можливо, не були до кінця обізнані стосовно всіх процесів, що відбуваються.

Інший важливий аспект, на який вказує Євгеній Цимбалюк, – це те, що Україна в черговий раз продемонструвала свою конструктивну позицію, на відміну від Російської Федерації, яка натомість лицемірно звинувачує Україну в ескалації.

«Активувавши Віденський документ, Україна чітко підтвердила свою позицію як конструктивного партнера. Ми маємо інструменти в ОБСЄ і ми послідовно, крок за кроком, рухаємося з точки зору наявного в Організації  інструментарію для продовження мирних переговорів. Ми виступаємо за вирішення ситуації політико-дипломатичним шляхом, – заявив український дипломат. – І ніщо краще не підтверджує нашу позицію, ніж використання цих інструментів ОБСЄ, наші спроби повернути Росію за стіл переговорів».

Василь Короткий, Відень

Перше фото DPA