Про це спікери парламентів Польщі та країн Балтії заявили під час спільного брифінгу для ЗМІ у вівторок у Білостоці, на північному сході Польщі, передає кореспондент Укрінформу.

Як зазначила глава латвійського парламенту Дайза Міеріна, під час зустрічі узгоджено проведення зустрічей за такою ж формулою принаймні двічі на рік, аби говорити про спільні теми, зокрема, ситуацію в Україні.

«Ми підтримуватимемо Україну так довго, як це буде потрібно і просуватимемося далі у допомозі України, включно з військовою допомогою та посиленням оборонного виробництва», — зазначила Міеріна.

Вона додала, що Латвія й надалі працюватиме у напрямку вилучення російських активів, зокрема, нерухомості, яка перебуває у власності РФ. Вона нагадала про підписану між Києвом і Ригою безпековою угодою, за якою 0,25% ВВП Латвії виділятиметься на допомогу Україні.

Спікерка Саейми Латвії також зауважила, що учасники зустрічі у Білостоці домовилися щодо проведення під егідою голів парламентів спільних парламентських літніх таборів для молоді.

Маршалок Сейму Польщі Шимон Головня підкреслив, що вдалося створити унікальний в масштабах ЄС вимір міжпарламентської співпраці, включаючи й Україну. Він повідомив, що усі учасники зустрічі погодилися з пропозицією естонського колеги і запросять до цього формату Фінляндію, оскільки ця країна має «ті самі кордони і ті самі проблеми», що й інші учасники формату.

«Ми також домовилися про чергові зустрічі. Зокрема, в межах Кримської платформи восени ми зустрінемося в Ризі, в лютому наступного року відбудеться зустріч в Естонії», — поінформував Головня.

Він зауважив, що Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук не бере участі разом з ними у брифінгу, оскільки він вирушив до Швейцарії на Глобальний саміт миру.

Тим часом спікерка Сеймасу Литви Вікторія Чміліте-Нільсен підкреслила, що під час цієї зустрічі учасники підтвердили солідарність з Україною, яка бореться з російським агресором і зобов’язання допомагати Україні.

«Ми підтвердили спільні дії щодо якомога швидшого вступу України до ЄС, а також якомога швидшої стежки до вступу України до НАТО», — наголосила Чміліте-Нільсен.

Своєю чергою спікер естонського Рійгікогу Лаурі Хуассар наголосив, що важливою є співпраця сторін для протидії російській агресії й допомоги Україні. Він зазначив, що у спільній декларації сторони ствердили важливість мати двосторонні безпекові угоди з Україною. Він зауважив, що Україна зараз бореться не лише за свою свободу, а за весь вільний і демократичний світ. Хуассар підкреслив, що необхідно збільшувати кошти агресії для Росії. Він поінформував, що естонський парламент прийняв закон про спрямування 0,25% ВВП країни на допомогу Україні.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив у Білостоці, що Україна сподівається на підтримку Польщі, Литви, Латвії та Естонії на шляху вступу до Європейського Союзу й НАТО.

Фото: ФБ/ Стефанчук