Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу, відповідаючи на запитання, наскільки ефективно держава може стежити за доброчесністю суддів, адже такий моніторинг – це теж прерогатива НАЗК.

За словами Новікова, закон про запобігання корупції Верховна Рада відновила у грудні минулого року «в тому варіанті, коли моніторинг життя суддів стає фікцією. Бо ж якщо, приміром, завдяки медіа стає відомо – суддя роз’їжджає на Maserati…, ми повинні спочатку повідомити Вищу раду правосуддя, і вже потім перевіряти факт, чи дійсно він таки користується цим авто. Зрозуміло, що ефективність такої роботи буде нульовою: сьогодні користуєшся, завтра припинив користуватися, і ми не зможемо зафіксувати цей факт».

«Фактично, — констатував голова НЗК, — тепер у нас судді – це клас публічних службовців, виділений в окрему категорію, коли йдеться про перевірку способу їхнього життя, це люди, які мають більше привілеїв, ніж будь-які інші публічні службовці, зокрема Президент або ж міністри чи депутати».

Він підтвердив, що судді підпадають під повну перевірку декларацій, «але ось тут той варіант “пропустити не можна перевіряти”, коли важливо місце коми та порядок слів. Для “перезавантаження” системи декларування після тієї самої “конституційної кризи” завдяки грудневим поправкам до закону, прийнятим Верховною Радою, слід було затвердити новий порядок повної перевірки декларацій суддів. Для введення в дію він мав бути погоджений з Вищою радою правосуддя і зборами суддів КСУ».

Проте, наголосив Новіков, порядок не погодили ні Рада, ні Конституційний Суд, «тому ми застосовуємо загальний порядок перевірки суддів, але з обмеженнями, передбаченими законом. Тобто, керуємося прямою нормою закону, який був ухвалений у грудні минулого року».

За його словами, в законі сказано, що цей порядок має містити певні особливості щодо суддів, і «всі ці зміни ми прямо прописали в порядку. Тобто, взяли загальний порядок перевірки, наприклад, народних депутатів, Президента чи Прем’єра, та інтегрували в нього прямі норми закону. І направили до ВРП т Конституційного Суду на погодження. В результаті, незважаючи на те, що судді Конституційного Суду та загалом судді й без того поставлені законом у привілейоване становище, вони кажуть: ні, нам мало цих привілеїв, ми хочемо, щоб наші декларації перевіряли не так прискіпливо, як декларації Президента чи народних депутатів. Тож дайте нам додаткові привілеї, а цей порядок перевірки ми не погоджуємо».

Як нагадав Новіков, у висновку Венеційської комісії йдеться, що, «по-перше, НАЗК може перевіряти декларації суддів, це відповідає принципам права, по-друге, це має робитися в загальному порядку, такому ж, як для інших публічних осіб, по-третє, може бути встановлено додатковий запобіжник, приміром, у вигляді направлення звітів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за піврічними чи річними результатами таких перевірок».

Таким чином, сказав голова НАЗК, поки що застосовується загальний порядок повної перевірки щодо суддів, а «щоб повна перевірка декларацій суддів була ефективною, слід врахувати висновок Венеційської комісії, здійснювати перевірку за загальним порядком та, скажімо, щопівроку інформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Бо громадяни всі рівні перед законом і судом і це пряма вимога статті 8 Конституції».