ДанЁ австрЁйсько© дослЁдницько© програми ⌠Новий демократичний барометр■, в межах яко© 5 разЁв, починаючи з 1991 р., проводилися дослЁдження в 15 ╨вропейських посткомунЁстичних кра©нах. Пропону╨мо переклад статтЁ Х.Герпфера ⌠Новий Ёндекс демократЁ©. ДемократизацЁя в 15 центрально- та схЁдно╨вропейських кра©нах, 1991-1998■, яка опублЁкована в наукових записках Центру ╙вропейських ДослЁджень унЁверситету Гетеборга: ⌠East Europe Ten Years After Communism. Transforming Power and Economy. Editor: Per Manson. Centre for European Research, Goteborg University. Report ╧ 9■. Адреса Центру в ╡нтернетЁ: http://www.cergu.gu.se

ПЁдтримка нацЁонального парламенту за умов становлення ново© демократично© системи — важливий чинник стабЁльностЁ та майбутнього парламентсько© демократЁ©. Розвиток демократЁ© багато в чому залежить вЁд того, чи Ёсну╨ видима готовнЁсть пЁдтримати та захистити парламент, чи сприйма╨ться населенням парламент, як визначальний елемент плюралЁстично© демократЁ©.

Важливим Ёндикатором оцЁнки шансЁв на виживання ново© демократЁ© ╨ поширенЁ серед виборцЁв очЁкування того, що парламент може бути розпущено за кЁлька рокЁв. Зростання чисельностЁ людей, котрЁ не очЁкують призупини дЁяльностЁ свого парламенту та його замЁни якоюсь недемократичною ЁнституцЁ╨ю, свЁдчить про те, що шанси на виживання демократЁ© також зростають. Саме така тенденцЁя й спостерЁга╨ться на теренах посткомунЁстично© ╙вропи протягом останнього десятилЁття (див. табл. 1).

Таблиця 1. ОчЁкування щодо майбутнього демократичного нацЁонального парламенту.

Запитання: ДеякЁ люди вважають, що ця кра©на краще б управлялася, якби дЁяльнЁсть парламенту було призупинено, Ё у нас не було б так багато полЁтичних партЁй. Чи вважа╨те Ви це можливим у наступнЁ кЁлька рокЁв?
(Подано частки (%) тих, хто вважа╨ це неможливим)

В Укра©нЁ спостерЁга╨ться вражаюча рЁзниця мЁж рЁвнями незадоволення полЁтикою та загальною пЁдтримкою парламентсько© демократЁ©. Серед укра©нцЁв частка оптимЁстичних поглядЁв на можливу долю укра©нського парламенту зменшилась з 60% в 1992 роцЁ до 51% в 1994 роцЁ. Це можна вважати критичним роком переходу вЁд комунЁзму до демократЁ©, коли наслЁдки полЁтичних процесЁв були абсолютно непередбачуваними. З 1994 року частка оптимЁстичних сподЁвань щодо шансЁв на виживання укра©нського парламенту зросла з 58% в 1996 роцЁ Ё нарештЁ, досяга╨ 75% в 1998 роцЁ. Це значення дещо нижче середнього в ЦентральнЁй ╙вропЁ, але все ж досить високе у порЁвняннЁ з Ёншими полЁтичними показниками в Укра©нЁ, якЁ демонструють значне невдоволення полЁтичним життям ©© громадян. Укра©нцЁ, очевидно, очЁкують, що парламент протрима╨ться довгий час, незважаючи на глибоку структурну кризу укра©нсько© полЁтики кЁнця 90-тих рр.

Та ж сама схема характерна Ё для БЁлорусЁ. В 1992 роцЁ абсолютна бЁльшЁсть, 60% бЁлоруських виборцЁв, були оптимЁстично налаштованЁ щодо перспектив парламенту в МЁнську. Ця частка оптимЁстичних бачень впала до рЁвня 51% в 1994 роцЁ, виказуючи знову 1994 рЁк, як критичний вЁдносно цього вимЁру загально© пЁдтримки ново© полЁтично© системи. ПЁсля 1994 року оптимЁстично настро╨на щодо виживання бЁлоруського парламенту частина населення знову зросла до 64% в 1996 та до 73% в 1998 р. Частка населення РосЁйсько© ФедерацЁ©, що подЁляла оптимЁстичнЁ погляди на шанси виживання Думи в полЁтичнЁй кризЁ в найближчому майбутньому, складала 62% в 1994 р. Частка оптимЁстично налаштованого населення зросла до 87% в 1996 Ё склала 70% в 1998 р., що дещо нижче нЁж середн╨ значення в посткомунЁстичнЁй СхЁднЁй ╙вропЁ.

Переклад — СвЁтлана Оксамитна