Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 1-4 вересня 2023 року.

1. Невтішні для РФ підсумки року газової війни ЄС
2. Олексій з «Альоши» отримав зиск від поразки «Газпрому»
3. «Ихтамнет» перетворилися на «вонитамбули»
4. Путін кидає «сарматний» пил в очі

Невтішні для РФ підсумки року газової війни ЄС

З початком вересня пішов відлік другого року, відколи Росія встромила собі в ногу газову голку. Тоді «Газпром» зупинив прокачування газу трубопроводом «Північний потік» (спочатку нібито на три дні позапланового ремонту, але газогін так і не запрацював). Голова «Газпрому» Міллер зухвало погрожував, що «взимку в Європі можуть замерзнути цілі міста».

НАСПРАВДІ, в Німеччині це назвали «енергетичним тероризмом Путіна», але з його наслідками врешті-решт впоралися. Ціни на газ в ЄС тоді злетіли до абсолютного максимуму, перевищивши 340 євро за мегават-годину. Зараз вони приблизно в 10 разів нижчі і становлять приблизно 35 євро за МВт-год.

Москва, нагадаємо, у рамках гібридної газової спецоперації пояснювала скорочення поставок тим, що на компресорній станції «Портова» (де починається «Північний потік») з 6-ти газоперекачувальних агрегатів у робочому стані виявився лише один, а доставці туди турбіни Siemens Energy (відремонтованої в Канаді) заважають санкції проти РФ. У липні турбіна прибула до Німеччини та була готова до виправлення до Росії, але «Газпром» її так і не вивіз.

Окремої згадки варта історія з «Північними потоками».  Ще 2 роки тому Центр стратегічних комунікацій писав про те, як у РФ вже готували відповідний наратив. Наприклад, пропагандистка Скабєєва тоді заявляла, що після «диверсії» у Криму «стає тривожно за Північний Потік-2», а після запуску газогону припускала, що «можемо побачити нові теракти, нові провокації».

Зрештою «потоки» були підірвані 26 вересня 2022 року. Хто їх підірвав, досі не з’ясовано. Версія, за якою у руйнуванні газопроводу була зацікавлена саме Росія, заснована, як пише DW, зокрема, на припущенні, що таким чином Москва спробувала позбавити «Газпром», майбутніх багатомільярдних позовів з боку європейських імпортерів газу через зрив контрактних зобов’язань. 

Адже підрив газогону – це форс-мажор, на якому можна наполягати в арбітражних судах. Тим не менш, ціла низка енергокомпаній мають намір через суди вимагати від російського держконцерну компенсувати їм збитки через непоставлені обсяги.

До того ж прописані у контрактах обсяги не надходили не лише між 31 серпня та 26 вересня. «Газпром» ще у червні 2022-го різко скоротив прокачування. Так, з 14 червня Німеччина отримувала на 40%, а з 16 червня – на 60% менше газу ніж було законтрактовано.

Отже, російська брехня про те, що постачання «Північним потоком» припинилося нібито через його руйнування, спростовується простим зіставленням дат.

Твердження, що Німеччина сама себе покарала, відмовившись від дешевого російського газу, так само далеке від істини. Оскільки Берлін, підтримавши запровадження санкцій ЄС проти вугілля, нафти та нафтопродуктів з Росії, виступав проти обмежень на газ (що, нагадаємо, було предметом жорсткої критики з боку України).

Для розуміння наслідків газової війни: у 2019 році «Газпром» продав у «далеке зарубіжжя» майже 200 млрд кубів газу, з яких близько 55 млрд купила ФРН. Тепер вона нічого не купує. Частка російського газу на ринку ЄС з майже половини (станом на початок 2021 року) впала до 10%. Так, спроба Путіна заморозити Європу, щоб відмовити її від підтримки України, призвела до «фінансового самогубства для Газпрому. Зараз:

–   запаси готівки на рахунках «національного російського добробуту» тануть зі швидкістю 16 млрд рублів на день, а за останні півтора року його «грошова подушка» здулася практично втричі (випливає зі звітності, яку «Газпром» опублікував 29 серпня);

–   із 2 трлн рублів коштів та їх еквівалентів, накопичених компанією перед 24.02.2022, до 30.06.2023 залишилося лише 683 млрд;

–   відключивши газ більшості європейських клієнтів і скоротивши видобуток на рекордну в історії величину, «Газпром» втратив 40% виторгу, і звітував про падіння чистого прибутку більш ніж у 8 разів;

–   зараз «Газпром» лише латає «дірки» в балансі, набираючи борги: їхні загальні обсяги сягнули 6,6 трлн рублів.

Ось такі невтішні для Росії цифри поразки у газовій війні.

Олексій з «Альоши» отримав зиск від поразки «Газпрому»

Тішитися з цього приводу може хіба що Олексій Неустроєв, навідник пропагандистського танку «Альоша», екіпаж якого наразі перебуває у гастрольному турі по Росії.

Очільник Якутії Айсен Ніколаєв 1 вересня розпорядився під’єднати до опалення будинок Неустроєва та встановити паркан навколо нього. А 4 вересня «земляки подарували йому табун коней, автомобіль «УАЗ» та земельну ділянку».

НАСПРАВДІ, такі урочистості влаштовувалися хіба що першому космонавту Гагаріну із видачею автомобіля «Волга» і т.д. Тепер у Росії інші «герої» та інші машини (переважно «похоронні «Лади») . Але ця історія про те, що Неустроєву дійсно пощастило.

Адже через наслідки програної газової війни і, відповідно, боргів – «Газпрому» нема чим оплачувати, навіть, програми газифікації Росії: операційний грошовий потік компанії (681 млрд рублів за пів року) покриває лише половину її капітальних витрат (1,3 трлн).

Тож подібні неустроєви й надалі можуть «вбивати» для Путіна «табуни Leopardів». Можливо, тільки таким чином до них проведуть опалення. Хоча, від повальної «неустроенности» життя в Росії потьомкінські Борогонци, звісно, не врятують.

«Ихтамнет» перетворилися на «вонитамбули»

Терорист Ходаковський, призначений Кремлем «заступником начальника головного управління Росгвардії у ДНР» у інтерв’ю «воєнкору» Пєгову заявив, що «у 2014 році на Донбасі сталося диво, надійшла допомога, зайшли ресурси з боку Росії, які допомогли нам не тільки ситуацію утримати, а ще й низку районів взяти під контроль…».

НАСПРАВДІ, таким чином Ходаковський визнав присутність російських військ на Донбасі у 2014 році, що вчергове розбиває «ихтамнетовську» брехню. Власне, це давно не новина. Російська юридична битва з приводу дати «ефективного контролю» над окремими районами Донецької і Луганської областей програна ще в січні.

У квітні Путін підписав указ, яким надав статус ветерана «ополченцям Донбасу з 2014 року та іншим добровольцям». Офіційно визнавши кінець історії про «ихтамнет».

Разом з тим, Ходаковський налаштований песимістично і більше не чекає на «російське диво»: «Зараз такого відчуття немає, тому що наразі ми разом з Росією знаходимося в однаковому становищі… Ніякий ані Китай, ані Південна Африка… Або пан або пропав, як говорили свого часу в Україні».

Не говорили, а говорять. І панувати на український землі окупантам не доведеться. Пропав вже їхній «ефективний контроль».

Путін кидає «сарматний» пил в очі

Про те, що «російське диво» не повториться, каже і поява чергової ядерної жахалки від Путіна. Гендиректор «Роскосмосу» Борисов 1 вересня, під час відкритого уроку, повідав російським дітям нове «знання», оголосивши, що стратегічний ракетний комплекс «Сармат» поставлений на бойове чергування.

Звісно, новину миттєво підхопила пропаганда. І повідомила, з посиланням на західних експертів, що один «Сармат» може спустошити Францію чи Техас»

Або (з посиланням на світові видання) – «змінить перебіг війни в Україні».

НАСПРАВДІ, видання Asia Times не писало про «зміну перебігу війни в Україні». Але до подібних маніпуляцій, насамперед, вже давно варто звикнути.

По-друге, постановка на бойове чергування «Сармата» заплановане, у кращому випадку, лише наступного року. І це свідчить про те, що справи у Росії кепські саме тепер.

По-третє, «кращий випадок» навряд чи настане, бо Путін, нагадаємо, почав лякати світ «Сарматом» ще у березні 2018 року. Але відтоді єдиний випробувальний запуск був лише у квітні минулого року.

По-четверте, у комплектації «Сармата» велика кількість іноземної електроніки. Тому через санкції немає можливості навіть зібрати другу ракету для випробувань.

По-п’яте, цілком очевидно, що Путін просто прагне пустити пил в очі, повідомивши про взяття на озброєння чергового «аналоговнет». Тому не мешканцям Техасу чи Франції, а росіянам можна лише поспівчувати. 

Зважаючи на історію «Сармата», питання «чи безпечна для них їхня «ядерна тріада» стає дедалі більш актуальним.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки