Перспектива фальсифікації парламентських виборів у Росії цієї осені змушує вже сьогодні готуватися до невизнання їх результатів і пошуку політики комунікації з нелегітимним режимом Росії, зазначають автори аналітичного дослідження. Зрештою, існує ймовірність того, що ми зіткнемося з аналогом кейса Талібану, коли таліби де-факто ефективно контролюють країну, але їхнє офіційне визнання суперечить всім стандартам демократії та демократичних цінностей.

Такий сценарій повторює ситуацію в сусідній з Росією країні — Білорусі, де невизнання результатів виборів президента створило міжнародно нелегітимний, але стабільно-агресивний режим диктатури, дружньої до Кремля.

Вибори в Росії будуть такими ж фальсифікованими, як і вибори в Білорусі. Суди в Москві заборонили двом критикам режиму брати участь у виборах. Опозиційний кандидат Лев Шлосберг був дискваліфікований за свою участь у січневій акції на підтримку ув’язненого опозиціонера Алєксєя Навального.

Режим Путіна зберігає своє політичне домінування за допомогою «традиційних» авторитарних методів, таких як контроль над засобами масової інформації, використання державних ресурсів на користь «прорежимних» кандидатів, організований примус для державних службовців і маніпулювання підрахунком голосів.

Не виникає сумнівів, що на фоні падіння рейтингів влади і погіршення якості життя населення – на майбутніх виборах до парламенту влада піде на шахрайство з голосуванням. Це підтверджується, наприклад, саботажем спостережної місії ОБСЄ. Таким чином, Кремль навіть не розраховує на об’єктивну оцінку виборів іноземними державами.

Неможливо погодитися з думкою, що методи маніпулювання виборами стають менш ефективними. Навіть попри видиму втому населення від правління Путіна, система управління режиму є досить стабільною, а ухвалення рішень здійснюється не волевиявленням громадян, а маніпулятивним підрахунком на виборах. Зі свого боку, правоохоронні органи та репресивний апарат здатні припиняти протестні настрої. Усі попередні масові протести в Москві і Петербурзі, де зосереджена підтримка опозиції і політично активна молодь, припинялися протягом декількох годин. Найбільш тривалі протести у Хабаровську були нездатні поширитися по всій країні і вийти за межі регіону.

Необхідно також брати до уваги, що за час правління Путіна держава побудувала систему пропаганди, яка набагато перевершує творіння Геббельса у нацистській Німеччині, оскільки використовує всі сучасні засоби комунікацій. Як результат, населення Росії, для якого за своєю культурною психологією протест проти влади є чужим, додатково вакциноване страхом повторення сценаріїв громадянської війни в Сирії, а також кровопролиття в Україні, де російська окупація показується як результат посягання масових протестів на владу. Таким чином, в реальності тотальна фальсифікація виборів у Росії не призведе до значних протестів серед громадян.

Для здійснення впливу на хід голосування Кремль використовує підкуп на державному рівні в умовах погіршення економіки і падіння доходів населення. Саме для цього уряд напередодні виборів здійснює прямі грошові виплати пенсіонерам.

Мета режиму — виключити появу в парламенті навіть одного представника опозиції, тому що опозиція в державних органах легалізує незгоду з владою. Для путінського режиму це є неприйнятним і руйнує монополію влади, створює загрозу дебатів і обговорення дій уряду. Ці ризики сягають корінням в радянські часи, коли критика влади асоціювалася із загрозою режиму, а епоха гласності, що її започаткував Горбачов, поховала Радянський Союз.

Необхідно також розуміти, що майбутнє скликання парламенту має забезпечити транзит влади. Отже, у ньому не повинно бути опонентів Путіна і противників такого транзиту, який вимагає видимості абсолютної підтримки народом Путіна і його партії. При цьому сам персональний склад партії влади не має значення, оскільки повторює радянську ідеологему: говоримо партія, маємо на увазі Леніна, а наразі – Путіна.

Режим влади в Росії стійкий від впливу знизу. Він остаточно втратив гнучкість, і в цьому полягає його сила. Режим не допускатиме навіть невеликих зон свободи, тому буде ретельно контролювати оновлення еліт. За нашими оцінками, Кремль орієнтується на отримання 42-45% підтримки своєї партії на виборах не за рахунок голосування, а за рахунок підрахунку і зниження явки.

Підготовка до виборів до парламенту Росії ставить на порядок денний питання готовності відмовитися від визнання російського парламенту і подальшої поведінки США і Європейського Союзу в умовах нелегітимної законодавчої влади в Росії. Вже сьогодні немає сумнівів у тому, що вибори будуть проведені з порушенням демократичних принципів і міжнародного права. Однак, якщо закрити на це очі, пріоритет демократичних цінностей для нас буде поставлений під питання.

* * *

Інститут досліджень глобальних загроз та демократії Роберта Ленсінга (Robert Lansing) – це некомерційна організація з питань державної політики зі штаб-квартирою в американському штаті Делавер та регіональним офісом у Парижі. Дослідницький інститут Роберта Ленсінга аналізує глобальні виклики, що постають перед демократичними суспільствами, та має на меті покращити здатність країн НАТО протидіяти гібридним операціям та реагувати на нові загрози. Серед дописувачів на сайті інституту – американський консул у Владивостоку в 2007-2010 рр. Том Армбрустер, колишній високопосадовець ЦРУ, екскерівник російського департаменту розвідслужби Джон Сайфер, колишній агент контррозвідки армії США в Іраку Девід Дебатто та низка інших експертів у сфері геополітики.

* * *