Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у травні 2024 року. 

Як нагадали у КМІС, після президентських і парламентських виборів 2019 року Зеленському довіряли 80% українців. Проте до лютого 2022 року рівень довіри поступово знизився до 37% (і напередодні вторгнення вже було більше тих, хто йому не довіряє).

«Після вторгнення рівень довіри зріс до 90%. До кінця грудня 2023 року рівень довіри знизився до 77%, а до лютого 2024 року – до 64%. Станом на травень 2024 року 59% довіряють Зеленському, 36% – не довіряють», – йдеться у повідомленні.

Водночас, за даними КМІС, діяльність партії «Слуга народу» скоріше або дуже добре оцінюють 7% опитаних. Третина респондентів (31%) оцінюють діяльність ні добре, ні погано. Водночас 55% респондентів скоріше або дуже погано оцінюють діяльність партії «Слуга народу».

Київський міжнародний інститут соціології 16-22 травня 2024 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» були додані запитання щодо п’ятиріччя президентства Зеленського.

Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1002 респонденти, які мешкають у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%; 3,0% – для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.