Конституційний суд розглядає подання стосовно скасування мажоритарки
Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд подання 45 народних депутатів щодо конституційності положень Виборчого кодексу, які передбачають проведення виборів народних депутатів за пропорційною системою з відкритими списками.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик, народні депутати просять визнати неконституційною книгу третю «Вибори народних депутатів України» (статті 133 – 191 розділів ХХІІІ – ХХХІ), підпункт 2 пункту 2 розділу ХХХХII «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу.
Автори подання вважають, що оскаржувані положення Кодексу фактично змінили систему виборів народних депутатів. Зокрема, скасовано мажоритарну систему відносної більшості, за якою до дня набрання чинності Кодексом обиралися 225 нардепів. І наразі вибори відбуваються виключно за пропорційною системою за списками, які формують політичні партії.
На думку народних депутатів, скасування мажоритарної системи відносної більшості позбавило громадян права на самовисування і обмежило гарантоване Конституцією право громадян вільно обирати і бути обраними.
Закріплене висування кандидатів у народні депутати лише за списками політичних партій містить ознаки узурпації влади та її монополізації політичними партіями, оскільки лише партії вирішують, за кого голосувати громадянам на виборах народних депутатів, аргументують автори подання.
Участь у судовому розгляді справи взяли представники президента і Верховної Ради у КС Федір Веніславський і Ольга Совгиря, міністр юстиції Денис Малюська, один з авторів подання депутат Антон Яценко і голова Громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.
Після заслухання усіх учасників провадження суд перейшов до закритої частини розгляду справи для ухвалення рішення по суті.
Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року ВР ухвалила закон, який передбачає, що в громадах з-понад 10 тисяч виборців вибори проходитимуть за пропорційною системою. Раніше ця система застосовувалася для великих населених пунктів, де проживало 90 тисяч і більше виборців.