Про це повідомив генпрокурор Андрій Костін на спільній з прокурором МКС Карімом Ханом пресконференції на подвірʼї дитячої лікарні «Охматдит», передає кореспондент Укрінформу.

«Не треба з цього робити трагедії, тому що є 124 країни-підписанти Римського статуту. І якщо одна з них не виконала зобовʼязання, то це не означає, що інші також не будуть виконувати зобовʼязання. Тому ми працюємо з міжнародними партнерами, щоб країна, яка вдалася до такого вчинку, відчула наслідки», – сказав він.

Пресконференція генпрокурора Костіна і прокурора МКС К. Хана біля Охматдиту / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

На думку генпрокурора, історія з Монголією є ще одним доказом, що Україна робить правильну роботу разом з МКС.

«Ви розумієте, до якого ступеня Путін намагається використати будь-які елементи політичного чи геополітичного впливу, фактично принизивши Монголію як країну, яка його приймала? Наскільки йому цей ордер на арешт і наше розслідування заважають? Тому ми говоримо про те, що це – також результат нашої роботи», – додав він.

Костін нагадав, що у Росії порушили справи відносно суддів і працівників МКС, що свідчить про те, що Україна і МКС роблять усе правильно.

Зі свого боку, прокурор МКС Карім Хан повідомив, що відповідно до процедури країни-підписанти Римського статуту повинні зібратися і вирішити, як відреагувати на невиконання Монголією ордеру на арешт російського правителя Володимира Путіна.

«Є 124 країни-підписанти Римського статуту. Дуже скоро їх стане 125 завдяки рішенню українського парламенту ратифікувати Римський статут. Кожна держава-підписант погодилася співпрацювати з судом і виконувати судові приписи. Є спеціальна процедура у Римському статуті, яка передбачає алгоритм дій, коли держава не співпрацює з МКС. Відповідно, це все коментується суддями. Надалі я коментувати не буду, але судді свідомі. Зазвичай, коли відбуваються такі випадки, то відбувається засідання усіх держав-членів і, відповідно, приймається рішення», – сказав він.

Хан наголосив, що це вперше після видачі ордеру на арешт Путіна він відвідав іноземну країну-підписанта Римського статуту. До цього міжнародні заходи високого рівня так званий президент РФ не відвідував, зауважив він. «Тому зрозуміло, що ордери на арешт вже працюють. Звісно, виконання норми співпраці з МКС не є ідеальним», – зазначив Хан.

За його словами, раніше був випадок невиконання ордеру МКС на арешт президента Судану Аль Башира.

Прокурор МКС наголосив, що правоохоронці і далі продовжують працювати, збирати докази у кримінальних справах, щоб ордери на арешт видавалися. Він порадив не розчаровуватися і не робити трагедії з того, що у Монголії не затримали Путіна.

«Результати будуть, але це не буде легко», – сказав Хан.

Як повідомляв Укрінформ, очільник Кремля Володимир Путін 3 вересня зустрівся зі своїм монгольським колегою в Улан-Баторі. Це його перший візит до країни-члена Міжнародного кримінального суду після того, як той видав ордер на арешт російського диктатора минулого року. Це перший візит Путіна до країни, яка ратифікувала Римський статут і повинна була заарештувати російського лідера за ордером, виданим МКС у Гаазі у зв’язку з воєнними злочинами росіян в Україні.

У Монголії пояснили, що не заарештували Путіна, оскільки країна опинилася в ситуації енергетичної залежності, що ускладнює можливість арешту російського диктатора за ордером МКС.