Запуск «Кримської платформи» став вдалою ініціативою України зі збереження на міжнародному порядку денному питання незаконної окупації Росією Криму та пошуку шляхів повернення півострова під контроль України. На тлі комплексних зусиль Росії зробити пробоїну в міжнародній політиці невизнання, «Кримський» саміт 23 серпня цього року в Києві був нагальною необхідністю.

Після успішного залучення до Платформи 44 країн постало важливе питання про те, як зберегти існуючу солідарність і перетворити її на дієвий формат міжнародної взаємодії. Іншими словами, Кримська платформа не повинна стати якимсь одноразовим заходом, а має бути «вмонтована» у систему міжнародних відносин і перетворитися на реальний постійно діючий інструмент з деокупації Кримського півострова.

Те, яким Україна бачить подальше довгострокове функціонування Кримської платформи, стало відомо під час окремого «сайд-івенту» на полях Ради міністрів ОБСЄ, яка проходить 2-3 грудня у Стокгольмі. Співорганізаторами заходу під назвою «Кримська платформа: Шлях вперед» стали 24 країни-учасниці ОБСЄ: Албанія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Словаччина, Швейцарія, Румунія, Туреччина, Велика Британія, США та Україна.

КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР-МЕРЕЖА ПО КРИМУ

«Окупація та спроба анексії Криму є найбільш серйозним викликом нашій організації та міжнародній безпеці загалом. Я хотів би ще раз висловити особисту вдячність усім партнерам, які взяли участь у саміті Кримської платформи в Києві у серпні. Тепер ми закликаємо вас приєднатися до нас у реалізації кроків, передбачених Декларацією Кримської платформи», – заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, презентуючи на заході бачення розвитку»Кримської платформи».

Він поінформував, що наразі МЗС України створює своєрідний координаційний центр щодо Криму – мережу постійної та швидкої комунікації між представниками МЗС усіх країн-учасниць Кримської платформи. На сьогодні українська сторона отримала відповіді вже з 36 країн із очікуваних 44. «Ми просимо партнерів якомога швидше подати своїх контактних осіб», – додав Кулеба.

Ця мережа покликана сприяти швидкому обміну інформацією з ключових питань та кризових ситуацій. Крім того, завдяки їй можна буде швидко організовувати зустрічі по Криму на полях міжнародних заходів, узгоджувати концепції, а також започатковувати довгострокову діяльність. У планах – і координація спільних заяв учасників Кримської платформи з нагоди важливих подій.

ПОЛІТИКА НЕВИЗНАННЯ

Шлях до кінцевої мети – деокупації Криму – як і планувалося, відбуватиметься за п’ятьма пріоритетними напрямами. Перший з них – консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму.

Глава МЗС України вказав на те, що авторитарні режими застосовують «гібридні» стратегії, щоб підірвати існуючий правопорядок і зазіхнути на демократичний простір.

«У випадку з Кримом Росія вживає фінансові та дипломатичні зусилля, щоб підірвати існуючу міжнародну політику невизнання незаконної окупації Криму, – зазначив Кулеба. – Це відбувається у формі дипломатичних, культурних та ділових заходів, незаконних візитів до Криму політиків та публічних осіб, які Росія використовує для доказу того, що політика невизнання дає тріщину».

Крім того, Москва тисне на інші невеликі автократії, щоб створити прецеденти, як це було у випадку з Нікарагуа, яке нещодавно відкрило «почесне консульство» в тимчасово окупованому Криму.

На цьому тлі Україна пропонує в рамках Кримської платформи провести експертне дослідження політики невизнання і напрацювати відповідний «кодекс поведінки», який у подальшому міг би застосуватися не лише щодо Криму, а й повсюдно.

«Враховуючи постійні та швидкі зміни в міжнародних відносинах, пропонуємо доручити Експертній мережі дослідження правової природи політики невизнання в ХХІ столітті. Ми бачимо потенціал у розробці спільних елементів політики невизнання. Я вважаю, що напрацьований у результаті документ (можливо, кодекс поведінки) можна буде застосувати не лише щодо Криму, а й в інших випадках», – заявив український міністр.

ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

Інший напрям роботи Кримської платформи – оперативне реагування на порушення прав людини на півострові.

«Висока міжнародна увага слугує засобом проти катувань політичних в’язнів у сучасному Криму. Вона буквально рятує життя», – наголосив міністр.

І Україна планує використовувати координаційну мережу по Криму для поширення відповідної інформації та заклику до дій у невідкладних ситуаціях – зокрема, при переслідуванні правозахисників, адвокатів та журналістів, масових обшуках та затриманнях у Криму тощо. А також відбуватиметься збір та поширення інформації щодо самих порушників.

«Ми намагатимемося зібрати якомога більше інформації про осіб, які порушують права людини. Ця інформація послужить для прийняття рішення про обмежувальні заходи», – повідомив Кулеба.

Крім того, разом із партнерами Україна працюватиме над розробкою способів захисту об’єктів культурної спадщини, розташованих у тимчасово окупованому Криму.

Особлива увага приділятиметься захисту української та кримськотатарської ідентичностей на півострові, які зазнають постійних нападок з боку окупантів.

«Я переконаний, що запропонована діяльність матиме глобальний вплив. Захист світового порядку, заснованого на нормах і принципах міжнародного права, а також протидія масовим порушенням прав людини служитимуть інтересам демократичної спільноти», – заявив Кулеба.

БЕЗПЕКА

На цьому треку в рамках Кримської платформи відбуватиметься уважне стеження за російською мілітаризацією Криму та пов’язаними з нею загрозами для трансатлантичного регіону.

Як зазначив глава МЗС України, міжнародне співтовариство «має знайти шляхи, щоб Росія не зруйнувала архітектуру безпеки ширшого Чорноморського регіону, а також підтримати принцип свободи судноплавства».

З цією метою Україна планує провести консультації та обміни з метою залучення НАТО до більшої військово-морської присутності в Чорному морі та посилення можливостей стримування Альянсу на своєму південному фланзі.

Крім того, українська сторона вбачає необхідність проаналізувати виклики режиму нерозповсюдження ядерної зброї, які виникають у зв’язку з діяльністю Росії на тимчасово окупованому півострові, наприклад, що стосується підготовки військової інфраструктури Криму до розміщення ядерної зброї.

«Не забуваймо, що Росія де-факто відмовилася від принципу «невикористання першою» у своїх «Основних засадах державної політики Російської Федерації у сфері ядерного стримування», – нагадав український міністр.

На безпековому треку в рамках Кримської платформи заплановані заходи, і вже скоро будуть реалізовуватися.

САНКЦІЇ

Глава МЗС України зазначив, що санкції проти Росії через окупацію Криму працюють, однак треба посилити їх ефективність.

З цією метою українська сторона планує проводити консультації щодо існуючих санкцій та їх ефективності, обмінюватися інформацією про механізми ухилення від санкцій та способи протидії цій діяльності.

Обговорюватиметься в рамках Кримської платформи і розробка нових санкцій.

«Ми також пропонуємо розглянути можливість розробки потенційних нових пакетів санкцій, які будуть запроваджені у випадку, якщо цього вимагатиме ситуація, як превентивний інструмент, який би стримав Росію від ескалації», – заявив Кулеба.

ЕКОНОМІКА ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Велика увага в рамках Кримської платформи приділятиметься й економічним збиткам від окупації Криму та тому «гібридному інструментарію», який Росія розробила і широко застосовує.

Іншим завданням буде забезпечення моніторингу ситуації із захистом навколишнього середовища у Криму та Чорному морі.

Важливим пунктом стане й те, що в рамках Кримської платформи Україна хоче спільно з партнерами працювати над економічним зростанням прилеглих до окупованого Криму регіонів.

«Соціально-економічному розвитку українських регіонів, прилеглих до окупованого Криму, перешкоджає гібридний економічний тиск Росії. Ми пропонуємо спільно працювати з метою забезпечення сталого розвитку та зростання цих регіонів, у тому числі через проєкти зеленої економіки», – наголосив міністр.

Україна наразі працює з партнерами, щоб визначити співлідерів на кожному з треків у плануванні та реалізації.

Василь Короткий

Фото: OSCE