Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками міністерської конференції «Більший, сильніший ЄС» в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми заклали перші серйозні запобіжники, щоб процес реформ ЄС не використовувався як обґрунтування для того, щоб відкладати в часі членство України в Європейському Союзі. Я дуже чітко сформулював цю думку і бачу, що вона добре зрезонувала в дискусії”, – сказав він.

Кулеба назвав важливим фактором те, що Україна мала можливість висловити свою думку з питань внутрішнього розвитку ЄС, а також запевнив у наявності розуміння, що реформа Євросоюзу не перетвориться на занадто затяжну і таку, яка викликатиме розчарування.

Глава МЗС України переконаний, що процес має бути дуже чітко побудованим: зробив те, що потрібно, досягнув відповідності критеріям – просунувся вперед. У цьому звʼязку він також закликав ЄС провести внутрішню дискусію щодо відмови від права вето в оцінюванні успішності інтеграції країни-кандидата.

“Не може так бути, що для рішень між членами ми відходимо від консенсусу і права вето до кваліфікованої більшості, а у відносинах із кандидатами навпаки зводитимемо нові барʼєри. Ця тема дуже делікатна, і якраз тут я не відчув якогось захоплення, але дуже важливо ставити це питання на порядок денний. І ми сьогодні це зробили”, – поінформував міністр.

Третім питанням, до якого закликав глава української дипломатії, є розробка нової повноцінної політики у сфері оборонних індустрій, яка б також включала країни-кандидати. За його словами, ця тема здобула широку підтримку серед учасників конференції.

“Очевидно, що єдиний шлях уперед – це уніфікація цього ринку. От як є спільний ринок в ЄС, так і оборонна індустрія має бути спільною. Все має бути синхронізовано, щоб не було такої ситуації, коли неможливо дістати запчастини, які виробляються в Європі”, – пояснив Кулеба.

Як повідомлялося, в Берліні пройшла міністерська зустріч за ініціативи глави німецької дипломатії Анналени Бербок. На неї запрошені керівники МЗС держав ЄС, країн-кандидатів, зокрема України, а також Грузії, як потенційного кандидата.