Так називається його авторська стаття в німецькому виданні Welt, передає Укрінформ.

«Нині найкращий час для визнання Голодомору німецьким Бундестагом. В Україні знову лихо. Черговий російський диктатор прагне знищити український народ. Світ вже не закриває очі, а ми не здаємося на милість агресора. Ми просимо допомогти Україні вистояти», — написав політик.

Він подякував уряду ФРН і громадянам за підтримку, за те, що за вісім місяців від початку російської війни ФРН ухвалила низку справді революційних рішень. Йдеться і про постачання зброї, і про розрив політичних, економічних та енергетичних зв’язків з росією. Кулеба назвав це «свідченням вивчення уроків минулого».

Визнання Голодомору геноцидом нині як ніколи на часі, підкреслив міністр. Сьогодні вже весь світ бачить, як цинічно працює московська брехня і пропаганда, тож немає сенсу відкинувши нову брехню залишати у минулому стару неправду про «звичайний голод».

Пам’ять про Голодомор, найкращим збереженням якої буде визнання Бундестагом цього геноциду, також допоможе кристалізувати політику Німеччини та ЄС щодо нинішньої загарбницької війни росії, — підкреслив Кулеба. Він зауважив, що нині ми знову чуємо голоси, які закликають до діалогу з путіним. Але діалог не працює тоді, коли на іншому боці столу — тиранія, яка вчиняє геноцид. путінська росія не шукає рішень, вона прагне вбивати та знищувати. На цьому етапі протиставити цьому можна лише силу, геноцид не зупинити напіврішеннями, бо компроміс між життям і смертю — це смерть. «Його можна зупинити лише силою. Силою зброї, але також силою справедливості та правди. Лише зупинивши, обеззброївши та прогнавши агресора, можна сідати з ним за стіл переговорів», — написав міністр.

«Сталін штучно зробив з неврожаю голод, а голод свідомо перетворив на зброю масового вбивства і направив її саме проти українців. Він хотів раз і назавжди розправитися з волелюбним народом, який становив загрозу його диктатурі», — провів глава МЗС паралель із сьогоденням. Але якщо на початку 1930-тих у світі не було сили, яка бодай бажала би його зупинити, найменше, що світ може зробити зараз для жертв злочину — це сказати правду і назвати речі своїми іменами. Світ не зміг врятувати життя тоді, але може хоча би врятувати пам’ять про них, підкреслив Кулеба.

«Саме тому ми закликаємо Бундестаг визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу вже зараз, у листопаді. Важливо не шукати розмиті формулювання. Це був геноцид і саме так його слід назвати — з поваги до пам’яті жертв та історичної справедливості», — йдеться у статті. Визнання Голодомору геноцидом стане важливою частиною зусиль для досягнення справедливості. Як за злочини, скоєні 90 років тому, так і за злочини, які росіяни вчиняють на території України зараз. Це засвідчить, що ми вивчили уроки історії та не повторюємо помилок минулого, — повторив свій заклик український політик.

Кулеба зазначив, що наш урок історії полягає в тому, що втрачаючи власну свободу та державу, ми стаємо беззахисними проти геноциду. Це одна з причин, чому сьогодні, коли новий російський диктатор прийшов знищувати наш народ у геноцидній війні, ми так відчайдушно боремося за своє право на існування. Ми знаємо, що на карту поставлені наші життя і життя наших дітей.

Кулеба нагадав, що 26 листопада в Україні та світі пройдуть меморіальні заходи присвячені 90 роковинам трагедії Голодомору — геноциду українського народу, під час якого радянський тоталітарний режим на чолі з Йосипом Сталіним цілеспрямовано заморив голодною смертю мільйони українців. Він також повідомив, що жертви Голодомору є і в його сім’ї, отже для мільйонів це не просто події на сторінках архівних документів, цифри у висновках судових експертів чи імена в некрологах.

Десять місяців тому, ще до початку війни, під час свого першого візиту до Києва міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок разом з українським колегою відвідала Національний музей Голодомору. Разом вони поставили свічки за упокій душ його невинних жертв.

Нагадаємо, петиція щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу лежить у Петиційному комітеті Бундестагу вже не перший рік.