В ексклюзивному інтерв’ю членкиня Етичної ради з питань оцінювання кандидатів у члени Вищої ради правосуддя (ВРП) і колишня генеральна прокурорка Естонії Лавлі Перлінг розповіла, як війна вплинула на процес відбору членів ВРП та що в першу чергу потрібно зробити Україні для боротьби з корупцією.

— Ви є членом Етичної ради з оцінювання кандидатів до Вищої ради правосуддя з 2021 року. Як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на вашу роботу?

— Звичайно, повномасштабна війна змінила роботу нашої Ради, тому що вона змінила світ. На той час ми вже побудували міцні робочі зв’язки між членами, і Рада погодилася організувати роботу дистанційно. Співбесіди з кандидатами до ВРП ми розпочали 20 лютого 2022 року. Звісно, 24 лютого співбесіди треба було скасовувати, і на короткий період після російського вторгнення ми припинили свою діяльність. Але ми розуміли, що повинні продовжувати нашу роботу. Щоправда, потрібно було внести необхідні корективи з огляду на початок воєнного стану. Тож було прийнято рішення не транслювати інтерв’ю онлайн, щоб захистити кандидатів та їхніх родичів, але публікувати їх одразу після скасування воєнного стану. Також потрібно було внести деякі поправки, щоб пристосувати наші процедури до воєнного стану, але ми з цим розібралися і завершили оцінювання всіх кандидатів.

— Якими є основні виклики у роботі Ради зараз?

— Сьогодні ми працюємо у звичайному режимі, щойно закінчився інтенсивний період відбору. В середині лютого минулого року в нас було дуже багато викликів. Треба було терміново починати роботу, при цьому 20-21 лютого 2022 року десять членів ВРП вирішили піти у відставку, і це був виклик. Але ж мали рухатися далі якнайшвидше, тому що судова влада в Україні потребувала функціонуючої ВРП. Як ви пам’ятаєте, Путін згадав про Вищу раду правосуддя у своїй промові, що лише підтвердило важливість цього процесу.

Найбільшим викликом було рухатися далі, залишатися сильними і не йти на компроміси. На сьогодні більшість членів Вищої ради правосуддя призначені, й думаю, далі ми просто продовжимо нашу звичну роботу.

— Наскільки прозорим був процес відбору у ВРП?

— Процес абсолютно прозорий, це було спільною цінністю Ради з етики. Я обіймала посаду генеральної прокурорки в Естонії й боролася з корупцією, і для мене велика честь працювати в Україні в її переломний період. Для мене це принципове питання, тому що корупція робить державу слабкою, а людей бідними. Корупціонери бояться прозорості, тому прозорість є одним з наших основних інструментів, якщо ми хочемо досягти успіху в цій боротьбі.

— Що в першу чергу потрібно зробити Україні для боротьби з корупцією?

— Незважаючи на те, що нації та країни різні, спосіб боротьби з корупцією є досить універсальним скрізь і завжди.

Завжди є три основні компоненти: політична воля, ефективне законодавство, мотивовані слідчі та співробітники антикорупційних структур. Це все, що потрібно. Якщо відсутній хоча б один, боротьба не буде ефективною. Також має бути довіра між суспільством та судовою системою, але, врешті-решт, найважливіше, щоб в Україні була сильна економіка без корупції, щоб люди мали краще життя в майбутньому.

— В Україні час від часу відбуваються корупційні скандали. То якого з компонентів нам, можливо, не вистачає, на вашу думку?

— Я не можу сказати, що щось іде дійсно не так, але корупція – досить живуча. Сьогодні мотивація боротися з корупцією сильніша, аніж будь-коли раніше, тому що люди розуміють її страшні наслідки. Випадки корупції є болючими для суспільства, але водночас їх широке висвітлення допомагає боротися з цим ганебним явищем.

Гучні скандали можуть бути якраз сигналом того, що особи, які приймають рішення на самому верху політичної влади, готові боротися з корупцією. І тут важливо, щоб корупціонерів не лише виявили, а й засудили.

Я також вважаю, що починати потрібно з освіти, тому що в Україні важко змінити все одночасно. Якщо ми почнемо з очищення із самого верху і з освіти, то культура несприйняття корупції підвищиться і згодом суспільство стане чистішим. Встановлене верховенство права приведе до сильної економіки. Необхідно передати відповідальність молодому поколінню та людям без зв’язків, вони побудують нове чисте суспільство України. Рухайтеся вперед і не втрачайте надії.

— То як ви загалом оцінюєте судову реформу в Україні?

— Найважливіше не зупинятися, продовжувати реформи, а це завжди складно, тому що завжди є люди, які виступають проти змін. Деякі зміни можуть відбуватися швидше, і добре, що Україна залучає міжнародних експертів для підтримки реформ у різних сферах, але тільки українці можуть розбудовувати свою власну країну.

Олександра Клітіна, Київ