Про це у Брюсселі перед початком Європейської ради сказала прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми сьогодні хочемо дійти згоди стосовно цих 50 мільярдів фінансової допомоги для України. Це головна мета. Ми прагнемо рішення для 27 країн, намагаємося всіх «взяти на борт». Ще одне питання, яке я хочу підняти, – це ініціатива з постачання 1 мільйона снарядів (для України — ред.) Зараз лютий, і, здається, ми не зможемо досягти цієї мети. Але без цих амбітних цілей ми б опинилися у гіршому місці. Добре, що виробництво боєприпасів зростає. Безумовно, цього поки недостатньо. Це також свідчить про те, що оборонна готовність європейських країн далека від такої, якою вона має бути», — зазначила керівниця естонського уряду.

Вона наголосила, що третє питання, яке вона має намір порушити під час саміту, – це обходження санкцій ЄС та протидія такій діяльності.

«Коли ми читаємо статистику, що російський імпорт мікрочіпів збільшився і серед 20 країн, які до цього долучені, 15 – це західні компанії, і з цих 15 компаній 3 – європейські, — з цим треба щось робити. Це дійсно має значення, щоб прискорити завершення війни» — наголосила Каллас.

Відповідаючи на запитання щодо прийнятності вимоги Угорщини кожного разу переглядати бюджетну допомогу для України, вона зауважила, що пріоритетом є ухвалення довгострокової програми такої допомоги.

«Наша позиція у тому, що ми маємо отримати план на чотири роки. Це головна мета. Орбан, безумовно, хоче знаходитися у центрі уваги кожного разу, як ми тут (зустрічаємося), але так не має бути. Ми маємо дійти згоди. Безумовно, ми можемо регулярно розглядати такі рішення, але Україна потребує довгострокових зобов’язань», — наголосила прем’єр-міністр Естонії.

«Якщо кожного разу щось буде пропонуватися, це буде продовжуватися далі. Я не хочу використовувати слово «шантаж», але не знаю кращого для цього випадку», — додала вона.

Каллас зауважила, що Угорщина має певні проблеми у національній економіці, цій країні Європа необхідна. Разом з цим, вона висловила обережну позицію щодо можливості застосування проти Угорщини статті 7-ї Угоди ЄС, яка передбачає позбавлення країни права голосу під час ухвалення рішень Євросоюзу.

«Якщо ми застосуємо статтю 7 і розпочнемо цю процедуру, маємо зважити, яким буде результат і що відбудеться після цього, як ми працюватимемо далі, якщо застосуємо цей «ядерний варіант», — наголосила прем’єр-міністр Естонії.

Як повідомлялося, сьогодні у Брюсселі відбувається спеціальна зустріч Європейської ради, яка, зокрема, розгляне створення Українського фонду в розмірі 50 мільярдів євро в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки.

Фото: Government Office