Про це йдеться у повідомленні МЗС, передає Укрінформ.

Зазначається, що глави МЗС провели третє засідання Люблінського трикутника у Вільнюсі на полях 4-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні.

«Міністри підписали два нових документи Люблінського трикутника: Дорожню карту подальшої взаємодії, Декларацію про європейську спадщину та спільні цінності», — зазначає відомство.

Глави дипломатії також ухвалили План спільних дій з протидії дезінформації.

Міністерство поінформувало, що Дорожня карта визначає основні напрямки співпраці Люблінського трикутника, серед яких безпека, оборона, енергетика, протидія кіберзагрозам, торгівля, культура і боротьба з пандемією COVID-19. Документ передбачає можливість проведення зустрічей Люблінського трикутника на рівні глав держав і урядів. Сторони також взаємодіятимуть у рамках міжнародних організацій та у розвитку співпраці з іншими державами-партнерами.

Декларація про європейську спадщину та культурні цінності визнає Конституцію Пилипа Орлика як невід’ємну частину спільної культурно-правової спадщини України, Литви та Польщі, яка значною мірою сформувала європейську ідентичність українців, литовців та поляків. Документ також підтверджує європейську перспективу України, засуджує російську агресію, тимчасову окупацію українських територій та деструктивні дії Росії в Чорному морі. У ньому також висловлюється підтримка Кримській платформі та підтверджується намір сторін тісно співпрацювати задля деокупації Кримського півострова.

Детальний план дій боротьби проти дезінформації та пропаганди передбачає підготовку регулярних доповідей та розробку механізму спільного реагування на російські дестабілізаційні кампанії, обмін досвідом та посилення інституційних спроможностей з протидії гібридним загрозам.

«Сьогодні ми підписали і прийняли важливі документи Люблінського трикутника. Вони відображають спільне європейське минуле, спільну протидію сучасним викликам і спільне майбутнє України в ЄС і НАТО разом з Польщею та Литвою. Люблінський трикутник зміцнюється, наповнюється практичними механізмами взаємодії та набуває нової ваги. Фактично ми пропонуємо альтернативу «рускому міру» в нашому регіоні», — зазначив Кулеба.

На засіданні Люблінського трикутника глави української, литовської та польської дипломатії приділили ключову увагу безпековим викликам в регіоні: російській агресії проти України, мілітаризації Чорноморського регіону, ситуації в Білорусі, загрозам «Північного потоку-2».

Міністри відзначили важливість політики проактивного стримування задля протидії спільним викликам у регіоні.

Окремою темою розмови стала подальша інтеграція України до НАТО згідно з рішеннями Бухарестського саміту 2008 року та Брюссельського саміту 2021 року. Литва та Польща виступили за надання Україні чіткого розуміння подальших кроків задля набуття членства в Альянсі.

Кулеба подякував литовському та польському колегам за лідерство в просуванні українського порядку денного в НАТО.

Міністри обмінялися думками щодо ситуації в Білорусі та погодилися, що Люблінський трикутник продовжить підтримувати білоруський народ в його справедливому прагненні жити у вільній демократичній країні, де захищені права людини.Кулеба запропонував долучати представників білоруського громадянського суспільства до діяльності Люблінського трикутника.

Сторони Люблінського трикутника обговорили подолання наслідків пандемії COVID-19 та вакцинацію населення. Україна, Литва та Польща домовилися активізувати роботу з Європейським Союзом з метою адекватного забезпечення вакцинами сусідніх із ЄС держав через існуючі механізми.

Як повідомляв Укрінформ, Кулеба 6-9 липня в складі офіційної делегації на чолі із Президентом України Володимиром Зеленським здійснює робочий візит до Литовської Республіки для участі в 4-й Міжнародній конференції з питань реформ в Україні.