Розв’язана росією війна так чи інакше торкнулася кожного українця та вплинула на всі сфері нашого життя. Про те, як повномасштабне вторгнення агресивного сусіда змінило молодь та молодіжну політику держави, Укрінформ поспілкувався з заступницею міністра молоді та спорту Мариною Попатенко.

— Пані Марино, вже майже рік ми живемо у важких умовах. Як за цей час змінилися підходи у роботі з молоддю?

— Я хочу нагадати про те, що принципово підходи до молодіжної політики в Україні почали змінюватися ще з 2014 року. Після Революції Гідності молодь довела, що саме вона має формувати порядок денний та від неї залежить не лише наше майбутнє, а й наше сьогодення. Ще в 2013 році Рада Європи зробила огляд молодіжної політики та надала ряд рекомендацій. Нам наголошували на тому, що молоді люди мають максимально брати участь у всіх процесах, які відбуваються в країні. Тобто, ми повинні були стати більш відкритими у своїй роботі, залучати молодь. Ми взяли ці рекомендації за основну і почали втілювати їх не на папері, а на практиці.

З того часу й розпочалися зміни. З’явилася Національна молодіжна стратегія до 2030 року, на її виконання – державна програма «Молодь України» на 2021-2025 роки, а згодом і Закон України «Про основні засади молодіжної політики». В основі усього цього лежить розвиток молодої людини, створення таких умов, де вона зможе якнайкраще проявити себе, навчитися користуватися різними індивідуальними та колективними інструментами участі у тих чи інших процесах, спільно продукувати рішення на абсолютно різних рівнях, разом втілювати свої ідеї у життя та контролювати результати. Тобто, молодь має стати активною частиною економічного суспільства, активною частиною громадянського суспільства, активною частиною розвитку країни.

Саме на такі підходи ми орієнтували свою роботу в молодіжній політиці протягом кількох років. Працювали над розвитком команд у молодіжному середовищі, багато уваги приділяли громадським організаціям. Наприклад, через підтримку проєктної діяльності, яка допомагає досягати спільних цілей молодіжної політики.

Багато уваги приділялося створенню таких молодіжних осередків, як, наприклад, молодіжні ради. Консультативно-дорадчі органи, які об’єднують молодь. Молодіжна рада є голосом молоді в громадах, і чудовим інструментом адвокації з питань, які важливі для молодих людей.

Працювали й над розвитком молодіжних центрів. Передусім, це місце, де молода людина може почувати себе безпечно, знайти однодумців, розвиватися, отримувати корисну інформацію у зручному та цікавому для себе форматі. Коли використовуються підходи участі, про які ми говорили вище, команда молодіжних центрів, молодіжні працівники відкриті до молодих людей, готові прислухатись до думки молоді, коли спільно формують різноманітні програми, необхідні для розвитку молоді в конкретній громаді.

У молодіжній роботі застосовуються підходи неформальної освіти, коли всі рівні та беруть участь у напрацюванні спільного бачення та спільних рішень. Такий підхід допомагає молодим людям розкритись, сприяє їх особистому і професійному розвитку.

Протягом останніх 8 років була сформована достатньо потужна та вмотивована мережа організацій та команд, яка з першими пострілами 24 лютого дуже згуртовано відреагувала на різні виклики. У той день до працівників Міністерства і до мене особисто надходила велика кількість дзвінків від різних організацій, до Всеукраїнського молодіжного центру багато хто дзвонив. Між собою почали кооперуватися різні команди по всій країні. Вони обмінювалися інформацією про те, звідки евакуюються люди, куди вони їдуть, де треба швиденько переналаштувати свої центри, приміщення своїх офісів, щоб зробити шелтери, прихистки або гуманітарні штаби. Почали одразу комунікувати з різними осередками з інших країн, щоб гуманітарна потреба забезпечувалася, бо людям треба було рятувати свої життя, багато зіштовхнулись з шаленим стресом, і їм потрібні були прихисток та підтримка.

Насправді після 24 лютого в нашому житті та діяльності відбулося багато коректив, але згуртованість дала можливість швидко запустити декілька важливих проєктів. Вже на восьмий день війни з’явилася ініціатива для допомоги цивільному населенню «СпівДія» – офіційна платформа, створена молоддю спільно з Координаційним штабом з гуманітарних та соціальних питань Офісу Президента, Міністерством молоді та спорту України та іншими міністерствами, які об’єднали свої зусилля задля збору потреб та оперативної допомоги цивільному населенню. Було створено 24 хаби у 21 регіоні України, в яких українці отримують підтримку за різними напрямами. В тому числі здійснюється видача гуманітарних ресурсів (продуктових та гігієнічних наборів) постраждалим від війни, послуги психологічної та юридичної підтримки, послуги щодо доступу дітей до формальної та неформальної освіти, підтримка шелтерів, підтримка підприємців (малого та мікро бізнесу), послуги кар’єрного консультування.

— Ця платформа нині працює?

— Так, і дуже ефективно. Понад 340 тисяч громадян отримали там гуманітарну допомогу, понад 8,5 тисячі людей отримали психологічну підтримку, понад 1200 – юридичні консультації. Було організовано 24 мобільні групи волонтерів, які працюють із дітьми. Важливо, що до цієї діяльності залучено понад 150 освітян, спільно з якими проведено занять для більше ніж 58 тис. дітей, з них 35% – ВПО.

Крім того, у рамках «СпівДії» активно надається підтримка молодим підприємцям задля відновлення економіки. Наразі видано 50 грантів. Також забезпечуються робота кар’єрних консультантів, які допомагають молодим людям у нових умовах знайти роботу.

Нещодавно спільно з партнерами ми запустили ініціативу «СпівДія ноут» – найближчим часом 5 тисяч ноутбуків буде надано для освітніх закладів, неприбуткових організацій та самозайнятої молоді. Маємо надзвичайно велику кількість заявок. Їх понад 40 тисяч. Наразі триває розгляд заявок.

— Чи багато випадків, коли молодіжні організації припиняли свою діяльність?

— Є випадки, коли громадські організації евакуювалися з небезпечних регіонів, їхні команди роз’їхалися в різні місця. Але я бачу, що громадянське суспільство достатньо швидко відновлюється і вже налаштоване на відбудову держави. Це дуже важливо!

До речі, низка різноманітних досліджень свідчать, що саме представники громадянського суспільства, громадські організації, молоді люди є активними учасниками розвитку України й готові долучатися до процесів реформування та відбудови саме тут і зараз. Громадські організації, які релокувалися, швидко відкривають хаби та починають активно взаємодіяти з іншими організаціями на нових територіях, у нових громадах. Молоді люди ініціюють створення молодіжних центрів, залучають партнерів та об’єднують активних членів громади навколо нових ідей та рішень задля розвитку громади.

— Мінмолодьспорту завжди підтримувало велику кількість різноманітних молодіжних проєктів. На це потрібні сили та кошти. Як змінилася їх кількість за цей рік?

— Багато проєктів, які ми підтримували до 24 лютого, масштабувалися. Є достатньо великі, які охоплюють різні середовища. Загалом ми продовжуємо підтримувати молодіжну інфраструктуру, розвиваємо молодіжні центри.

Підтримуємо програму «Молодіжний працівник», адже це багаточисельне середовище людей, які професійно працюють з молоддю. До речі, молодіжні працівники також сформували команди швидкого гуманітарного реагування на потреби людей у тих громадах, де вони знаходяться. У нас є надзвичайно чудові приклади, коли молодіжні працівники, перебуваючи за кордоном, спільно з нашим посольством організували роботу з молоддю, яка вимушено виїхала з України. Наприклад, так зробила наша колега з Харкова, яка вивезла своїх п’ятьох дітей у Португалію, рятуючи від війни. Там вона об’єднала молодих українців та українок, проводить з ними роботу.

«Молодіжний працівник» – це державна програма, що об’єднує велику спільноту фахівців, які пройшли навчання та мають фахові компетенції роботи з молоддю. Власне, ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну ми працювали над тим, щоби в класифікаторі професій з’явився такий напрям, як фахівець молодіжної роботи. Наразі працюємо над профстандартом. Наступний крок – освітній стандарт. Вважаємо, що така професія може набути особливого значення в Україні.

Підтримуємо Національний конкурс «Молодіжна столиця України», який проводиться щорічно з 2017 року. Через повномасштабну війну цей статус для м. Острог продовжили і на 2023 рік.

Хочу звернути увагу на Національну Волонтерську Платформу – онлайн-портал, де неурядові організації зазначають волонтерські можливості, й кожен охочий шукає волонтерство у своєму місті. Вже зареєстровано понад 600 організацій, майже 1600 волонтерських можливостей. Більш ніж 73 тисячі людей зареєструвалися на волонтерські ініціативи завдяки цій платформі. Бачимо, що цим інструментом дійсно користуються, знаходять одне одного для того, щоб об’єднатися і допомагати військовим, цивільним та всім, хто цього потребує. Плануємо спільно з партнерами розвивати платформу й надалі. Згодом там з’явиться профіль волонтера, де можна зареєструватися, обліковувати свої години. Спільне завдання наразі – з усіма стейкхолдерами напрацювати рішення щодо розвитку волонтерства в Україні. У будь-якому разі треба буде думати про відповідні преференції для тих, хто допомагає іншим.

Міністерство молоді та спорту проводить конкурс з визначення проєктів, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями. Для їх реалізації надається фінансова підтримка. У 2023 році бюджет конкурсу – 3,6 млн грн, граничний обсяг фінансування одного проєкту – 500 тис. грн.

Є також проєкт «Інтеграція молоді ВПО в малих громадах через молодіжні центри». До речі, у серпні — грудні 2022 року була втілена у життя дієва та ефективна програма «Доброго вечора, ми з України». Її мета – зменшити ідеологічні та ціннісні розбіжності між молоддю з-поміж ВПО та місцевою молоддю.

І це невеликий перелік того, що було зроблено у 2022 році.

— Наприкінці минулого року були дані про те, що внаслідок повномасштабного вторгнення рф постраждало 40% молоді в Україні. Як змінюється картина?

— Йдеться про те, що навіть за приблизними підрахунками – за час повномасштабного вторгнення за кордон виїхало понад 2 мільйони молодих людей, близько 2 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами. Тобто загалом понад 40% молоді були змушені залишити свої домівки та шукати нові місця для проживання, роботи, навчання.

Картина змінюється залежно від безпекової ситуації в країні. Ми постійно вивчаємо думку та запити молоді, щоб ефективно реагувати та приймати обґрунтовані рішення. Спільно з ПРООН та ФНООН проведене ґрунтовне репрезентативне соціологічне дослідження потреб та стану молоді в Україні, зокрема, і впливу повномасштабного вторгнення росії на життя молоді та її плани.

Результати дослідження будуть офіційно оприлюднені у березні, але вже маємо дані, що понад 70% молоді мають бажання долучитися до відновлення країни. Вважаю це ключовим у дослідженні, тому що маємо вмотивованих молодих людей, які готові стати разом зі всіма заради спільної мети відновити Україну і зробити її сильнішою.

Одним з останніх досліджень, яке ми провели спільно з проєктом ЮНІСЕФ U-report, є також дослідження щодо міграційних настроїв молоді. Ми опитали 5050 респондентів через онлайн-опитування у месенджерах. Звичайно, це опитування не є репрезентативним дослідженням, але воно дійсно демонструє актуальні настрої та думки молодих українців.

Зверну вашу увагу на пару показників: серед 5050 респондентів 60% перебувають в Україні та не виїжджали за кордон, 20% тимчасово перебувають за кордоном, 5% виїхали після 24 лютого та вже повернулись в Україну.

Серед тих, хто зараз за кордоном: 60% планують повернутись в Україну; 9,4 – не планують повертатись; 33,6 – ще не вирішили. Ті, хто змушений був виїхати з України після 24 лютого та вже повернувся (303 респондента), серед причин повернення називають «відносну безпеку» 51,8% та «об’єднання сім’ї» 28,9% .Ті, хто тимчасово перебуває за кордоном (1309 респондентів), основним стимулом повернення в Україну називають «повне припинення бойових дій» (66,7%) та можливість доєднатися до відбудови країни (24%). Серед проблем, з якими найчастіше стикаються молоді люди зараз – фінансові складнощі (33%), відсутність кар’єрних перспектив (33%).

Саме над вирішенням цих та інших проблем молоді та подолання викликів, які принесла війна росії проти України, спрямована наша робота.

— Україні потрібна молодь, адже без неї держава не матиме майбутнього. Як ми повертатимемо її після війни? Чи є план?

— Так, це питання ми обговорюємо. По-перше, тут має бути безпечно. Людей, які прагнуть повернутися в Україну, цікавить питання власної безпеки, безпеки своїх дітей. По-друге, щоб повернути молодь в Україну, треба змінити ряд підходів, адже молода людина має чітко розуміти, де саме та в чому зможе себе реалізувати після повернення, як вона тут розвиватиметься.

Створюється Український молодіжний фонд, який вивчатиме потреби молоді та пропонуватиме нові формати молодіжної роботи. Фонд – частина реформи молодіжної політики. УМФ у глобальному сенсі – експерт, сервісна служба, помічник держави в питаннях впровадження інноваційних підходів у реалізацію державної молодіжної політики задля того, щоб молоді люди мали більше можливостей для розвитку свого потенціалу в Україні, а також брати участь у суспільному житті задля наближення перемоги та відновлення країни у післявоєнний період (зокрема через волонтерство).

Фонд буде створено на засадах партнерства держави та міжнародних організацій.

Там буде відкрито три напрямки: підтримка волонтерства, соціального підприємництва, розвитку підприємливості у молодих людей та розвиток навичок, необхідних для відновлення країни та посилення життєстійкості молоді.

У першій рік робити УМФ надаватиме гранти для реалізації актуальних для держави молодіжних проектів, що забезпечить:

1) нові робочі місця та власні справи для розвитку молоді в Україні й повернення молоді з-за кордону;

2) участь молоді у волонтерській діяльності задля відновлення країни;

3) навички для працевлаштування, відновлення країни та підвищення життєстійкості молоді.

Це створить додаткові можливості та стимули для повернення молоді до України. Також сприятиме участі молодих людей у проєктах задля відновлення країни. Формуватиме навички життєстійкості у молодих людей. З державного бюджету в 2023 році на утримання УМФ передбачено близько 4,7 млн грн. Грантові програми напрацьовуватимуться спільно з партнерами.

Також не можу не згадати по проєкт ВідНова – це молодіжні обміни, в основі яких лежить відновлення молодіжної інфраструктури молодими людьми. В минулому році ми здійснили 4 обміни, в яких взяли участь 120 учасників з усіх регіонів України, які представляли 3 молодіжні центри та 1 укриття в школі. В цьому році ми плануємо здійснити 24 молодіжні обміни та допомогти відновити й покращити роботу 24-м молодіжними центрам та просторам. До речі, якраз зараз триває відбір на програму для координаторів програми в регіонах.

Ця програма разом з іншими, такими як «Будуємо Україну разом», «Добробат», спрямована на те, щоб якомога більше молоді залучити до відновлення країни, покращити життя у тих громадах, які постраждали від війни.

Я вважаю, що чим більше таких програм у нашій країні буде, тим краще, бо вони об’єднують людей, сприятимуть їх залученню до відбудови. І це не тільки про стіни, це, напевно, про формування нових середовищ.

Вже маємо певні результати. У Бучі, наприклад, в шкільному укритті облаштували місце, де можна не лише укритися від ракетних обстрілів, а й успішно працювати з молодими людьми в безпечному просторі. Це була ініціатива самої молоді.

До речі, до повномасштабного вторгнення в Україні було понад 300 молодіжних центрів. Наразі понад 150 відновили свою програмну діяльність, або виконують функцію волонтерських штабів. Завдяки підтримці міжнародних партнерів молодіжні центри продовжуть поступово відновлювати свою роботу, створюються нові молодіжні простори для молоді.

Молоджіна політика є кроссекторальною, тому питання роботи з молоддю та її повернення в Україну є актуальним для всіх органів влади. Кожен у своєму напрямку так чи інакше працює з молодими людьми і створює інструменти участі та розвитку молоді.

— Знаю, що при Національній раді з відновлення України є робоча група з питань молоді та спорту. На даний час працюєте?

— Так. Під час напрацювання плану відновлення була сформована підгрупа у сфері молодіжної політики, яка працювала над визначенням проблем, цілей, завдань та пропонувала національні проєкти. Сам план відновлення складатиметься з трьох етапів: 2022 – рік наближення перемоги, 2023-2025 – відновлення України, а також 2026-2032 роки – європейська інтеграція. В кожному з цих періодів чітко визначено завдання, які необхідно виконати у сфері молодіжної політики. Загалом у життя має бути втілено 25 національних проєктів.

— Яка у нас ситуація з патріотичним вихованням?

— Мінмолодьспорту завжди приділяв значну увагу патріотичному вихованню. Були започатковані щорічні національні проєкти, які охоплювали значну частину дітей та молоді, наприклад Джура-прикордонник, десантник. Ведеться підготовка фахівців з питань патріотичного виховання за 2 напрямами: школа виховників Джур та фахівець з питань національно-патріотичного виховання.

У 2021 році урядом було прийнято першу в Україні з часів незалежності Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, в рамках якої головні акценти було спрямовано на удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності, військово-патріотичне виховання.

Протягом 2021-2022 років велась вагома робота щодо напрацювання відповідного Закону України. 13 грудня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської діяльності».

Закон запроваджує нову державну політику формування та реалізації державної політики утвердження громадянської ідентичності, яка має реалізовуватись за трьома напрямами: національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання та громадянська освіта. Тобто зазначений Закон розширив можливості політики НПВ, яка існувала до 2022 року.

Зараз Мінмолодьспорт розпочав процес імплементації Закону через оновлення нормативно-правової бази відповідно до Закону.

Звісно, введення воєнного стану вплинуло на політику національно-патріотичного виховання і наразі ця сфера набула особливого значення.

У 2022 році ми зіштовхнулись з тим, що більшість представників патріотичного громадянського середовища пішли на фронт або активно зайнялись волонтерством, що значно вплинуло на зменшення кількості заходів для молоді.

Відповідно, у 2022 році Міністерство започаткувало нові проєкти, більше – інформаційно-просвітницького характеру. Наприклад, проєкт «Єдина Україна» спрямований на подолання міфів російської пропаганди у свідомості українців та практичний тренінг із безпекових навичок – «Цивільний захист».

У 2023 році пріоритети формування української ідентичності та підготовки до захисту незалежності є основними у роботі патріотичного виховання.

Також наприкінці 2022 року було оголошено конкурс проєктів для громадських організацій саме за цими пріоритетами. У державному бюджеті на 2023 рік на реалізацію програми передбачено 9,6 млн грн, з них – 4,6 млн грн буде спрямовано на фінансову підтримку переможців конкурсу з визначення проєктів національно-патріотичного виховання, розроблених інститутами громадянського суспільства.

— Ви часто спілкуєтеся із молодими людьми. Чи багато бачите тих, хто травмований або зневірився?

— На жаль, таких випадків багато. Через війну наше суспільство сильно травмоване. По-перше, всі ми переживаємо дуже сильне психологічне навантаження. По-друге, велика кількість молодих людей повернеться з війни травмованими фізично. Багато хто повернеться з-за кордону і їм доведеться вчитися жити заново в нових реаліях. І кожен із них переживатиме чи переживає свою драму. Це абсолютно різні види травм. Чи можна з цим упоратися? Я вважаю, що для цього потрібно максимально інтегрувати молодих людей в усю систему нашої роботи: молодіжної, соціальної, освітньої. Тому в першу чергу маємо максимально допомагати розвиватися тим командам і організаціям, які допомагають суспільству відновитися, в тому числі надають психологічну підтримку.

— На тлі війни рівень безробіття в Україні зростає. Знайти роботу молодій людини без досвіду стає все важче. Чи є бачення того, як можна розв’язати цю проблему?

— За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», третина українців утратили роботу через війну.

Команда «СпівДії» та Мінмолодьспорту запустили новий напрям — «СпівДія Працевлаштування». Це експертна допомога українцям, які шукають роботу, і роботодавцям, які підбирають своїх ідеальних співробітників. Тут можна отримувати інформацію ще під час навчання щодо актуальних професій, які зараз потрібні в сучасному світі, і різних програм, де можна підтягнути свої знання і навички в розрізі цих професій.

Тут варто підходити з таким реформаторським баченням до процесу взагалі вибору професії, тобто ще з профорієнтації. Знаю, що Міністерство освіти і науки також над цим працює в рамках програми відновлення країни.

— Раніше ви повідомляли про те, що завдані збитки об’єктам молодіжної інфраструктури становлять понад 3,4 млн доларів. російські загарбники продовжують нищити все на українській землі. Які дані станом на зараз?

— Загальна кількість зруйнованих, пошкоджених та окупованих центрів на сьогодні – 101 об’єкт. Станом на 14 лютого 2023 року через військову агресію російської федерації зруйновано або частково пошкоджено 44 об’єкти молодіжної інфраструктури на суму близько 101 млн грн.

— 13 об’єктів зруйновано повністю або знищено частково.

— 31 об’єкт має суттєві або часткові пошкодження.

— 57 об’єктів знаходяться під окупацією.

Наразі відкрито окремий рахунок на фандрейзинговій платформі Президента України United 24 для відновлення молодіжної інфраструктури. Також спільно з партнерами працюємо над іншими проєктами, спрямованими на відновлення діяльності молодіжних центрів та розвитку їх програмних компонентів.

Окремий акцент зараз – на деокуповані території. Є потреба розвивати мобільну молодіжну роботу, розвивати у молодих людей безпекові навички, також робити інтеграційні заходи, вчити новим професійним компетенціям, окрему увагу приділяти громадянській освіті, щоб допомогти їм повернутися до життя.

— Нам готові допомагати?

— Так, готові. Насправді всі чітко усвідомлюють, що молодь в Україні – це надзвичайно велика цінність. Є певний виклик, пов’язаний з її поверненням на Батьківщину. Треба зосередити всі зусилля на цьому питанні. Маємо спільно у співпраці з громадянським суспільством, за участі самої молоді, створювати можливості, максимально інформувати про них, мотивувати долучатися до напрацювання візії майбутнього та відбудови України. А останнє дослідження говорить про те, що молоді люди готові долучатися до відбудови, зацікавлені у розвитку України.

— Влітку Мережа молодіжних просторів «ТВОРИ!» та Фонд народонаселення ООН в Україні UNFPA випустили ролик, яким започаткували новий вислів – «прокачана молодість». Що скажете з цього приводу?

— Наші умови достатньо жорсткі, але це і можливості для розвитку. Молоді люди беруть на себе відповідальність і готові вирішувати непрості завдання. Вони не зупиняються, постійно в пошуках того, щоб прокачувати себе. І можливостей для цього насправді є багато: онлайн освіта цьому сприяє. Молодь за час ковіду, наприклад, навчилася користуватися різноманітними електронними інструментами для самоосвіти та просвітництва. Сьогодні у нас з’являється дуже багато різноманітних платформ, які дають можливість постійно прокачувати себе, відкривають доступ до корисного контенту, дають можливість швидко й ефективно засвоїти потрібні навички та прослухати важливу інформацію.

Я вважаю, що в сучасному світі найважливіша навичка – це вміти постійно вчитися. Світ технологічно дуже швидко змінюється, тому прокачана молодь – це молодь, яка постійно рухається вперед, створює як сучасність, так і майбутнє.

— Чому ви особисто навчилися у молоді?

— Це нескінченна та невичерпна мотивація! Молодь навчила мене не здаватися, постійно рухатися вперед, знаходити вихід із непередбачуваних ситуацій. Навчила працювати з різними командами, діалогу та пошуку спільних рішень. Наша молодь дуже крута та вольова, сильна та здатна змінювати себе й змінювати інших.

Я щаслива від того, що працюю в цій сфері.

Олена Собко, Київ

Фото: Володимир Тарасов