П’ятниця, 15 січня 2010, 03:29 Інтерв’ю та опитування

Фактично люди й виходили проти фальсифікацій. Пройшло 5 років, люди уже не вірять у повторення таких можливостей і у те, що справедливість може перемогти. І для цього є підстави- винних у фальсифікаціях не те, що не покарали , а навіть не назвали. А деякі з них стали Героями України. Тобто жоден із причетних до організації фальсифікацій не відповів за свої вчинки. Після 2004 року відбулося багато майданів, куди люди ходили як на роботу. Я їх не звинувачую, бо у непростий час, у нашій країні, у наших реаліях політичних, люди використовували можливість заробити. А головна ідея Майдану скомпрометована.  

— Марічко, ти була активним учасником Майдану 2004 року. Як гадаєш, чи не змусять політики народ знову вийти на майдани і чи готові відстоювати своє волевиявлення самі громадяни?

— На Майдан у 2004 році люди вийшли відстояти , захистити свій голос. Було враження, що люди не дадуть знехтувати своїми правами і не дозволять фальсифікацій. Фактично люди й виходили проти фальсифікацій. Пройшло 5 років, люди уже не вірять у повторення таких можливостей і у те, що справедливість може перемогти. І для цього є підстави- винних у фальсифікаціях не те, що не покарали , а навіть не назвали. А деякі з них стали Героями України. Тобто жоден із причетних до організації фальсифікацій не відповів за свої вчинки. Після 2004 року відбулося багато майданів, куди люди ходили як на роботу. Я їх не звинувачую, бо у непростий час, у нашій країні, у наших реаліях політичних, люди використовували можливість заробити. А головна ідея Майдану скомпрометована. Ба більше, я вважаю, що було б добре, якби люди більше не ходили на Майдани. Такий Майдан як був у 2004 році не повториться в осяжній перспективі. Кажу як мама підлітка, як сестра братів, як людина, яка дивиться на молодих людей і розуміє, що плани політиків не вартують здоров’я цих самих дітей.

— Як зараз виборці можуть захищати свій вибір, на твій погляд?

— Я наприклад зараз більше переймаюся іншим питанням – який шлях Україна обере після цих виборів. Тобто що захищати? Максимально що я зробила цього року – виправила помилку у даних виборців. Зараз усі розчаровані мені здається і уже менше переймаються проблемою фальсифікацій на виборах. Як це не сумно.

— Зараз багато говорять про можливі способи і методи закріплення влади – про судову тяганину між переможцем і переможеним, про акції протесту і таке інше. Як ти думаєш, чи можливе цивілізоване завершення виборчої кампанії в Україні? Чи припускаєш ти можливість, коли переможений привітає переможця і країна спокійно стане до роботи на чолі з новообраним Президентом, як це було у США на останніх президентських виборах?

— Я навіть не можу собі уявити, чим закінчаться нинішні вибори. Я навіть з приятелями не беруся прогнозувати на кухні. На тлі глобальної економічної кризи і на тлі масових проблем у людей, може бути достатньо приводів, аби відбулися якісь акції протесту. Звичайно цих протестуючих хтось з учасників виборів може використати під своїм гаслом боротьби. Але я навіть боюся говорити про масові сутички. Стосовно здатності українських політиків змиритися з поразкою і привітати переможця, якщо вибори відбудуться чесно, то я дуже на це сподіваюся. Сподіваюся, що учасники кампанії продемонструють певну культуру і цивілізованість. Я просто найбільше боюся, що між першим і другим туром пожвавиться особливо війна компроматів. Я цього дуже боюся, бо уже достатньо було вилито бруду з усіх боків. І я страшно втомилася від цього. Насправді я найбільше зараз хочу, аби це все якнайшвидше закінчилося. А кого оберуть, з тим і житимемо.