Про це йдеться в зверненні, переданому Укрінформу Українським центром європейської політики (УЦЄП), який ініціював звернення до депутатів німецького Бундестагу, Національних зборів Франції, Палати представників Нідерландів, Палати депутатів італійського парламенту, Національної ради австрійського парламенту, Конгресу депутатів Іспанії, Асамблеї Португальської Республіки, грецького парламенту, Національних зборів Угорщини.

Автори звернення наголошують, що такий крок стане проявом підтримки європейської спільноти України у війні з країною-агресором росією та значно посилить її спроможність до опору. А у повоєнний час стимулюватиме українців зробити необхідні кроки для досягнення інтеграції та створить інституційну основу для відбудови економіки. Водночас ЄС отримає кандидата, який своєю енергією, переконаннями та цінностями допоможе оновити весь проєкт Європейського Союзу.

Експерти Українського центру європейської політики наголошують, що європейські прагнення України ґрунтуються на волі народу та підтверджені досягненнями, які країна зробила після підписання у 2014 році Угоди про асоціацію.

Зокрема, досягнуто значного прогресу у наближенні національного законодавства до ЄС. Україна інвестувала значний інституційний та політичний капітал у реалізацію Угоди: було створено Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та призначено в міністерствах заступників міністрів, спеціально відповідальних за європейську інтеграцію. Запрацювала спільнота експертів, юристів і державних службовців, які сприяли наближенню українського законодавства до ЄС.

Прогресу досягнуто практично в усіх розділах Угоди про асоціацію, а в деяких галузях Україна більш просунута, ніж багато колишніх кандидатів на початку вступу. Норми ЄС почали застосовуватися на практиці у таких секторах як державні закупівлі, енергетика, трансплантологія та реформа ринкового нагляду, наголошується у зверненні.

Без сумніву, зазначають автори заяви, Україні потрібно зробити ще багато важливих кроків, адже наближення законодавства ЄС є складним завданням для пострадянської країни, однак, власне, надання статусу кандидата в ЄС і стане тим політичним сигналом для українського суспільства, який допоможе їх здійснити, водночас Україна отримає доступ до технічної допомоги та структурних фондів ЄС для впровадження комплексних реформ.

«Схвалення заявки на отримання статусу кандидата в ЄС – це визначальний момент не лише для України, а й для євроспільноти. Це шанс для України нарешті повернутись до європейської родини. Але це також можливість для ЄС допомогти захистити кордон демократичного світу, де українці, жертвуючи своїм життям, довели свою гідність», – зазначають автори.

Звернення підтримали 127 представників експертної, культурної та наукової спільноти України і країн ЄС. Серед них: правозахисник, один із провідників кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв; український учений, релігієзнавець Ігор Козловський; глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук); предстоятель Православної церкви України Епіфаній (Думенко); головний рабин м. Києва та України, президент Об’єднання іудейских релігійних організацій України Яків Дов Блайх; голова Духовного управління мусульман України, Верховний муфтій України Ахмед Тамім; український правозахисник, дисидент Мирослав Маринович, історик Ярослав Грицак, співак Святослав Вакарчук, професорка Римського університету «Сап’єнца» Оксана Пахльовська; голова Української асоціації «Єдність» (Будапешт) Вікторія Петровська; викладачі та науковці з різних країн Європи, зокрема з Польщі, Угорщини, Італії, Швейцарії, Великої Британії, Болгарії, Румунії.