Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.

«Євросоюз розвивається, розвивається Україна, і наші відносини стають дедалі амбіційнішими, а відповідно – збільшуються й результати наших переговорів і плани на майбутнє», – сказав Жовква, коментуючи підсумки зустрічі.

Він акцентував увагу на Спільній заяві, схвалену Президентом України та очільниками європейських інституцій за результатами Саміту, яка складається з 25 пунктів і містить ключові досягнення та домовленості сторін. «Такий обсяг документа свідчить про дедалі ширший і більш всеосяжний двосторонній порядок денний між Україною та Європейським Союзом», — переконаний Жовква.

Він виокремив три основні блоки Спільної заяви: зовнішньополітичний, економічний та питання впровадження реформ.

У економічному блоці документа зафіксовані досягнення у сфері економіки та прописані подальші перспективи. Зокрема, що Україна почне ще глибшу інтеграцію у внутрішній ринок Євросоюзу. За словами Жовкви, таких положень у спільних заявах України та ЄС досі не було.

«Дуже характерно, що це положення з’явилося в пункті про європейські прагнення та європейський вибір України – такого поєднання ми раніше також не мали», – додав він.

Крім того, в документі відзначено основні успіхи України в імплементації Угоди про асоціацію та інтеграції з європейським ринком, а також вказано подальші плани – наприклад, угода про «промисловий безвіз».

«Домовлено якнайшвидше завершити другу фазу попередньої оціночної місії української інфраструктури якості з тим, щоб вийти на початок офіційних переговорів уже наступного року», — наголосив Жовква.

Він відзначив, що у політичній частині Спільної заяви багато уваги приділено питанню безпеки – йому в документі присвячено аж сім пунктів. За словами Ігоря Жовкви, поряд з традиційними сигналами про підтримку з боку ЄС суверенітету й територіальної цілісності України чітко сказано, що Росія є стороною конфлікту на Донбасі. Також чітко підтримано необхідність деокупації Криму та засвідчено підтримку Кримської платформи й декларації, яку схвалили держави – члени ЄС.

Крім того, як розповів заступник керівника ОП, наразі в ЄС опрацьовується можливість започаткування військової дорадчо-тренувальної місії ЄС в Україні за підтримки литовської сторони.

«Враховуючи, що 2022 рік був визначений в ЄС роком європейської оборони, лідери домовилися посилити взаємодію й діалог у цій сфері, зважаючи на те, що від безпеки України залежить і безпека всієї Європи», – зауважив він.

Зазначається, що у питанні впровадження реформ в Україні ЄС чітко підтримав судову реформу й закони, ухвалені для її реалізації. Крім того, відзначені успіхи Глави держави в антикорупційній політиці. Євросоюз також відзначив зусилля Президента України у напрямку деолігархізації, привітав ухвалення відповідного законодавства та зауважив необхідність його повної імплементації.

Також, за словами заступника керівника Офісу Президента, важливою темою Саміту Україна – ЄС стала енергетична безпека Європи.

«У той час коли Росія використовує газ як зброю, ми не могли про це не поговорити під час Саміту й не зафіксувати у Спільній заяві», – сказав Жовква.

За його словами, у документі чітко вказано, що Росія не має права використовувати газ як зброю проти України. ЄС укотре підтримав гарантії транзиту газу територією нашої країни після 2024 року. Також було чітко відзначено, що будь-які нові газогони мають відповідати вимогам Третього енергетичного пакету ЄС.

«Дуже важливо, що і в Спільній заяві, і за результатами Саміту було домовлено розпочати діалог високого рівня з питань енергетики. Це означає, що Україна буде долучена до діалогу з усіма державами – членами ЄС, і не лише щодо питань газу», – наголосив Жовква.

Як повідомив заступник керівника ОП, під час Саміту, зокрема, предметно обговорювалося потенційне об’єднання енергетичних систем України та ЄС, заплановане на 2023 рік. Також було домовлено про початок стратегічного діалогу щодо перспективних напрямів розробки відновлюваних джерел енергії та використання українських газових сховищ.

Відзначається, що багато уваги учасники зустрічі приділили питанню цифрової економіки. Було позитивно відзначено інтеграцію України до цифрового ринку Євросоюзу.

Загалом, констатував заступник керівника Офісу Президента, можна сказати, що були досягнуті ті результати, яких прагнула Україна: зафіксовано досягнення нашої держави та визначено подальші кроки.

«На сьогодні здобутки значні, але під час Саміту визначено й декілька важливих проеєтів, які ми реалізовуватимемо і звіт про їхнє виконання обговоримо вже під час наступного Саміту», – зазначив Жовква.

Після завершення роботи над Угодою між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, яка була підписана в межах цьогорічного Саміту, головною темою переговорів у галузі інфраструктури стало питання лібералізації автомобільних перевезень та спільні проєкти у сфері транспортної авіації.

Крім того, як наголосив заступник керівника ОП, укладені важливі угоди, зокрема про участь України у програмах «Горизонт Європа», яка стосується підтримки науки та інновацій, та «Креативна Європа» щодо підтримки українських письменників, режисерів, музикантів, журналістів тощо.

«Загалом 23-й саміт став спільним успіхом України та Європейського Союзу. Сьогодні були підбиті важливі підсумки та визначені пріоритети на наступний рік», – резюмував Жовква.

Як передає Укрінформ, 12 жовтня у Києві Президент України Володимир Зеленський, Президент Євроради Шарль Мішель та Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками Саміту Україна – ЄС підписали спільну заяву, у який Євросоюз підтвердив відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС та непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності Української держави.