Про це заявив заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс під час виступу на круглому столі в Укрінформі на тему «Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року».

«Я думаю, що результати саміту ми сміливо можемо оцінити як успіх… з точки зору того, які стратегічні рішенням там обговорювалися і які стратегічні плани ухвалювалися. Я думаю, головним було те, що саміт продемонстрував єдність союзників у питанні ідентифікації найбільших загроз для євроатлантичного простору і головного ворога, яким є Росія, у плані мобілізації Альянсу щодо того, як він буде боротися з цією загрозою. І найголовніше, мені здається, в питанні усвідомлення і визнання того, що головні події навколо відсічі цій загрозі відбуватимуться в Україні найближчим часом», — зазначив Перебийніс.

У цьому контексті дипломат нагадав, що Альянс ухвалив важливі стратегічні рішення про те, що він має надати Україні «всю можливу допомогу і підтримку, щоб Україна не просто перемогла у війні, а щоб ми забезпечили те, щоб ніколи більше ані Росія, ані будь-які інші диктатури навіть не думали про те, щоб можна було розпочати щось подібне».

Відзначивши стратегічну важливість саміту, заступник міністра водночас зауважив, що «ми не можемо бути задоволені результатами будь-яких самітів НАТО, на яких не було ухвалено рішення про надання Україні запрошення».

«Я думаю, всі погодяться, що Україна, по-перше, заслужила на такий крок з усіх точок зору, насамперед з точки зору того, що сьогодні вона є парасолькою для НАТО від головного ворога Альянсу… Поза сумнівом, не лише Україна виграє від свого вступу до НАТО в плані безпеки, а й НАТО стане сильнішим і безпечнішим у разі вступу України», — наголосив дипломат.

Він констатував, що однією з причин відсутності такого рішення є те, що деякі країни-члени НАТО побоюються реакції Росії, побоюються ескалації і не хочуть бути втягнутими у війну.

«Ми це розуміємо, ми це усвідомлюємо, ми поважаємо це рішення, але, тим не менше, ми не можемо погодитися з тим, що рішення про надання запрошення Україні не ухвалюється», — зазначив заступник міністра.

За його словами, за цих умов ми досягли «всього того, що можна було досягти».

«Ми знали наперед від наших союзників, що такого рішення не буде на цьому саміті, незважаючи на те, що ми підтримували рівень наших амбіцій у переговорах до останнього дня підготовки саміту… Тому ми зосередилися з союзниками на рішеннях, які можуть мати практичний результат, які мають зміцнити позиції України в НАТО, наблизити Україну до НАТО і посилити нашу взаємосумісність з Альянсом», — підсумував Перебийніс.

У свою чергу народний депутат, голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв зазначив, що на саміті НАТО у Вашингтоні Україна отримала максимум від того, що могла, проте не вистачило рішень партнерів щодо суттєвого посилення ППО та зняття заборони на удари по території Росії далекобійною зброєю західного виробництва.

«Мені складно назвати його (саміт НАТО у Вашингтоні — ред.) проривним, але думаю, що Україна отримала максимум від того, що могла отримати», — підкреслив Чернєв.

Парламентарій зауважив, що до останнього моменту українська делегація наполягала, що «єдиним реальним інструментом для України на шляху до НАТО є запрошення до Альянсу на саміті».

За його словами, багато зусиль українська сторона доклала, аби «винайти якесь таке формулювання, яке б було достатнім для обох сторін, щоб погодити незворотність України на шляху до НАТО», що й було закріплено у підсумковій декларації саміту.

«Фактично це точно поки що не запрошення, але певною мірою наступний крок, який якорить наше членство в НАТО… Тобто це певною мірою запобіжник», — наголосив депутат.

Чернєв пояснив, що формулювання незворотності України на шляху до НАТО в декларації ускладнить можливість для міжнародних партнерів змінити думку про членство держави у Альянсі.

Водночас голова української делегації в ПА НАТО вказав, що на тактичному рівні для України «це абсолютно успішний саміт», адже держава отримала багато чого для захисту, зокрема системи ППО, а також певні тактичні кроки, зокрема створення місії НАТО NSATU, штаб-квартира якої відкриється у Німеччині й координуватиме надання усіх видів допомоги Україні у довгостроковій перспективі.

«Чого мені не вистачало на цьому саміті, так це чіткої, зрозумілої, сильної реакції на той терористичний акт, який зробила Російська Федерація напередодні саміту як меседж НАТО, партнерам, що вони (Російська Федерація — ред) можуть і будуть робити все, що вони захочуть, і нічого їм за це не буде», — наголосив Чернєв.

Депутат зауважив, що крім слів підтримки, Україні не вистачало конкретних рішень щодо кількаразового збільшення ППО або зняття заборони бити по території Російської Федерації далекобійними ракетами західного виробництва.

«Можна було відреагувати жорсткіше. На жаль, через обережність, через небажання ескалації цього не сталося. Мені цього не вистачило. В усьому іншому я вважаю, що у принципі, тактично ми отримали досить непогані результати цього саміту», — підсумував він.

Як повідомлялося, минулого тижня у Вашингтоні відбувся ювілейний 75-й саміт НАТО, який одним з головних питань порядку денного розглянув нарощування військової допомоги для України та зміцнення системи стримування й оборони самого Альянсу. Участь у роботі саміту взяв Президент України Володимир Зеленський.

На саміті був ухвалений Український договір, який доповнив Спільну декларацію G7, погоджену на попередньому саміті Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі.