На що ставить Путін у намаганні зупинити поставки західної зброї Україні
Від початку повномасштабного вторгнення одним із головних російських наративів став: «Чим більше Захід постачає озброєння київському режиму, тим довше триватиме війна».
І це цілком зрозуміло. Адже те, що починалося ще до 24.02.2022 з «переможного» «Київ за два/три дні», станом на кінець вересня 2023-го перетворилося на регулярне «випускання ядерних кігтів» після кожного з усе більш відчутних ударів Сил оборони України по російських об’єктах. А також після кожного оголошення партнерами наміру надати ЗСУ нову більш потужну зброю. З останнього: танки Abrams з боєприпасами зі збідненим ураном, ракети ATACMS, винищувачі F-16.
Войовнича істерика «яструбів» супроводжується скигленням постпреда РФ Небензі про необхідність «щомісячно обговорювати в ООН як поставки західної зброї до Києва позначаються на перспективах врегулювання конфлікту».
Цікаво, що в червні офіційний представник Кремля Пєсков заявив, що одна з цілей спецоперації (демілітаризація України) досягнута.
А Путін взагалі запевняв, що український ВПК вже фактично «обнулений». Саме тому кремлівський наратив «допоки Захід постачає Україні зброю, доти й триватиме кровопролитна війна» і набув такої ваги.
Заради його просування:
1. Кресляться регулярні «червоні лінії», починаючи з поставок Bayraktar і Javelin (на початку повномасштабного вторгнення) і продовжуючи з: HIMARS, Patriot, Leopard й т.д. Тепер ці лінії простягнулися вже до F-16, ATACMS, Taurus.
2. Влаштовуються регулярні «дипломатичні» істерики на кшталт того ж Небензі в ООН, Путіна (за будь-якої нагоди всередині РФ, бо нікуди більше не їздить) або Лаврова (на залишках міжнародних майданчиків: в основному на східному або африканському напрямках);
3. Розповсюджується брехня щодо неспроможності західної зброї протистояти російському «аналоговнет» (наприклад, Patriot не впорається з «Кинджалом»).
4. Озвучуються «переможні» реляції про знищені танки Leopard. До цього Путін вже зухвало-брехливо знищував в Україні «одразу п’ять систем Patriot», ще раніше була епохальна битва з HIMARS (програш в якій визнали й «воєнкори»).
5. Відбувається відверте окозамилювання стосовно «ураженої західної техніки», поставлене в Росії на держзамовлення.
6. Створюються пропагандистські герої у боротьбі з західною технікою на кшталт екіпажу танку «Альоша».
7. Проводяться дезінформаційні кампанії щодо, нібито, продажу українцями західного озброєння. У липні минулого року росіяни, наприклад, ледь не на ОЛХ наполегливо «продавали» HIMARS.
8. Використовуються як іноземні голоси російської пропаганди, так і «корисні ідіоти» з відомими історичними прізвищами на кшталт Бісмарка, Кеннеді та де Голля, які також доводять до західної аудиторії російські наративи в т.ч. щодо припинення постачання зброї Україні.
9. Просувається теза що на війні в Україні наживається виключно ВПК США, який отримує надприбутки. Подібні речі любить казати ексведучий Fox News, улюбленець роспропаганди Такер Карлсон (журнал Mother Jones в середині березня опублікував, «інструкцію Кремля для російських ЗМІ», яких закликали «максимально використати фрагменти етерів Карлсона»).
Наприкінці січня він заявив, що «бенефіціарами війни «США-Україна-Росія» є американський ВПК».
10. Вбивається клин між США та ЄС. Мовляв, європейці витрачають на Україну свою зброю, натомість мають платити зі своїх податків американцям за їхню.
11. Спекулюється на тему того, що пересічні європейці, мовляв, шалено страждають від допомоги українцям (у тому числі від постачання зброї) і вимушені за це віддавати ледь не все, що в них є (наприклад, німці).
12. Наголошується на послабленні обороноздатності європейських країн («склади пусті», «танки вже беруть з музеїв» й т.д.).
13. «Кошмариться» байками про неприпустимість застосування Україною снарядів зі збідненим ураном або касетних боєприпасів.
14. Блокується всередині ЄС/НАТО у потрібний момент (за допомогою, наприклад, Угорщини) надання чергового пакету допомоги Україні.
15. Шантажується демонстративними зустрічами з Кім Чен Ином (і натяками на можливий обмін корейських боєприпасів на російські ядерні та ракетні технології) та продовженням напівприхованої співпраці з Іраном (атомна програма та літаки).
16. Погрожують «ядерною палицею» (включно із закликами «ударів по Познані»)
17. Вмикається у потрібний момент білоруський фактор з наданням тактичної ядерної зброї та погрозами про екскурсії «вагнерівців» до Жешува. Місцевий «киселєсоловйов» на прізвище Азарьонок погрожує «зґвалтуванням Урсули фон дер Ляєн», а Шпаковський – «влаштувати в цьому Жешуві поганому бавовну»
18. Розганяється тема з корупцією щодо поставок зброї, бронежилетів, обладнання, БПЛА, автівок, зборів коштів (волонтери, МО, командири на місцях, західні фірми з невиконаними, але проавансованими замовленнями) й т.д.
19. Порівнюється застосування проти російських окупантів німецьких «Леопардів» із вторгненням гітлерівських танкових груп в СРСР (що має присоромити сучасних німців та посіяти у них сумніви).
20. Звинувачується у застосуванні Силами оборони України західної зброї проти мирного населення, а також для атак безпосередньо на територію РФ.
Отже, все це, за задумом Кремля, і має спонукати європейців, американців до здійснення тиску на владу своїх країн з вимогою припинення подальшої допомоги Україні.
Цю формулу й озвучив Путін у червні цього року: «Зупинення військового конфлікту в Україні = припинення постачання зброї із Заходу».
Ставка Кремля проста: якщо Захід зламається (економічно-політично-інформаційно-психологічно) і не допомагатиме Україні, то Путін переміг. Він не поважає слабких. І тому війна триватиме далі. Але тепер вже безпосередньо на Заході.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
