Розв’язана путіним війна в Україні змінила сучасний світ. Безумовно, куди суттєвіше вона змінює світ майбутній. Природно, що найбільше війна змінила Україну. Вона змінила кожен куточок нашої землі — чи то втоптані у цю землю Волноваху, Маріуполь та Бучу, чи місця, куди не впав жоден ворожий снаряд і де вибухи чули лише по телевізору. Бо вона змінила кожного з нас. Змінила наші рефлексії за минулим і погляди на майбутнє.

Для когось — це лише ствердження в попередніх переконаннях, для когось — щеплення від байдужості (моя хата не скраю), для когось же — злам світогляду. А отже, путінська агресія обов’язково стане каталізатором змін у багатьох сферах нашого життя. Поміж них, безперечно, й публічна служба (професійна діяльність людей на адміністративних посадах в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування). Схоже, нині у цьому середовищі, як і традиційно в Українському війську, народжується нова когорта державних мужів та національних лідерів. Паралельно війна очищує її від випадкових людей — від звичайних пристосуванців до колаборантів та відкритих і прихованих ворогів України… 

Це — лейтмотив інтерв’ю з головою Національного агентства України з питань державної служби Наталією Алюшиною.

ПРО ТЕ, ЧОМУ ВЧИТЬ ВІЙНА…

— Пані Наталіє, понад півтора місяця Україна живе в умовах повномасштабної війни. Вся національна економіка, вся країна, усі ми перейшли на воєнні рейки. Не виняток і публічна служба. Що було визначальним у процесі перебудови й чи можна сказати, що вдалося повністю підлаштуватися під нові потреби, продиктовані новими, небаченими до того, викликами?

— Давайте відверто: після війни державна служба вже не буде такою, якою була раніше. Війна багато що змінила. Фактично люди в один день стикнулися з новою реальністю. Для публічних службовців у цих умовах важливий акцент – забезпечити роботу державного апарату. Із першого дня війни до нас надходять сотні звернень: люди цікавляться, як працювати і як діяти в нових умовах? Поміж мільйонів українців, змушених залишити домівки та робочі місця (піти до війська, тероборони, евакуюватися з родинами), чимало державних службовців. Тож на вирішення питань налагодження ефективної управлінської системи й забезпечення громадян послугами впливають як воєнні загрози, так і ситуація з кадрами. Для нас вкрай важливо зберегти кадровий ресурс публічної служби. Переконана: це вдалося. Держава виконує свої функції скрізь, де це можливо, державні органи працюють стабільно і злагоджено.

НАДС надає роз’яснення щодо алгоритмів роботи держорганів центрального і місцевого рівнів. Більшість моїх колег намагаються якнайшвидше організувати роботу, незалежно від місця перебування. Про це свідчать повноцінне функціонування органів влади, дієвість інфраструктури. Це – і вчасна виплата заробітних плат та пенсій, і надання широкого спектру державних та муніципальних послуг.

Надзвичайно болючим для нас є питання перебування й роботи державних службовців на тимчасово захоплених ворогом територіях. НАДС оприлюднило рекомендації  стосовно дій в разі захоплення населеного пункту чи державного органу або у випадку, коли існує така загроза. Йдеться про організацію логістики, комунікацій із центром – фактично, з покроковим планом дій.

Звертаю увагу на надзвичайне лідерство представників держави в тимчасово окупованих територіальних громадах. Більшість із них залишаються повноважними представниками України. Вони так само консультують людей з правових, фінансових та, власне, з усіх життєвих питань. Завдяки їм Україна контролює ситуацію на поки що окупованих агресором територіях. І – що головне – громадяни визнають за владу їх, а не ряжених “гауляйтерів”. Такі дії змушують людей відчувати, що Херсон, Каховка, Мелітополь – це все – Україна, це – українська земля.

— Зараз замість звичних нам районних і обласних державних адміністрацій маємо військові адміністрації по всій країні. Що це означає для тих, хто там працює, для публічних службовців? А також: що означає це для громадян — як на тимчасово окупованих, так і на мирних територіях України, де життя вже більш-менш повернулося до (умовно) звичних рамок?

— Ми надали окреме роз’яснення (спільно з Міністерством розвитку громад і територій) щодо ролі керівника військової адміністрації, керівника державного органу в нових умовах. Зокрема, стосовно того, як змінилися їхні функції і повноваження. Особливі акценти: як давати коментарі, як допомагати державним службовцям, держслужбі, очільникам військових адміністрацій. А головне — як підтримувати, організовувати й орієнтувати людей.

У переддень війни чимало державних службовців навчалися на курсах і тренінгах, як діяти при оголошенні повітряної тривоги, як налагодити  логістику та здійснювати евакуацію. Звісно, ми не уявляли, що росія розпочне настільки жорстоку війну, але ситуація була тривожною. Тож до можливих ризиків готувалися: випускали інформаційні матеріали, пам’ятки, аби публічні службовці знали, як діяти у критичних умовах.

Нам, звісно, допоміг досвід пандемії, адже державні службовці, як і велика частина бізнесу, навчилися працювати дистанційно. Маємо необхідні законодавчі й технічні можливості. Проілюструю на прикладі нашої команди:  у НАДС, як і в решті державних органів, безболісно перейшли на дистанційну роботу й продовжують у повному обсязі виконувати свої функції. Щоранку проводимо онлайн-наради з керівниками усіх структурних підрозділів, зокрема, територіальних органів. Усі керівники підрозділів мають можливість так само комунікувати зі своїми співробітниками. Зосереджуємося не лише на робочих питаннях. Важливо підтримувати корпоративний дух, допомагати одне одному в жахливих умовах війни. За допомогою каналів внутрішньої комунікації працівники отримують докладну інформацію, яка їм необхідна. Те ж стосується й переважної більшості інших державних органів.

— Що, передовсім, сприяло такій адаптації?

— Важливі чинники — вчасне інформування й опрацювання різних сценаріїв та варіативності інструментарію дій. Окремі роз’яснення й рекомендації НАДС стосуються забезпечення дистанційної роботи державних органів, комунікацій з працівниками, котрі не можуть повноцінно виконувати свої обов’язки. Ідеться, зокрема, про питання простою, надання відпусток тощо.

Важливим інструментом, що допомагає адаптації державної служби до нових умов, є наша автоматизована інформаційна система управління людськими ресурсами в держорганах HRMIS (Human Resource Management Information System). За її допомогою відновлюємо  контакти працівників, котрі виїхали з місць постійного проживання, готуємо накази з кадрових питань — призначення, присвоєння рангів тощо. Система – це такий собі альтернативний інструмент діловодства, який неабияк допомагає в умовах воєнного стану. Фактично ця система – ключовий крок до започаткування  в Україні цифрової державної служби.

Важливо, що й наші громадяни за два “буремні” роки звикли жити у “цифровій державі”. Вони навчилися отримувати послуги дистанційно та оцінили, як це швидко та зручно. Водночас розуміємо, що це вимагає посиленої уваги до питань кіберзахисту. Приділяємо її разом із фахівцями спеціалізованих служб. Ідеться про захист відповідних реєстрів і персональних даних. Наш прогресивний віце-прем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров провів відповідні міжнародні перемовини. У питаннях цифровізації нам сприяють партнери з Європейської комісії.

— Про можливі зміни функціоналу держслужбовців. Мабуть же, в особливий період частина служб не задіяні на повну за своїм основним профілем. У той же час додалося роботи за іншими напрямками — приміром, в частині забезпечення гуманітарних потреб населення. Чи вправі керівники державних органів влади на місцях перерозподіляти обов’язки, тимчасово змінювати функції і “спеціалізацію” своїх підлеглих?

— Державна служба змінилася. Але пріоритети — формування сприятливого і комфортного для кожного громадянина життєвого середовища – залишаються незмінними. Саме тому кожен керівник на будь-якому рівні має шанс (і обов’язок) виявляти лідерство. Звісно, допомагає у цьому управлінська зрілість. Не можна чекати єдиної правильної поради, адже часом правильних відповідей не існує. Кожен керівник, кожен очільник громади має самостійно визначати пріоритети. Важливо вчасно реагувати на запити громадян. Зараз немає зайвих хвилин чи годин на ухвалення рішень. Оскільки ціна зволікання  – життя людей. Тому й відповідальність за країну виведено на найвищий рівень, без права на помилку.

Знаєте, у суспільстві довгий час існував запит на зміну державної служби. В окремі періоди ми бачили підвищений інтерес до роботи на посадах публічних службовців. Але фіксували і відтік кадрів. Часом ми не витримували кадрової конкуренції з приватним сектором.

Тепер відчуваю, що багато з тих, хто раніше сумнівався, чи лишатися на держслужбі, сповна усвідомив її вагу і значимість для себе. Повірте, це не гучні слова. Маю підстави захоплюватися багатьма колегами, які своїми діями у скрутні часи утверджують місію державної служби.

Розповім про нашого колегу, справжнього “Героя колективу НАДС” В’ячеслава Засенка. Наш співробітник боронить українське небо. Його бойовий підрозділ нещодавно збив смертоносну ракету. Її уламок він передав нам. Ось він (показує у Скайп). Цей трофей – надзвичайно цінний для нас усіх. Оскільки – визначає межу життя і смерті. Ми підтримуємо комунікацію з В’ячеславом та з іншими нашими держслужбовцями-захисниками. 

— А чи вдалося належним чином змінити законодавчу і нормативну базу для адаптації державної служби до нинішніх умов? І що, можливо, буде змінено найближчим часом, адже в парламенті постійно реєструються нові законодавчі ініціативи, які, в тому числі, стосуються й цієї сфери?

— До НАДС надходить чимало звернень від громадян, які бажають працювати на держслужбі та в органах місцевого самоврядування — задля підтримки держави і вірного служіння народу України.

24 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану (реєстр. № 7153 ). Документ покращує керованість держави в умовах воєнного стану, зокрема в частині вступу на посади державної служби та на посади в органах місцевого самоврядування. Охочі матимуть змогу без конкурсу зайняти відповідні посади. Але спрощена процедура прийому на публічну службу в період дії воєнного стану все одно передбачатиме підтвердження кандидатами наявності громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами, передбаченими законодавством.

Задля забезпечення принципу рівного доступу до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування протягом 6 місяців після припинення воєнного стану на ці посади мають бути оголошені відповідні конкурси.

Згаданий законопроєкт направлено на підпис президентові України. Сподіваємося, дуже скоро нам вдасться відновити прийняття громадян на посади до державного апарату. 

Своєю чергою, ми продовжуємо надавати роз’яснення щодо роботи органів державної влади в умовах воєнного стану, щодо форматів діяльності на робочому місці й за межами адмінбудівель. Зосереджуємося на максимальному спрощенні процедур. Йдеться і про прийом на роботу, і про надання відпусток, і про оформлення спеціального статусу держслужбовцям, зарахованим до територіальної оборони.  Наразі на офіційному сайті Агентства розміщено більш як 20 номерів телефонів наших працівників, які надають консультативну підтримку з актуальних питань державної служби, що виникають під час війни.

ПРО ТЕ, ЧОГО ВІЙНІ НЕ ЗМІНИТИ…

— Далі кілька практичних питань. Перше — стосується переліку послуг, які зараз можуть отримати громадяни. Нині відкриваються ЦНАПи, сервісні центри на мирних територіях. Чи весь спектр послуг, на який люди могли розраховувати до війни, вони отримують і тепер?

— На мирних територіях весь державний апарат працює. І Центри надання послуг, і відділення Пенсійного фонду, і решта установ. У військових адміністраціях так само консультують і надають допомогу усім, хто звертається. НАДС надає відповіді та роз’яснення, опрацьовує запити і скарги. Тобто, країна відновлюється, намагається адаптуватися до нових умов.

Окреме питання – тимчасово окуповані території. Особливо ті, де зруйновано чи порушено інфраструктуру й логістику. Ми надаємо актуальні рекомендації, щодня спілкуємося з представниками української публічної служби з Херсона, Луганщини, Донеччини — з територіальними осередками центральних органів і з місцевим самоврядуванням. Йдеться про поводження з документами, питання евакуації, створення гуманітарних коридорів, продовольчої логістики. Зазначу, що більшість наших людей там адаптувалися до критичних умов, стали осередками держави там, де тимчасово прорвався ворог. По суті, публічна служба є українською цивільною армією, яка захищає наші національні інтереси.

— А що з оплатою праці державних службовців, чи не виникає якихось проблем? Нагадаю, нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що державний сектор — один із тих, на яких ми змушені заощаджувати, зважаючи на надзвичайну потребу в грошах для оборони. Зокрема, на 10 відсотків зменшуються витрати на заробітну плату держслужбовців. Але ж знаємо, що державні службовці на місцях отримують не так багато, як декому може здаватися, й часто-густо рівень їхньої зарплати набагато нижчий, ніж у приватному секторі у цих же  населених пунктах… 

— Це так. Днями відбулася нарада у Кабінеті міністрів. Постало питання щодо оптимізації, скорочення вакансій, зменшення розміру окремих надбавок. В умовах війни переважна частина державних службовців виконують свої обов’язки у штатному режимі або дистанційно. Але деяких працівників з початку агресії перевели на простій. У такому випадку керівник самостійно визначає розмір оплати часу простою, але працівник має отримувати не менше двох третин посадового окладу.

Ухвалено рішення про скорочення зарплат міністрів та їхніх заступників. Мусимо визнати, що оптимізація державних витрат в умовах війни – крок  виправданий. Українські захисники жертвують життями заради країни. І ми маємо бути готовими бодай до фінансових втрат. У НАДС, із достатньо невеликим фондом оплати праці, усі, сподіваюся, розуміють ситуацію й готові працювати на перемогу. 

— А чи є можливість виплачувати заробітну плату державним службовцям, котрі продовжують виконувати свої функції на тимчасово окупованих територіях, аби у них не було навіть спокуси брати путінські “фантики”, які, як ми знаємо, пропонують подекуди населенню окупанти?

— Вони отримують заробітну плату у гривнях, від своїх військових адміністрацій. Жодних ризиків припинення нарахування й переказу на банківські картки заробітної плати немає. Держава дбає про своїх службовців. Жодних проблем, попри війну, не виникає.

— Одне з останніх запитань стосується міжнародної підтримки, — інституційної, фінансової, консультативної, — яку Україна одержує у процесі реформування державної служби, який, як я зрозумів, не припиняється і в скрутні воєнні часи…

— Неабияку допомогу нам, як і раніше, надає Представництво ЄС в Україні. Єврокомісія ухвалила рішення про переорієнтування усіх спільних програм на забезпечення стійкості України. У межах цієї концепції переглядається й фінансування окремих проєктів. Передбачено можливість надання підтримки Урядові України.

Що стосується державного управління і комунікаційної підтримки, складовою якої є розвиток інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS), то міжнародні партнери надають можливість спрямувати кошти на закупівлю програмного забезпечення і обладнання для налагодження дистанційної роботи. Приміром, проєкт EU4PAR надає допомогу уряду, щодо державного управління та комунікаційної підтримки. 12 млн євро бюджетної підтримки на реформу державного управління мають надійти в Україну вже в квітні. 120 млн євро Гранту на стійкість та розбудову держави буде виплачено Україні одним траншем після підготовки та схвалення відповідних рішень. Угоду про фінансування підписано європейською стороною та буде надіслано в Україну. Зараз Єврокомісія готує грант на 330 млн євро на підтримку України.

Словом, європейська спільнота пропонує руку допомоги для державної служби, державного управління, для уряду України. 

І ПРО ТЕ,  ЩО БУДЕ ПІСЛЯ ВІЙНИ… 

— Пані Наталіє, ви не раз казали про лідерство публічних службовців, яке як ніколи виразно виявила війна. Саме у ці складні часи бачимо, як деякі працівники органів влади, місцевого самоврядування перетворилися на лідерів суспільної думки не тільки регіонального, а і всеукраїнського масштабу. Яким може бути місце таких людей у мирній Україні? Чи якось враховуватимуться теперішні їхні заслуги при проведенні майбутніх кадрових конкурсів? Скажімо, якщо людина “не дотягує” на іспиті з англійської, але зарекомендувала себе як справжній державник і добрий господарник у воєнний час… 

— Таке питання зараз актуальне. Й водночас воно дуже і дуже непросте. Я розумію, що на наших очах народжуються лідери, котрі виявили мужність, героїзм, вміння стратегічно мислити й оперативно діяти. Безумовно, вони будуть відзначені державою і суспільством. Але, погодьтеся, що знання і досвід також є важливими чинниками. Тому плануємо чимало онлайн-курсів для кандидатів на посади у державній службі. Попри складний час, ми готуємо кадровий резерв, зокрема і з числа лідерів, народжених війною.

Поки що зарано говорити про скасування чи послаблення тих або інших вимог до кандидатів. Давайте спочатку переможемо. А там усім вистачить місця, аби реалізуватися у новій Україні, прислужитися у відбудові своєї держави. 

— На завершення — про те, що ви також “пунктирно” згадували впродовж усього інтерв’ю: якою бачите нову модель публічної служби у повоєнний період? 

— Для мене важливо, аби державна служба, публічна служба (ми не відокремлюємо місцеве самоврядування) працювала ефективно на благо людей. Зміни, які мають відбутися, передовсім пов’язані з переходом на цифрову держслужбу. На нас чекає максимальна цифровізація процесів і процедур. Це дозволить заощадити час і ресурси, зберегти інформацію за будь-яких умов — навіть, таких жахливих, в яких Україна опинилася зараз.

Вважаю інформаційну систему управління людськими ресурсами HRMIS  кроком до запровадження цифрової державної служби в Україні. Упевнена, цей проєкт посилить національну безпеку. В умовах знищеної управлінської інфраструктури система повинна стати основою глобального IT-проєкту. Ключова передумова – забезпечити максимально можливі обсяги процесів і послуг у дистанційному форматі. У цьому зацікавлені як публічні службовці, так і всі українці. Упевнена, ці трансформації посилять дієвість публічної служби й забезпечать належну якість державних послуг для громадян.

При цьому важливо зберегти кадровий потенціал, забезпечити інституційну спроможність державної служби за рахунок збереження команд фахівців. І, звісно, посилили всі напрями, якими опікувалися раніше. Війна показала: переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі. Це — надзвичайно цінний внесок у нашу майбутню перемогу. 

Владислав Обух. Київ