Про це вона заявила на спільній з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем пресконференції у Вільнюсі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми маємо говорити не тільки про наслідки для України від цього проєкту («Північний потік-2» — ред.). Мені здається, що такий проєкт підвищує залежність Європейського Союзу від рішень, які ухвалюються у тій країні, про яку не можна сказати, що там існує верховенство права. Тож ризики, пов’язані з цим проєктом, залишаються дуже високими», — сказала Шимоніте.

Вона додала, що Литва повністю підтримує позицію України щодо протидії добудові «Північного потоку-2».

На думку Шимоніте, Литва разом з країнами-однодумцями у ЄС мають спільно зробити все, щоб негативний вплив «Північного потоку-2» у разі його добудови був зведений до мінімуму.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський під час майбутньої зустрічі з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель має намір обговорити загрозу безпеці України та всієї Європи через будівництво газопроводу «Північний потік – 2» і наполягатиме на пріоритетності питань безпеки над економічною доцільністю.

Заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін на конференції «Україна 30. Міжнародна політика» заявив, що українська сторона під час перемовин з Німеччиною і США щодо гарантування енергетичної безпеки нашої країни у разі добудови «Північного потоку-2» наполягатиме на дотриманні «Газпромом» енергетичного законодавства ЄС.

Газогін «Північний потік-2» розрахований на постачання 55 млрд кубометрів газу щороку з РФ до Німеччини, має протяжність 1234 км. У грудні 2019 року у зв’язку з санкціями США з проєкту вийшла низка західних компаній, зокрема припинило роботи судно-трубоукладник, що унеможливило добудову вчасно. Відтоді російська сторона намагається завершити проєкт самотужки.

Проти завершення проєкту виступають Україна, Польща, країни Балтії тощо. Проти нього також постійно виступає Європарламент.

Фото: Lietuvos