Про це секретар комітету, полковник Служби безпеки України Роман Костенко (парламентська фракція «Голос») повідомив у коментарі Укрінформу.

«Сьогодні (29 лютого – ред.) Комітет ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки продовжив розгляд урядового законопроєкту щодо мобілізації. На третій день ми завершили розгляд розділених тематично на 16 блоків правок і сформували попередню позицію комітету», – зазначив він.

Костенко уточнив, що ключовими темами для обговорення на сьогоднішньому засіданні стали питання скасування відстрочки аспірантів, які навчаються на контрактній формі, виконання військово-транспортного обовʼязку, підстави звільнення з військової служби, а також прикінцеві та перехідні положення законопроєкту.

Секретар оборонного парламентського комітету детально розповів про положення, які викликають найбільший суспільний інтерес.

По-перше, члени комітету вирішили зберегти аспірантам контрактної форми навчання відстрочку від мобілізації. По-друге, окремим блоком розглянули базову військову службу та вирішили її строки: у мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка; під час дії воєнного стану – на строк до трьох місяців.

«Розглянули деякі питання блоку «Звільнення з військової служби». Із основного – усі члени комітету розуміють, що 36 місяців служби на фронті і 36 місяців в тилу – зовсім інші. Обговорили і запропоновані мною у законопроєкті щодо мотивації військової служби №11012 терміни звільнення з військової служби під час дії воєнного стану: у разі безперервної служби під час дії воєнного стану – 36 місяців або 18 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану, з яких не менше 12 місяців — виконуючи бойові накази. Ми з колегами не згодні, що звільнення військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандувача», – додав Костенко.

Він підкреслив, що ці питання розглядатимуть із конкретними правками, попередньо провівши засідання у закритому режимі та обговоривши всі проблемні моменти. За словами парламентарія, у закритому форматі також планується обговорити питання щодо ротації, яка відсутня у проєкті закону про мобілізацію.

Костенко поінформував, що члени Комітету дійшли згоди щодо прикінцевих та перехідних положень, відповідно до яких громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані впродовж 60 днів з дня опублікування цього закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти за її наявності та інші військово-облікові дані: у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг; у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку; незалежно від місця перебування – в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста без прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

«Також погодилися, що підлягають переогляду на придатність до військової служби громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року вперше встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп», – підкреслив секретар оборонного парламентського комітету.

Щодо виконання військово-транспортного обов’язку він зауважив, що на засіданні проголосували за заборону розпоряджатися транспортними засобами, які перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№10449). Народні депутати подали до другого читання проєкту закону 4195 правок.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розпочав напрацювання до другого читання відповідного документа 27 лютого.