Він представляє Україну в Латвійській Республіці приблизно два з половиною роки. Часи насиченої роботи промайнули швидко. Отже настав час знову поговорити, підбити деякі підсумки. А щоб «картинка» була більш об’ємною, в розвитку, в динаміці, можна переглянути нашу розмову дворічної давнини. 

Проте напередодні ювілею Незалежності нашої держави розпочати хочеться саме з цієї, теплої для кожного з нас теми.

ВІК ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ. АЛЕ МИ ПРОДОВЖУЄМО ВЧИТИСЯ

— Що для вас означає Незалежність України, її 30-річчя – в особистому вимірі?

— Згадую, як проводив своє перше прийняття на честь цього свята в 1997 році, коли я був генконсулом України у Стамбулі. У моїй промові до турецького істеблішменту була така фраза: «Нам сьогодні шість років. У вимірі людського життя – це вік дитини, яка хоча й навчилася ходити, читати, рахувати, але йде в школу, щоб продовжити навчання та отримати необхідні знання». Роки промайнули швидко. І от сьогодні ми святкуватимемо 30-річчя. Вік дорослої людини. Але ми продовжуємо вчитися. Вирішуючи при цьому нелегкі завдання, які ставить перед нами життя. У першу чергу – це агресія Росії, елементи окупації, підігрівання нею на сході нашої країни атмосфери антиукраїнського і злочинного хаосу. У цих умовах перед українською дипломатією постають зовсім інші завдання, ніж у звичайний, мирний час.

— Ви працюєте в Ризі 2,5 роки. Які враження від країни?

— Латвія, в якій я маю честь представляти Україну, підтримує нас на всіх міжнародних майданчиках та форматах. Це надійний партнер, який сам чудово пам’ятає про радянську окупацію, і чітко усвідомлює, з чим ми зараз стикаємось… Загалом, поглянемо на досвід Латвії та співставимо його з нашим. Окупація, причому всієї країни, тривала довго – 50 років. Але врешті-решт Латвія була деокупована. Після чого країна, разом зі своїми балтійськими сусідами, стрімко рухалася в напрямку Європейського Союзу, НАТО. І це з 2004 року дало їй «парасолю безпеки». Хоча кордон із Росією, звісно, нікуди не дівся. Східний сусід періодично брязкає зброєю, робить певні кроки, щоб дестабілізувати ситуацію в латвійському середовищі (через підконтрольні громадські організації, партії, рухи тощо). Але це все марно, оскільки є міцна система колективної безпеки НАТО, міцна підтримка ЄС.

— А в чому ж відмінність Латвії від України?

— Передусім, в тому, що з набуття незалежності Латвія рухалася в єдиному напрямку – до Європи. Ситуація в Україні була дещо іншою. Рухалися вперед в напрямку ЄС, потім, якийсь час, реверсійний шлях. Знову вперед – знову назад. Єдності суспільства, визначеності вектору не вистачило, щоб не допустити до влади таких, як Янукович. І той зворотній рух привів нас до катастрофи. Як пам’ятаємо, проросійський режим Януковича призвів до вбивств на Майдані, а потім і до окупації частини території України. Зупинити агресора вдалося ціною важких людських втрат. Про це треба пам’ятати. Через те сьогодні ми маємо інше усвідомлення нашої Незалежності, ніж це було, скажімо, 10-15 років тому.

ПРЕДСТАВНИЦТВО В «КРИМСЬКІЙ ПЛАТФОРМІ» – НА ВИЩОМУ РІВНІ

— Напередодні Дня Незалежності пройде перший саміт «Кримської платформи», концептуально надзвичайно важливий. Як буде представлена на ньому Латвія?

— Так, 23 серпня відбудеться інаугураційний саміт «Кримської платформи», в якому візьмуть участь високі гості. На сьогодні ми вже знаємо, що братимуть участь делегації з понад 40 країн. Латвія буде представлена на найвищому рівні – в Київ приїдуть президент Егілс Левітс із дружиною. Приємно, що він став першим з президентів закордонних держав, який підтвердив свою участь у Саміті «Кримської платформи». Це для нас символічно! Принагідно хотів би нагадати, що Латвія також була першою країною в світі, яка у травні 2019 року на рівні парламенту визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом. Чому так? Бо латвійці знають, що таке депортація, вони в них були двічі (у 1941 і 1949 роках – ред.). А багато хто з інших країн не усвідомлює цього, оскільки в них, на щастя, подібних трагедій не було.

— Чи буде Латвія представлена на цьому заході ще на якомусь рівні, крім президентського?

— Цей формат передбачає кілька рівнів. Зокрема президентський і парламентський. З приємністю відзначу, що в урочистому засіданні Верховної Ради України братиме участь віцеспікерка Саейму Латвії пані Інеса Либиня-Егнере. Вона ж до речі є керівником латвійської делегації в ПАРЄ (на цьому майданчику активно підтримує Україну у протистоянні агресивній політиці РФ).

— А які ще будуть виміри діяльності «Кримської платформи»?

— Важливий напрям – робота експертів. Очікується масштабна робота наукового товариства, яке розглядатиме юридично-правові, військово-політичні, правозахисні та інші аспекти проблем, які існують в окупованому Криму. Що важливо – це буде постійно діючий майданчик. У Києві відкривається офіс «Кримської платформи», зосереджений саме на тому, щоб генерувати тему звільнення України від агресії і збільшувати коло наших прихильників.

— Підбиваючи підсумок теми 30-річчя Незалежності України, як у Латвії, в Ризі відзначатиметься це свято?

— Святкові заходи в Латвії вже йдуть якийсь час. Зокрема, яскраве свято минулої суботи пройшло в старому місті Вентспілса. А головним заходом 24 серпня стане розгортання 30-метрового прапора України на центральній площі Риги, біля Монумента Свободи. Очікуємо, що зберуться представники всіх українських діаспорських організацій, а також латвійські високопосадовці. Бажаючі зможуть написати свої побажання Україні в пам’ятній книзі Посольства.

УЗГОДЖУЮТЬСЯ ТЕРМІНИ ВІЗИТУ ДО ЛАТВІЇ ПРЕМ’ЄРА ШМИГАЛЯ

— Пане посол, давайте окреслимо магістральні лінії співпраці України і Латвії, на різних рівнях і в різних галузях.

— Між нашими країнами існує активний політичний діалог. Хотів би тезісно нагадати деякі події, які відбулись лише у першому півріччі цього року:

— 8 травня президент України Володимир Зеленський та президент Латвії Егілс Левітс у форматі онлайн підписали Спільну декларацію про європейську перспективу України. Латвія стала третьою країною, з якою була підписана така декларація (аналогічні документи були підписані із Литвою 18 березня 2021 р. та з Польщею 3 травня 2021 р.);

— 17-20 травня спікер парламенту Інара Мурнієце здійснила офіційний візит в Україну. Вона спеціально так підбирала дату, щоб бути в Україні саме 18 травня і взяти участь у заходах з вшанування жертв депортації кримських татар. Пані Мурнієце брала участь у жалобних заходах, зустрічалася з кримськими татарами, з політв’язнями, а також відвідала лінію дотику. Загалом було дуже важливе і насичене спілкування;

— 15 квітня міністр Латвії Едгарс Рінкевичс разом із своїми колегами з Естонії та Литви відвідали Україну з робочим візитом;

— 29 квітня — 1 травня голова Комітету закордонних справ Саейму Латвії Р. Колс разом із литовським та естонським колегами Ж. Павільонісом та М. Міхкельсоном здійснили візит в Україну.

— Пам’ятаю, як готувався візит до Риги прем’єр-міністра України, але в останній момент через загострення пандемії він був перенесений.

— Хочу повідомити, що візит глави уряду України в Латвію є актуальним, латвійська сторона у листі нещодавно поновила запрошення Денису Шмигалю відвідати Латвію у 2021 році. Наразі сторони узгоджують терміни цього візиту.

Незважаючи на пандемію, діалог по лінії урядів не припиняється. Зокрема, прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш взяв онлайн-участь у дискусії високого рівня в рамках міжнародної конференції з протидії корупції, яка проходила в Києві за участі президента Володимира Зеленського 7 червня 2021 р. Виступ Кріш’яніса Каріньша був вагомим і концептуально насиченим…

ШИРОКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО – ВІД МІНОБОРОНИ ДО АГРОПРОМУ

— Наскільки активною є співпраця по лінії різних міністерств та відомств.

— До пандемії Латвія регулярно приймала на відпочинок групи дітей, сім’ї яких постраждали від російської агресії, дітей загиблих або поранених військовослужбовців. Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс активно долучався до цієї програми.

Продовжуючи військову тему, треба підкреслити, що Латвія надає нам максимальну підтримку щодо отримання ПДЧ в НАТО. Також вагомою є допомога Латвії в модернізації та реформуванні Збройних сил України відповідно до стандартів НАТО. Але не тільки це – у січні цього року МО Латвії передало ЗС України сім броньованих позашляховиків марки Land Rover для підсилення спроможностей військово-медичного забезпечення (передбачено, що ці автомобілі мають використовуватись для вивезення поранених бійців із зони бойових дій). У лютому та серпні латвійська сторона в рамках програми НАТО передала Україні 39 тис. літрів дезінфікуючої рідини (її орієнтовна вартість складає 130 тис. євро). МО Латвії також з 2014 року надає гуманітарну допомогу для сходу України. Станом на травень 2021 року Латвія надіслала 22 конвоя з гуманітарною допомогою, загальною вагою близько 450 тон.

— Стикався з тим, що возив цю допомоги і потім розказував про свої подорожі головний капелан ЗС Ельмарс Плявіньш Латвії.

— Так, він досить часто особисто супроводжує згадані гумконвої в Україну. Крім того Плявіньш безпосередньо патронує створення в Україні служби військових капеланів, що є надзвичайно важливим. Відповідно, Ельмарс Плявіньш був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. На початку цього року я мав честь вручити йому цю президентську нагороду, тут в Ризі…

— Чи можете ви навести приклади співпраці в окремих галузях?

— Профільні міністерства обох країн затвердили програму співробітництва на наступний рік у галузі агропромислового комплексу. Вважаємо, що це один із найважливіших сегментів нашої економічної співпраці, однаково вагомий для обох країн. Досвід Латвії як країни ЄС для нас є актуальним, оскільки допомагає нашим агропромисловцям скоріше досягати європейських стандартів, збільшувати постачання наших товарів на європейський ринок. До речі, 9 вересня у Латвії починає роботу міжнародна виставка Riga Food, де наша країна буде представлена національним стендом. Координатором участі українських компаній у виставці є Український торговий дім у Латвії, який в свою чергу також є офіційним представником Торговельно-промислової палати України. Наразі очікуємо участь близько 20 українських компаній.

НАША ДІАСПОРА – АВАНГАРД БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКІ ІНТЕРЕСИ

— Ну і на останок, розкажіть, будь ласка, про стан справ в українській діаспорі Латвії. Тут останнім часом було кілька гучних подій.

— Співпраця з української громадою Латвії є одним із пріоритетних напрямів роботи посольства України. Наша діаспора – це авангард боротьби за українські інтереси, передусім, за територіальну цілісність в умовах відсічі російській агресії. Не випадково, що Кремль приділяє особливу увагу підриву єдності української спільноти у світі. Не секрет, що в Латвії є організації, які, називаючи себе українськими, насправді, підтримують країну-агресора і діють у фарватері окупаційної політики Кремля. У першу чергу це стосується так званого Об’єднання українських товариств Латвії на чолі з Іриною Дукуле, яка під час проведення в ПУ публічного заходу за участю представників ВРУ відмовилась підтримувати територіальну цілісність України і визнавати Росію агресором. Натомість, Ірина Дукуле та інші керівники цієї організації проводять в життя російську ідеологію про “хунту в Києві”, “громадянську війну в Україні”, “дискримінацію по відношенню до російськомовного населення України” тощо. Представник ОУТЛ Леонід Мухін на запрошення окупаційних влад Криму відвідував заходи в окупованому Криму і робив антиукраїнські заяви. Інша представниця ОУТЛ Лариса Давиденко відвідувала заходи російських диппредставництв у Латвії, зокрема на честь російських збройних сил. Все це проводиться ними під гаслом «культура поза політикою».

— Звичайно, подібні факти викликають обурення української громади не лише в Латвії. Яка ж була реакція української сторони?

— Відзначу, що реакція була адекватною. Українська держава, в особі Національної ради з прав закордонних українців, ухвалила рішення про позбавлення статусу закордонних українців Дукуле, Мухіна та Давиденко. Зі свого боку Світовий конгрес українців з урахуванням прийнятих нацрадою рішень, а також на підставі інформації посольства щодо антиукраїнської діяльності ОУТЛ, ухвалив своє рішення про виключення ОУТЛ із членства в СКУ. Це перший такий випадок за більш ніж 50-річну історію СКУ. Прикметно, що на захист ОУТЛ виступили лише місцеві проросійські активісти та медійний рупор Кремля – Sputnik… Це чіткий показник, на чию користь Дукуле працює разом зі своїми прибічниками.

— Нагадайте, будь ласка, засадничі основи співпраці посольства з українськими організаціями Латвії.

— Посольство не втручається в діяльність української громади. Організації самі визначають сферу своєї діяльності. Є такі, які активно підтримують українських політв’язнів, військовополонених, пікетують диппредставництво країни-агресора в Латвії, інші займаються збором та відправленням гуманітарної допомоги, в регіони України, які постраждали від російської агресії, дехто – культурно-просвітницькою діяльністю тощо. Однак, є принципова вимога до всіх організацій, які вважають себе українськими, – вони мають визнавати територіальну цілісність України та чітко засуджувати російську збройну агресію проти України. Саме на цих засадах створена та діє Координаційна рада при посольстві, до складу якої увійшли патріотично налаштовані українські діаспорські організації Латвії та окремі активісти.

Олег Кудрін, Рига

Фото автора і Посольства України в Латвії.