Російська Федерація за час повномасштабного вторгнення знищила або суттєво пошкодила близько 60 мільйонів квадратних метрів житла українців, і кожного дня ця цифра продовжує зростати внаслідок нових обстрілів агресора. Майже три роки питання житла та відбудови держави є одними з найпріоритетніших. Уряд і парламент продовжують удоконалювати державні програми «єОселя» та «єВідновлення», розробляти стратегії відбудови та відновлення України, ухвалювати необхідні для цього закони. Про це зазначила народна депутатка, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк в інтерв’ю Укрінформу.

ПОНАД 13 ТИСЯЧ РОДИН ПРИДБАЛИ ЖИТЛО ЗА ПРОГРАМОЮ «єОСЕЛЯ»

— Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України принесло немало лиха, зокрема руйнування цивільної інфраструктури та житлового фонду. Які наслідки повномасштабного вторгнення Росії наразі у сфері житла в Україні? Яку роль державні програми відіграють у вирішенні цієї проблеми?

— Я завжди наголошую на трьох великих бажаннях українців. По-перше, це наша якнайшвидша перемога. По-друге, бажання мати роботу з гідною оплатою праці або умови для розвитку власного бізнесу. І по-третє, це мати своє житло, свою домівку. Зокрема ці три чинники допоможуть нам повернути наших людей із-за кордону.

На жаль, Росія за час повномасштабного вторгнення знищила або суттєво пошкодила близько 60 мільйонів квадратних метрів житла. Якщо врахувати, що до війни в Україні щорічно вводилося в експлуатацію приблизно 10 мільйонів квадратних метрів, то за три неповних роки великої війни ми втратили те, що будували більше ніж п’ять років. Це величезні цифри, які підтверджуються різними дослідженнями.

Світовий банк у співпраці з Міністерством відновлення у грудні 2023 року провів оцінку пошкоджень і втрат, у результаті чого житловий сектор виявився одним із найбільш пошкоджених. Інші інституції також ведуть підрахунки, які свідчать про десятки мільйонів квадратних метрів зруйнованих і пошкоджених житлових приміщень.

Для наших людей, які залишилися без домівок і роботи, важливо надавати допомогу. Вони змушені шукати кращого життя за кордоном чи в нових громадах, намагаються інтегруватися на нових місцях. Тому для держави важливо підтримувати українців у вирішенні житлового питання – це одна з ключових задач, яку потрібно тримати в фокусі уваги.

Сьогодні в Україні реалізуються дві масштабні програми, що допомагають вирішити проблему житла для українців: «єВідновлення» та «єОселя».

— Давайте поговоримо про них детальніше. Програма єОселя була запущена ще до повномасштабного вторгнення. Яка кількість іпотечних кредитів укладена станом на зараз?

— Так, програма єОселя народжувалася ще до повномасштабного вторгнення. Планувалося, що це буде пільгова програма для українців з низькими відсотковими ставками, щоб кожен громадянин, який хоче поліпшити свої житлові умови, зміг нею скористатися. Сьогодні ж ця програма набагато ширша, адже вирішує потреби тих, хто, на жаль, залишився без своїх домівок.

Станом на сьогодні було видано 13 520 кредитів. Якщо говорити в грошах, це 21 млрд 759 млн. З одного боку це начебто і невеликі цифри, а з іншого боку це 13 520 щасливих українських родин, які нарешті змогли вирішити своє житлове питання.

Перш за все, єОселя працює для військовослужбовців, для представників правоохоронних та силових відомств. Станом на сьогодні більше ніж 50% з отриманих кредитів – це сім’ї військовослужбовців та силових відомств. Програмою також змогли скористатися наші педагоги – 1158 сімей, медики – 1118, науковці. Звичайно, до програми є низка питань, і над цим ми невпинно працюємо.

НЕОБХІДНО ВДОСКОНАЛИТИ ЄОСЕЛЮ ДЛЯ ВПО ТА ВЕТЕРАНІВ

— Хоч і програма є популярною серед більшості українців, проте будемо відверті, умови єОселі для ВПО були непідйомними, про що свідчать дані щодо отримання іпотечних кредитів. Які зміни зроблені, аби покращити ситуацію з житлом для ВПО та спростити умови програми для даної категорії громадян?

— Ми довгий час наголошували на відповідних проблемах Кабінету міністрів України та Міністерству економіки, яке відповідає за програму. За два роки ми зібрали статистику, яка показує низьку доступність програми для внутрішньо переміщених осіб – нею скористалася лише 291 сім’я з таким статусом. Ветерани також неактивно використовують цю програму – лише 270 сімей.

Розбираючись у причинах, ми виявили, що одним із бар’єрів для ВПО була вимога Кабінету міністрів, що житло, яке береться в іпотеку, має бути не старішим, аніж три роки. Однак ВПО проживають не лише у великих містах, де можна знайти нове житло, а й у малих містечках та селах, де роками не будували нові будинки. Знайти домівку, яка відповідала б цій вимозі, стало для них величезним викликом. З метою вирішення цієї проблеми ми звернулися до прем’єр-міністра та Міністерства економіки. У вересні цього року були внесені зміни, які дозволили ВПО купувати житло, не старіше 10 років. Це суттєво розширює можливості для переселенців, які потребують вирішення житлового питання.

Також ми проводили на базі нашого комітету публічні консультації з внутрішньо переміщеними особами. Вони звертали увагу на ще один бар’єр – непідйомний для більшості ВПО перший внесок. Ми прекрасно розуміємо наших людей і ситуацію, в якій вони опинилися, проте наразі в бюджеті немає коштів, аби і зменшувати розмір першого внеску, і надавати пільгову ставку. На жаль.

Самі представники внутрішньо переміщених осіб надали пропозицію, щоб знизити розмір першого внеску для тих родин, які мають дітей, або для переселенців, які мають інвалідність. У разі внесення таких змін більше родин ВПО зможуть скористатись програмою і придбати таке омріяне нове житло.

— На вашу думку, чому так мало ветеранів скористалися програмою?

— Я вважаю, що ситуація з ветеранами є несправедливістю, яку потрібно терміново виправити. Поясню свою думку. Наразі для ветеранів діє відсоткова ставка 7%, тоді як для чинних військовослужбовців – лише 3%. Ветеранська спільнота має всі підстави вимагати рівних умов із військовослужбовцями, зокрема, мати пільгову ставку по іпотечному кредитуванню 3%. Нещодавно ми мали розмову з пані Іриною Верещук, і вона була щиро здивована цією ситуацією. Вважаю дане питання важливим. Ми підіймали його ще тоді, коли Міністерство у справах ветеранів очолювала Юлія Лапутіна. Сподіваюсь, нова міністерка приділить цьому увагу, а уряд почує наші аргументи і внесе відповідні корективи та зміни у єОселю.

— Які нові положення були додані до програми єОселя останнім часом?

— Дуже важливими є ініційовані Президентом Володимиром Зеленським зміни щодо умов програми для молоді. Відтепер перший внесок за квартиру для молоді становить лише 10%, а кредити надаються на термін до 20 років за пільговою ставкою. Це чудова можливість для молодих людей, які хочуть жити, працювати та розвиватися в Україні. Це відкриває для них нові можливості.

Водночас програма постійно розвивається й адаптується. Наприклад, нещодавно ми об’єднали дві державні програми – єОселя та єВідновлення. Тепер особа, яка має житловий сертифікат за програмою єВідновлення, може використовувати його в якості первинного внеску за програмою єОселя. Держава надає більше можливостей, щоб громадяни могли обирати найкращі інструменти, що підходять їм у ситуації, що склалась.

— Яку суму в держбюджеті України передбачено на 2025 рік на програму єОселя?

— На 2025 рік передбачено 9,4 млрд грн на програму, згідно з першою редакцією проєкту бюджету. Після другого читання побачимо, які пропозиції будуть винесені, але вже зараз очевидно, що попит на цю програму перевищує можливості держави. Це відкриває додаткові можливості для Міністерства економіки, яке має активно працювати над залученням додаткових коштів, зокрема від міжнародних фінансових інституцій, щоб програма могла розвиватися в більших масштабах, аніж це відбувається сьогодні.

НЕОБХІДНО НАПРАЦЮВАТИ НОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЯКЕ ЗМІНИТЬ ЗАСТАРІЛИЙ ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС

— Діючий наразі житловий кодекс, розроблений ще 40 років тому, за вашими словами, зовсім не відповідає сучасним викликам. Ви неодноразово зазначали, що його потрібно реформувати. Які зміни необхідно внести?

— У 2023 році Міністерство відновлення створило неформальну житлову коаліцію, залучивши представників міжнародних організацій, Ради Європи, а також українське експертне середовище. Мета – напрацювати нове законодавство, яке змінить застарілий житловий кодекс. Існуюче законодавство не вирішує житлові проблеми, а лише створює ілюзію їхнього вирішення. Міністерство, створивши житлову коаліцію, розробило законопроєкт, який має замінити застарілий кодекс. Цей документ, що носить назву “Про засади житлової політики», вводить нові принципи, адаптовані з досвіду Європейського Союзу. Він передбачає можливість соціального та муніципального житла, а також участь приватних операторів у сфері доступного житла – тобто ті ініціативи, які раніше в Україні не реалізовувалися. Після проведення публічних консультацій ми зібрали всі пропозиції та направили їх до Міністерства відновлення. Міністерство вже отримало висновки від інших міністерств, опрацьовує їх. Наразі міністерство готує проєкт до затвердження його на урядовому засіданні. Своєю чергою наш профільний комітет з нетерпінням очікує відповідний документ у парламенті. Сподіваюсь, що зможемо проголосувати за нього одностайно, адже важливо змінити застарілу житлову політику в Україні. Ухвалення цього закону стане своєрідною революцією в житловій сфері, оскільки змінюватиметься те, що залишалося незмінним протягом не одного десятку років. Сьогоднішні виклики, зокрема ті, що виникли через повномасштабне вторгнення, а також можливості, які приносить євроінтеграція України, створюють найкращі умови для оновлення житлового законодавства до сучасних та європейських стандартів.

ЗРОБИМО ВСЕ МОЖЛИВЕ, ЩОБ ПРОГРАМА “єВІДНОВЛЕННЯ” НЕ БУЛА ЗАМОРОЖЕНА

— Після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України була запущена державна програма допомоги для власників пошкодженого або зруйнованого через бойові дії житла єВідновлення. Як ви можете оцінити ефективність даної програми на цей час?

— Програма єВідновлення – це наймасштабніша державна програма, яка допомагає українцям, у кого пошкоджене і зруйноване житло. Над програмою ми почали працювати в березні 2022 року, а 1 квітня ми вже в парламенті голосували перше читання законопроєкту, який запроваджував ці механізми. Разом із міністерством відновлення та міністерством цифрової трансформації, з нашими командами, які мали досвід узагалі у створенні цифрових інструментів, ми створили таку законодавчу рамку, яка, з одного боку, дала можливість в Україні створити державний реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, що зараз є основою, з якою працює міжнародний реєстр збитків, а з іншого боку, на базі цього реєстру ми запустили унікальний компенсаційний механізм, який дозволяє одночасно допомагати тисячам людей, без черг, без бюрократичної тяганини, без паперів і без корупції. Я вважаю, що ми змогли створити ефективний механізм допомоги нашим громадянам. Можливо суми компенсацій не такі, як хотілося б більшості, проте держава зробила все можливе, аби розробити механізм підтримки та знайти кошти на його успішну реалізацію.

— Яку суму держава надала на ремонти пошкодженого житла?

— Станом на сьогодні погоджено заявки на майже 8 млрд грн для виплат за пошкоджене житло. Компенсації погодили більше ніж 73 тисячам українських сімей, які отримали чи отримають ці кошти для проведення ремонту. Нагадаю, що максимальна сума виплат становить 500 тис. грн за будинок і 350 тис. грн за квартиру. На жаль, держава наразі не може дозволити собі виплачувати більше за пошкоджене житло.

— Скільки вже було видано житлових сертифікатів за знищене або зруйноване житло? Яка їх загальна сума?

— Щодо житлових сертифікатів, вже видано понад 11 тисяч таких сертифікатів на загальну суму 17,2 млрд грн. Середня сума житлового сертифікату становить 1,6 млн грн – це сума, за яку людина може придбати гідну домівку для своєї родини, облаштувати своє життя й очікувати інших відшкодувань, зокрема репарацій від Російської Федерації.

— Поданих заяв значно більше, ніж держава може виплатити. Людям надають сертифікати, але багато кому відмовляють. Чи відомо вам, які найпоширеніші причини відмови у виплатах?

— Передусім слід розділяти інформаційні повідомлення, коли людина лише повідомляє про зруйноване чи пошкоджене житло, та заяви на отримання компенсації. Таких інфоповідомлень більше 780 тисяч, а на отримання компенсації подано близько 150 тисяч заяв.

— Чому така велика різниця у цифрах?

— Саме тому, що багато людей не можуть подати заяви через відсутність правовстановлюючих документів, які могли згоріти, залишитися на тимчасово окупованих територіях або бути втраченими під час втечі від війни. Компенсація надається лише власникам приміщень, а без документів і записів у реєстрах отримати її неможливо.

— Що робити людям у таких випадках?

— Людям потрібно звертатися до суду. Є вже позитивні рішення у подібних справах. Коли ми працювали над законом, обговорювали, чи слід надати це право тільки судам, або ж й органам місцевого самоврядування. Вирішили, що саме суд має підтверджувати право власності. Хоча я побоювалася, що судові процеси можуть затягнутися на роки, зараз статистика свідчить про терміни 3-4 місяці. Судді швидко розглядають справи, розуміючи важливість цього питання для людей.

Якщо повернутись до попереднього питання, то не усі українці бажають звертатися за компенсацією від держави, очікуючи репарацій. Це їхнє право, особливо якщо вони за кордоном і отримують дотації на проживання.

Також однією з основних причин відмови від виплат компенсацій є випадки, коли не власники житла подають заяви на компенсацію, а наприклад, орендарі, які хочуть зробити ремонт і продовжувати життя в оселі. Є також випадки, коли є кілька співвласників нерухомості, яким необхідно домовитися про генерацію та реалізацію житлового сертифікату. Ми також фіксуємо випадки зловживань, коли люди з використанням Photoshop намагалися підробити фотодокази про пошкодження. Хоча таких випадків небагато.

У Харківській області були випадки, коли комісія органів місцевого самоврядування була залучена до злочинного зговіру, видаючи житлові сертифікати на будинки, які були зруйновані ще до повномасштабного вторгнення. Наразі правоохоронці працюють над розслідуванням цих ситуацій. На щастя, система є прозорою, і зловживання швидко викриваються.

Важливо зазначити, що 30% представників у цих комісіях мають бути представниками громадських організацій, які також слугують своєрідним запобіжником від зловживань. Хоча не у всіх комісіях є представники громадськості, ми закликаємо всіх, хто бажає бути корисним, приєднуватися до роботи.

— Чи планується розширення послуг, які будуть надаватись в рамках програми?

— Цього року в нас був запланований запуск третього етапу програми, який є дуже важливим і очікуваним нашими представниками тимчасово окупованих територій. Це, мабуть, один із найбільших викликів для програми єВідновлення – задовольнити потреби людей, у яких зруйноване житло на ТОТ. Вирішення цієї проблеми виявилося дуже складним. По-перше, потрібно було визначити, як зафіксувати руйнування на тимчасово окупованих територіях, як підтвердити, що ці руйнування були наслідком збройної агресії Російської Федерації, яким чином занести цю інформацію до відповідних реєстрів.

У 2023 році Мінвідновлення розпочало експериментальний проєкт на базі міста Мелітополь, який пройшов успішно. Сучасні технічні засоби, такі як супутникові знімки та інші технології, дозволяють зафіксувати руйнування, а також визначити, коли вони сталися, і внести цю інформацію до звітних реєстрів. На основі досвіду Мелітополя ми можемо стверджувати, що такі методи можна застосувати і до інших міст, таких як Маріуполь, Бахмут, Соледар та десятки інших пошкоджених населених пунктів, які нині перебувають під тимчасовою окупацією. На жаль, цього року я не бачу активізації третього етапу програми, але сподіваюся, що в наступному році ситуація зміниться.

Особисто мене дуже хвилює, що окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях вже активно займається питанням компенсацій. Якщо навесні вони пропонували компенсації у 30 тисяч рублів за квадратний метр зруйнованого житла, то зараз ця сума зросла до 45 тисяч. Пропагандистська машина активно закликає українців приїжджати на ТОТ, обіцяючи фінансову допомогу для вирішення житлових питань. У цьому контексті важливо, щоб ми реагували та діяли, незважаючи на повномасштабне вторгнення. Нам потрібно діяти швидко, адже українці, які не змогли облаштувати своє життя, знайти житло або роботу, повертаються додому, на окуповані території або в зону ведення бойових дій. Тому ми повинні діяти оперативно та робити все можливе, аби переселенці могли отримати компенсації та влаштувати своє життя на нових місцях.

— Яка сума закладена в держбюджеті-2025 на продовження роботи програми?

— Міністерство фінансів внесло до Верховної Ради бюджет на 2025 рік. Відкривши документ, ми виявили, що на програму єВідновлення передбачено лише 500 млн грн на субвенції для органів місцевого самоврядування за пошкоджене житло, а на житлові сертифікати та для реалізації третього етапу програми, що стосується тимчасово окупованих територій, – нуль.

На засіданні нашого профільного комітету ми запросили міністра фінансів, але делегований його перший заступник, пан Денис Улютін, довго розповідав про взаємодію двох міністерств, але будемо сподіватися, що відсутність коштів на єВідновлення – це не позиція, а помилка.

Я подала правку до проєкту бюджету на 10 млрд грн для програми єВідновлення, а Міністерство відновлення попросило ще більше – понад 40 млрд грн, що свідчить про розуміння необхідності продовження програми. Бюджет наразі готується до другого читання, і хоча сума може бути меншою за заплановану, ми зробимо все можливе, щоб програма не була заморожена.

— Багато українців не подають заявок на компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло, вважаючи, що їхні проблеми нікому не потрібні, а держава не допоможе. Що ви порадили б таким людям?

— На початку роботи програми дійсно були побоювання, що люди похилого віку не зможуть скористатися електронними сервісами. Але одним із перших, хто отримав компенсацію, стала 70-річна пенсіонерка з Донецької області. Їй допоміг онук, але це доводить, що програма доступна для всіх, хто має проблеми з житлом. Документи можна заповнити через портал «Дія» або звернувшись до ЦНАПу, де також нададуть допомогу, чи до нотаріуса.

Я б порадила українцям не боятися подаватися, адже держава наразі надає можливість отримати кошти на ремонт пошкодженого житла, або сертифікати на отримання нового.

Як відомо, в Україні з 2013 року діє Державний реєстр речових прав. Багато ще людей не внесли свої права власності до реєстру, а програма єВідновлення працює тільки за наявності цих даних у реєстрі. Тому я щиро рекомендую усім власникам житла, незалежно від місця проживання, не зволікати: звертайтеся до нотаріуса чи державного реєстратора, щоб внести інформацію до реєстру. У наш час це надзвичайно важливо.

ПІСЛЯ ВІЙНИ БУДЕМО ВІДБУДОВУВАТИ КРАЇНУ ЗА 14 КЛЮЧОВИМИ ПРИНЦИПАМИ

— Наразі важливим питанням для розвитку громад є грантове фінансування. Чому грантове фінансування є таким важливим для громад? Що громадам потрібно для отримання таких грантів?

— Сьогодні українські громади активно працюють за принципом «рівний рівному». Багато з них знаходять партнерів у різних країнах, обмінюються знаннями та проєктами. Співпраця може відбуватися як на рівні регіонів, так і на рівні окремих громад. Однак для ефективної роботи з іноземними громадами необхідно чітко розуміти, як спланувати розвиток власної громади, адже якісне планування є ключем до успіху такої співпраці.

Для українських громад важливо правильно підійти до планування територій, як під час, так і після відновлення. Громада з чітким планом може легше комунікувати з міжнародними партнерами, отримувати не лише гранти, а й пільгові кредити. Це робить громаду більш привабливою для бізнесу. Наразі кожна громада, якщо хоче отримати грантове фінансування, повинна розробити програми комплексного відновлення. Сьогодні вже близько 200 громад в Україні працюють над такими документами. Вони аналізують економічні, демографічні та екологічні чинники, оцінюють спроможність мережі надання послуг у сфері охорони здоров’я, освіти та інших. Громади також вивчають свої інвестиційні можливості і визначають, де можуть бути корисними для бізнесу, наприклад, шляхом створення логістичних вузлів.

Документ, який буде підготовлено на цьому етапі, стане основою для розроблення містобудівної документації та стратегії розвитку, а також для ефективної комунікації з міжнародними партнерами. Євроінтеграційний курс України відкриває нові можливості в різних напрямках.

Ми працюємо над Ukraine Facility Plan, який передбачає отримання Україною 50 млрд євро від міжнародних партнерів до 2027 року. Найбільше коштів буде спрямовано для фінансування бюджету, інші як інвестиційний компонент для підтримки малого та середнього бізнесу. Водночас 100 млн євро буде виділено для навчання фахівців у громадах, щоб вони знали, як ефективно працювати з новими фінансовими можливостями.

Тобто, ми можемо сказати, чим більш спроможними стануть громади, тим заможнішими вони будуть у майбутньому. Важливо навчатися і використовувати можливості, які вже пропонує Європейський Союз.

— Як ви зазначали раніше, відбудовувати та відновлювати країну після наслідків великої війни планують за 14 ключовими принципами. Про які саме принципи йдеться? Чи вносить парламент зміни, аби закріпити дані положення на законодавчому рівні?

— Під час нещодавніх публічних консультацій, в яких взяли участь біля тисячі осіб, ми обговорили, яким чином має виглядати закон “Про основні засади відновлення”. Ми виокремили 14 основних принципів. Для мешканців громад найважливішим принципом стала людиноцентричність та інклюзивність. Для бізнесу ключовими були прозорість, зрозумілі правила та відсутність бюрократії. Міжнародна спільнота акцентувала на необхідності залучення всіх зацікавлених сторін і відсутності дискримінації. Експертне середовище наголошувало на важливості залучення фахівців і представників бізнесу, та усіх, хто хоче жити і працювати в Україні.

Усі учасники зійшлися на думці, що відновлення має відбуватися за новими підходами та стандартами, які вже діють у Європейському Союзі. Це включає принципи енергоефективності, енергонезалежності, зеленого відновлення та концепцію «будувати краще, ніж було». Надзвичайно важливо, щоб під час відновлення ми не відмовлялися від зелених практик. Навіть якщо отримаємо фінансування, необхідно уникати швидкого відновлення за старими стандартами. Краще відновити менше, але відповідно до сучасних європейських норм і практик.

— Коли можна очікувати на ухвалення в парламенті «конституції відбудови»?

— Це завдання з зірочкою для українського уряду. Ми, як парламент, вже провели публічні консультації та подали пропозиції до Міністерства розвитку громад та територій. Міністерство повинно взяти на себе лідерство, погодити законопроєкт з усіма іншими міністерствами та внести його до парламенту. Своєю чергою Парламент готовий швидко розглянути цей документ, адже вже третій рік триває повномасштабне вторгнення, а законодавча база відновлення досі відсутня. Сподіваюся, що у 2025 році важливі документи, зокрема закон про житлову політику, а також закон про засади відновлення, пройдуть через сесійну залу та будуть ухвалені парламентом.

— Які основні виклики щодо відновлення постають перед Українською державою зараз і які можуть постати після закінчення війни?

— В Україні існує безліч викликів, пов’язаних з відновленням зруйнованих міст і сіл. Мешканці громади хвилюються про те, як будуть прийматися рішення щодо відновлення їхніх населених пунктів. Ми пропонували різні варіанти, в тому числі взаємодії, адже важливо, щоб держава враховувала думку мешканців зруйнованих населених пунктів. Під час довгих консультацій та дискусій представниками міст був запропонований наступний варіант: наприклад, якщо 30% людей висловлять бажання повернутися, то влада повинна знайти усі можливості та засоби для відновлення цього міста, села.

Відновлення також ускладнюється безпековими проблемами, замінуванням територій, що потребуватиме багато часу та зусиль. Водночас прозорість у процесах відновлення є критично важливою. Мешканці та міжнародні партнери повинні чітко розуміти, як використовуються кошти та які проєкти реалізуються. У цьому нам допоможуть цифрові інструменти, перш за все цифрова система Dream, яка, на мою думку, повинна бути закріплена в законі на рівні обов’язкового використання для прозорості усіх процесів.

Фінансування є ще одним викликом. За оцінками Світового банку, прямі збитки інфраструктурі за 2022-2023 роки становлять 152 мільярди доларів, і ця сума постійно продовжує зростати через нові щоденні обстріли агресора. Необхідно визначити джерела фінансування та пріоритети витрат, адже без міжнародної допомоги Україні буде важко впоратися з такими викликами.

Ми бачимо, що на деяких територіях відновлення може тривати роки, десятиліття. Щоб відновити населені пункти відповідно до усіх стандартів безпеки, знадобиться значний час. Це становить великий виклик для держави.

— А як щодо бізнесу? Чи буде держава залучати бізнес у процеси відбудови?

— Обговорюючи засади відновлення, важливо залучати бізнес у ці процеси. Водночас потрібно зосередитися на підтримці бізнесу, особливо в регіонах, які постраждали від війни або знаходяться поблизу кордону. Наприклад, у Харкові місцева влада скасувала податки для місцевого бізнесу. Це приклад того, що нам потрібно буде думати більш глобально, більш комплексно щодо пропозицій та умов для бізнесу, який буде працювати на складних територіях. Нам слід розробити програми, які стимулюватимуть бізнес залишатися, розвиватися та працювати в цих складних умовах.

— На початку нашої розмови ви зазначили, що головними факторами повернення українців з-за кордону є безпека, робота та житло. Які конкретні кроки необхідно вжити для успішної реалізації даної стратегії?

— По-перше, це перемога, і наш Президент працює над цим разом із командою, щоб досягти результату якомога швидше. По-друге, для розвитку бізнесу в Україні потрібно створити сприятливі умови, які приваблюватимуть як українських, так і іноземних інвесторів. Це можливо лише за наявності прозорих і зрозумілих правил інвестування. Коли ми створимо комфортні умови для ведення бізнесу, то збільшиться кількість робочих місць. Щодо житла, важливо підтримувати існуючі програми. Якщо бізнес буде функціонувати, створюватимуться нові робочі місця, сплачуватимуться податки, а громади розвиватимуться, з’явиться більше можливостей для реалізації державних програм для вирішення житлових програм.

Марина Шикаренко, Київ

Фото: Кирило Чуботін