Яким є перелік пріоритетних кроків для парламенту та уряду, підготовлений коаліцією громадських організацій

Правозахисники назвали 11 пріоритетних напрямків, на які варто звернути увагу державі цього року для покарання воєнних злочинців та підтримки постраждалих від війни. Серед них – ратифікація Римського статуту, визначення категорій постраждалих людей від війни для їхньої повноцінної підтримки, виплата пенсій переселенцям та визначення державної стратегії реінтеграції деокупованих територій. 

Коаліція громадських організацій, які з 2014 року опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок війни, представили своє бачення пріоритетних кроків держави на 2024 рік в умовах великої війни.

Як розповіла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, коаліція готує такий перелік пріоритетних кроків для парламенту та уряду з 2019 року:

“В цьому документі, який є нашим адвокаційним порядком денним на рік, ми охоплюємо стратегічні питання, які, на думку нашої коаліції, мають бути у фокусі уваги держави. Цього року це 11 кроків, шість з яких – пропозиції чи рекомендації парламенту, п’ять – Кабінету Міністрів України. І ми можемо бачити динаміку: деякі питання, які були актуальними у 2019 році (як, наприклад, надання ВПО права брати участь у місцевих виборах) були вирішені. Деякі – зокрема, ратифікація Римського статуту МКС чи запровадження адміністративної процедури визнання актів цивільного стану, що відбулися в окупації, – переходять з року в рік і залишаються актуальними й у 2024”.

Так, правозахисники радять державі якомога скоріше ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) та гармонізувати національне кримінальне законодавство з міжнародним. На думку експертів, це допоможе посилити спроможність національної системи правосуддя:

“Після ратифікації Римського статуту Україна отримає право номінувати власних громадян для участі у виборах прокурора МКС, голови канцелярії, суддів; брати участь у розробленні резолюцій, спрямованих на розвиток і посилення роботи МКС, та

голосувати під час Асамблеї країн-учасниць Римського статуту; працювати над змінами до Римського статуту, зокрема щодо злочину агресії. Нині Україна залишається місцем вчинення масових воєнних злочинів, але до ратифікації Римського статуту вона не набуває прав повноцінної учасниці МКС – дієвого механізму притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини”.

Крім цього, державі цьогоріч варто визначити категорії постраждалих від війни осіб, щоб вони отримували повноцінну підтримку та захист. За словами правозахисників, попри тривалий збройний конфлікт з 2014 року і сотні тисяч постраждалих українців, в законодавстві досі немає визначення, кого можна вважати постраждалими внаслідок збройного конфлікту. Через що держава не має комплексної системи обліку і підтримки цих людей.

Інший важливий крок – запровадження адміністративної (позасудової) процедури визнання актів народження, смерті, укладання та розірвання шлюбу, які сталися в окупації. Це важливо, кажуть правозахисники, адже життя в окупації триває і людям треба документально фіксувати те, що з ними відбувається. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 9069, який запроваджує таке визнання актів цивільного стану, що відбулися в окупації. Однак його досі не розглянув профільний парламентський комітет, а його ухвалення дасть змогу українцям в окупації отримати документи державного зразка та реалізовувати їхні права.

Також державі варто перейти від точкових до комплексних, довгострокових рішень щодо забезпечення прав переселенців, кажуть правозахисники. Вони зазначають, що з 24 лютого 2022 року у парламенті з’явилося щонайменше дев’ять законопроєктів, які вносять зміни до наявного закону про права переселенців. Але частина з них не узгоджуються з уже впровадженою державною політикою у цій сфері, не мають фінансового обґрунтування і можуть спровокувати штучне збільшення кількості ВПО. Інші законопроєкти несуть точкові зміни, проте не містять комплексного рішення проблем.

Виплата пенсій переселенцям на загальних підставах і продовження соціальної підтримки найбільш вразливих груп – ще один важливий напрямок, на який вказують правозахисники. З 2014 року уряд почав розмежовувати підхід до виплат пенсій ВПО й іншим громадянам, які проживали на підконтрольній території. З’явилися окремі обмеження та вимоги до переселенців. Але для тих, хто рятувався від війни після 24 лютого 2022 року, доступ до пенсій спростили. Тому правозахисники вважають, що варто скасувати такі обмеження до людей, які стали переселенцями з 2014 року, а також виплатити їм пенсійну заборгованість.

“Водночас важливо надавати допомогу на проживання ВПО справедливо. Припинення допомоги має відбуватися лише після впровадження програм для покращення економічної самостійності переселенців та забезпечення житлом”, – зазначають правозахисники.

Серед інших важливих кроків, які має впровадити держава:

• розширити можливість отримати компенсації за знищене через війну нерухоме майно;

• внести зміни до Кримінального кодексу України, які дозволять дотримуватися принципу правової визначеності в питанні притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність;

• створити умови для визнання результатів навчання тих, хто проживав в окупації;

• забезпечити виконання закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”;

• підготувати місця для розміщення евакуйованих маломобільних громадян;

• визначити державну стратегію відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій України.

З повним документом про 11 кроків для держави можна ознайомитися тут.

ZMINA

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства