«Навіть незважаючи на те, що формально жоден з цих кластерів не відкритий, і ще голосування має відбутися як якась політична подія. Але вони для Європейської комісії, для нас і для Молдови відкриті…  Тобто, ми зайшли настільки далеко в переговорному процесі, що назад вороття немає. І також ми зайшли в ту стадію, коли все залежить від України на 100 відсотків. Це наше завдання виконати ті бенчмарки», — сказав Качка.

Він додав, що бенчмарки — це вимоги держав-членів Європейського Союзу до України, «це не щось, що ми можемо переговорити, — це їхнє бачення, що ми маємо зробити».

Урядовець назвав досягненням те, що нам сказали, що треба зробити для вступу в ЄС.

«Зараз нам треба показати, що ми можемо це зробити. З мого розуміння, в усіх без винятку розділах, кластерах все, що нам треба, — це завершити реформи. Нічого страшного, нового, складного в цих бенчмарках немає» — зазначив віцепрем’єр.

Він зауважив, що у кластері, який стосується верховенства права, Україна вже зробила «більше сміливих кроків до сьогодні, ніж від нас вимагається по бенчмарках», тобто створила антикорупційну інфраструктуру і дієві інститути відбору суддів.

«Ці вузлові, болісні речі ми вже зробили. Нам треба все доробити… І тут є така певна українськість — ми дуже часто хочемо щось зробити на 70-80%, а потім скажемо: «А далі оце доведення до кінця — це складно, може, якось розслабимось». І оцей момент є дуже чутливий для українського внутрішнього політичного дискурсу, що це надовго, і тому не треба мобілізуватися», — констатував віцепрем’єр.

За його словами, зараз він «максимально багато часу» приділяє роботі з парламентом, щоб концептуально переконати, що мобілізація на реформи дуже-дуже потрібна.

Качка зазначив, що за останніх пів року дебати в частині верховенства права перейшли з парламентської законодавчої роботи в концептуальну дискусію. З цієї перспективи Україну зараз бачать і держави-члени, Європейська комісія і кажуть: «Ну, якщо ви знову перейшли на ідеологічні дискусії, значить, який 2027-й рік?», зауважив урядовець.

«І від наступних кількох тижнів-місяців буде залежати, чи ми цю мобілізацію зробимо, чи застрягнемо аж до моменту, коли в нас буде новий парламент і новий уряд… Якщо ми зараз політично зможемо мобілізуватися і швидко досхвалювати все те, що нам потрібно, особливо в частині верховенства права, тоді ми зможемо максимально пришвидшити час і реалізувати цю ідею підписання договору (про вступ України до ЄС. – ред. ) в 2027-му році», — зазначив Качка.

Як повідомляв Укрінформ, 17 березня Україна отримала від Євросоюзу умови для вступу за трьома останніми переговорними кластерами — «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» та 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Раніше, у грудні 2025 року, українська сторона отримала умови – бенчмарки – за трьома іншими кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» та 6 «Зовнішні відносини».

Вперше в історії Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС.