Через воєнний стан дане скликання парламенту стане найдовшим в українській історії

29 серпня 2024 року Верховній Раді IX скликання виповнилося п’ять років. Понад два з половиною з них вона функціонує в умовах повномасштабного російського вторгнення. Це скликання парламенту вже пропрацювало 1828 днів, і через воєнний стан воно точно стане найдовшим в українській історії.

У 2019 році в публічному просторі активно обговорювали парламент: дискутували про «Трускавець» (школу депутатів) і «турборежим» (​​прискорене ухвалення важливих ініціатив), дивувалися з монобільшості «Слуги народу» і прогнозували, як вона вплине на законодавчі процеси в Україні. Однак із плином часу Верховна Рада все більше стає тінню Офісу Президента, а суспільна увага до неї знизилася. 

І все ж депутати далі працюють, голосують та ухвалюють законопроєкти. Робота головного законодавчого органу країни на початку повномасштабного вторгення Росії не дала можливості кремлівським пропагандистам заявити про «хаос» і «параліч» влади в Україні.

Попри скорочення кількості чинних народних депутатів до рекордного показника в 401 парламентар та певне зниження загальної середнього показника відвідуваності засідань до 60%, Верховна Рада інтенсивно приймає законопроєкти. Зокрема, після 24 лютого 2022 року значно зросла частка ухвалених ініціатив у сфері безпеки й оборони – до 11% (раніше вона перебувала на рівні 4,5%).

Водночас соціологічні опитування свідчать, що довіра до парламенту швидко падає. 29% українців зазначили, що «цілковито» чи «швидше» довіряють парламенту, хоча у 2022 році цей показник становив 56%. Нині не відомо, коли й за яких умов відбудуться вибори до Верховної Ради (і чи взагалі доречно в умовах війни вживати слово «вибори»), але суспільний запит на демократичний український парламент є.

Тож у цьому матеріалі Громадянська мережа ОПОРА не буде розповідати про вибори, інтриги чи скандали, пов’язані з Верховною Радою IX скликання, а підсумує 5 років її роботи.

Зазначимо, що Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи народних депутатів. Це могло вплинути на точність дослідження.

ЛОЯЛЬНІСТЬ ДО ІНІЦІАТИВ ПРЕЗИДЕНТА – НАЙБІЛЬША

За чотири роки роботи IX скликання в парламенті зареєстрували 7269 законопроєктів. Зокрема, за останній рік внесено 1000 ініціатив.

Найбільше законопроєктів зареєстрували народні депутати – 5996 (82%). На другому місці – Кабмін із 983 ініціативами (14%), далі – Президент, який подав 290  (4%). 

Найуспішнішою виявилася законотворча діяльність Президента – ініціативи, які він подав, депутати підтримують найбільше. Таке тенденція характерна для багатьох скликань Верховної Ради і демонструє значний вплив гаранта Конституції на законодавство України. Так, підтримка законопроєктів Президента перебуває на рівні майже 76%, урядових – 32%, депутатських – лише 15%.

Загалом із 290 ініційованих Президентом проєктів законів успішно проголосовані 221, з 983 урядових ініціатив – 320, з 5996 депутатських – 880. Окремо варто відзначити, що понад половина з ухвалених президентських ініціатив стосувалися міжнародних угод. Водночас, попри успішність ініціатив Президента, головним «донором» ухвалених законів залишаються парламентарі – 62% від усіх. 

Більше про законодавчу роботу Володимира Зеленського можна прочитати у матеріалі ОПОРИ «5 років з дня інавгурації: що обіцяв та як працював президент Зеленський».

КОЖНА П’ЯТА ІНІЦІАТИВА СТАЄ ЧИННОЮ

За п’ять років роботи Ради IX скликання кожна п’ята законопроєктна ініціатива була успішно проголосована – 1421 із 7269 зареєстрованих. У попередньому скликанні цей показник був нижчим, адже парламент підтримував лише кожен восьмий законопроєкт. Прикметно, що порівняно з попереднім підсумком ОПОРИ (за чотири роки роботи парламенту) показник ефективності прийняття законопроєктів депутатами IX скликання ніяк не змінився.

Також відзначимо, що за відсотком ухвалених законопроєктів нинішній парламент удвічі випереджає парламент VII скликання (2012–2014 рр.) і загалом порівнюваний із Верховною Радою VI скликання (2007–2012 рр.). Найуспішніше за всю історію країни ухвалював законопроєкти парламент далекого III скликання (1998–2002 рр.).

«ТУРБОРЕЖИМ» ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Повномасштабне російське вторгнення помітно інтенсифікувало законодавчу діяльність парламенту. Найбільше законопроєктів ухвалили у 2022 році – 387. 

Справжній законодавчий «турборежим» діяв у липні 2022 року – тоді парламент ухвалив аж 65 законопроєктів. На другому місці за результативністю – грудень 2019 року, коли було прийнято 52 законопроєкти. Це лише на один більше, ніж у березні 2022 року – на початку повномасштабного російського вторгнення – та в грудні 2020 року.

«БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ» ДО 24 ЛЮТОГО МАЙЖЕ НЕ БУЛО

Крім активного ухвалення законопроєктів, за час повномасштабного російського вторгнення можна відзначити й зміни у тематиці зареєстрованих і ухвалених законопроєктів. Класичні рубрики-лідери не змінилися – це економічна та правова політика, а також галузевий розвиток. 

Цілком закономірно зросла кількість зареєстрованих і прийнятих ініціатив у сфері безпеки й оборони. Якщо до 24 лютого 2022 року ця тема була останньою за кількістю поданих законопроєктів – лише 2,8%, то тепер її стосується кожен десятий зареєстрований проєкт закону. Раніше безпеки й оборони стосувався лише кожен 22-й ухвалений законопроєкт (4,5%), а нині це вже кожна дев’ята ініціатива (11%).

ІНІЦІЮЮТЬ СОТНІ ЗАКОНОПРОЄКТІВ

Основним завданням народних депутатів є розробка законодавства, а не, наприклад, ремонти доріг чи встановлення дитячих майданчиків. Багато парламентарів досить буквально сприймають цю свою функцію та реєструють сотні законопроєктів – самостійно або як співавтори. З одного боку, так парламентарі можуть виконувати свої передвиборчі програми чи обіцянки, а з іншого – переважна більшість таких законопроєктів ніколи не будуть не лише ухвалені, а й навіть розглянуті в профільному комітеті. Часто (хоча, можливо, й не досить коректно) таку активність депутатів називають «законодавчим спамом«.

Загалом за 5 років до розробки найбільшої кількості законопроєктів – 767 – долучився Георгій Мазурашу зі «Слуги народу». На другому місці – ще один депутат із цієї фракції Павло Фролов, який долучився до написання 503 проєктів законів. 

Андрій Клочко («Слуга народу») став співавтором 493 законопроєктів, Євгенія Кравчук («Слуга народу») – 460, Олександр Бакумов – 435 («Слуга народу»), Галина Третьякова («Слуга народу») – 432 та Сергій Мінько (група «Довіра») – 424.

Далі йдуть Сергій Швець («Слуга народу») – 402, Олег Бондаренко («Слуга народу») – 397, Олександр Горобець («Слуга народу») – 394, Марʼяна Безугла (позафракційна) – 391, Данило Гетманцев («Слуга народу») – 390, Юрій Камельчук («Слуга народу») – 380, Олександр Аліксійчук («Слуга народу») – 353 та Геннадій Вацак (група «Довіра») – 352.

Як бачимо, найактивніше реєстрували законопроєкти депутати з найбільшої парламентської фракції – «Слуга народу». Їхні ж ініціативи цілком закономірно найчастіше здобували підтримку в стінах Верховної Ради – обранці з цієї фракції долучилися до понад 91% ухвалених депутатських ініціатив. Іншими словами, саме законопроєкти «Слуги народу» визначають поточну політику від депутатського корпусу.

НА ЯКІ КНОПКИ НАТИСКАЮТЬ ДЕПУТАТИ

Загалом за 5 років роботи у сесійній залі депутати голосували майже 18 тисяч разів. Це означає, що сумарно було понад 7,5 млн натискань на кнопки системи «Рада».

Найчастіше парламентарі натискають кнопку «за» (у 41,9% випадків). Друга за популярністю – кнопка «утримався». Нею скористалися у 23,6% випадків. Відсутніми депутати були у 17,6% випадків, не голосували, попри присутність у сесійній залі, – у 14,6%. Найменше парламентарі тиснуть кнопку «проти» – лише у 2,3% випадків. Зазначимо, що за останні 2 роки роботи й так невисокий показник «проти» зменшився ще на 0,5%. А після 24 лютого 2022 року натискання на кнопку «проти» опустилося до статистичної похибки – 0,4%.

ГОЛОСУВАННЯ ФРАКЦІЙ

Найактивніше за 5 років роботи парламенту голосують «за» члени групи «Довіра» – у 50% випадків, а депутати від «Слуги народу» – у 47%. Найменше натискають на кнопку «за» члени «Голосу» – 29% та позафракційні – по 27%.

Найвищий показник голосувань «проти» у «Голосу» та групи «Платформа за життя та мир» – на рівні 3,5%.

Також майже у третині випадків депутати з «Європейської Солідарності» утримуються під час голосувань.

У нашому попередньому звіті ми також аналізували як голосують групи «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир«, що утворилися після заборони партії «Опозиційна платформа – За життя» та розпуску відповідної фракції у Верховній Раді. Голосування депутатів із цих груп іноді справді допомагає парламенту набирати потрібні голоси «за» у сесійній залі. Без ексчленів «ОПЗЖ» окремі закони взагалі не можна було б ухвалити. 

ПАРЛАМЕНТАРІ-ПРОГУЛЬНИКИ

Найбільш дисциплінованими є депутати від «Слуги народу» – вони пропустили 23% голосувань. Найбільше ж прогулюють позафракційні – у 56% випадків.

Лідерами за кількістю пропущених голосувань є Степан Івахів (група «За майбутнє») та Вадим Столар (тепер – група «Відновлення України»), які не голосували та/або були відсутніми у 97% та 95% випадків відповідно. На третьому і четвертому місцях – позафракційний Олександр Дубінський і член групи «За майбутнє» Ігор Палиця – 93% прогулів. Замикає п’ятірку антилідерів за відвідуваністю Федір Христенко (позафракційний).

Серед найбільш недисциплінованих депутатів опинилися також Олександр Фельдман, Сергій Льовочкін, Анжеліка Лабунська, Андрій Кожем’якін, Петро Порошенко, Олександр Герега, Олесь Довгий та Ігор Кісільов.

Відзначимо, що низка найбільш недисциплінованих депутатів станом на серпень 2024 року з різних причин припинили свої повноваження. Серед них Вадим Рабінович, Андрій Деркач, Ігор Абрамович, Тарас Козак, Дмитро Шенцев, Юлія Льовочкіна, Юрій Солод тощо.

До початку повномасштабного вторгнення парламентська дисципліна перебувала приблизно на рівні 72% відвіданих засідань, але після 24 лютого 2022 року знизилась на 10% та становить близько 60%. Найбільш відповідальними депутати були у січні – 81% та квітні 2020 року – 80%. Однак із січня 2023 року було аж 9 місяців, коли відвідуваність була меншою за 60%.

Нагадуємо, що, відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року змін до законодавства, відвідуваність пленарних засідань вимірюється участю в голосуваннях. Тобто якщо депутат не голосує, він не вважається присутнім на засіданні. Тим депутатам, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

ВИСТУПИ ДЕПУТАТІВ

За чотири роки в парламенті слово брали 422 депутати. Серед лідерів за кількістю виступів і надалі перебувають представники опозиційних партій. Здебільшого вони використовують трибуну для донесення власної точки зору, висловлення пропозицій чи незгоди з питань, які розглядає парламент, а також для критики дій влади. До початку повномасштабної війни ситуація була аналогічною.

Загалом у парламенті було понад 37 тисяч виступів. Найбільше (без урахування керівництва парламенту) — аж 995 разів — виступав Нестор Шуфрич (група «Платформа за життя та мир»).

Якщо говорити про тривалість висловлення власної думки, то лідером за цим показником є Олексій Гончаренко («Європейська Солідарність») – 25 годин 25 хвилин. Друге місце посіла лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко – 23 години 38 хвилин. На третьому місці – депутатка від «Європейської Солідарності» Ніна Южаніна – 22 години 40 хвилин. 

На четвертій позиції перебуває вже згаданий вище Нестор Шуфрич, тривалість виступів якого становить 20 годин 18 хвилин. Замикає п’ятірку лідерів Ірина Геращенко – 19 годин 42 хвилин.

Андрій Савчук, аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА», спеціально для Української правди

ОПОРА

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства