Президент України Володимир Зеленський 19 грудня більше двох годин відповідав у прямому ефірі на запитання журналістів з українських і зарубіжних ЗМІ. Його запитували про прогнози щодо тривалості війни з Росією, про мобілізацію, відносини з Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, про кроки щодо залучення підтримки для України від США, ЄС, країн Європи та світу у спротиві російській агресії.

З головними тезами Президента можна ознайомитися в нашому попередньому матеріалі. 

Між тим, цікавимося в експертів, яке загалом враження залишилося від підсумкової прес-конференції, на які заяви Володимира Зеленського варто звернути увагу та що хотілося б від нього ще почути?

Ключове слово, яке неодноразово лунало від Зеленського на цій пресконференції – результат 

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в коментарі Укрінформу найперше наголосив, що правильною була сама ідея проведення цієї пресконференції. 

«Це не відповідь на «пряму лінію» Путіна. Це підбиття підсумків року. Так було у нас і раніше, ще до російського вторгнення. Тим більше, що наприкінці року з’явилися позитивні результати, про які можна було відзвітувати суспільству. Крім того, накопичились питання, на які треба було відповісти саме Президенту», – каже політолог.

За його словами, оптимальною була тональність обговорення різноманітних проблем – і зовнішніх, і внутрішніх. 

«З одного боку – впевненість, що ми вистоїмо, захистимо Україну. З іншого боку – реалізм і відвертість в оцінках нашої внутрішньої і зовнішньої ситуації. Існуючі проблеми не замовчуються, вони відкрито, критично, але і відповідально обговорюються», – додав експерт.

Ключове слово, яке неодноразово лунало від Президента на цій пресконференції, – результат.

«Всім треба працювати на конкретний результат. І діяльність різних людей – і урядовців, і політиків, і військових командирів – треба оцінювати за конкретним результатом», — нагадує пан Фесенко.

Ще одна важлива узагальнююча теза, яка в різних контекстах лунала від Президента Зеленського, – державні інтереси мають бути вище за особисті і вище особистісного. 

«В умовах війни це головний імператив, оскільки йдеться про виживання і майбутнє нашої країни. І це має стосуватися всіх – депутатів, мерів, високопосадовців, військових командирів, пересічних громадян», – зазначив експерт.  

На які заяви Глави держави варто звернути увагу особливо? Володимир Фесенко вважає, що важливого пролунало багато.

«На мій погляд, найбільш важливою була тема мобілізації та її ціни, як у прямому (фінансовому), так і в інших сенсах (політичному, соціальному тощо). Це про нашу стратегію на наступний рік, про драматичну дилему, оптимальну відповідь на яку треба знайти. І суспільство має про це знати. Треба знайти баланс інтересів між військовими потребами і нашими фінансовими та економічними можливостями», – зазначив політолог.

Важливим був акцент на міжнародній проблематиці, зокрема на головному політичному досягненні України в 2023 році – рішенні Євросоюзу про початок переговорів про наш вступ до ЄС. Це не подарунок, це наша політична перемога – результат величезної дипломатичної і внутрішньої роботи. 

«Є й інші результати. Президент, зокрема, натякнув про нові системи «Patriot». Давайте згадаємо, яка була ситуація із захистом нашого неба минулого року і яка зараз. Прогрес величезний, хоча ще треба багато зробити, – стверджує пан Фесенко. – Взагалі, тема обороноздатності країни розглядалася в широкому контексті. І дуже правильно Президент Зеленський звернув увагу на те, що на оборону країни мають разом працювати всі. Він навів правильний приклад, як це робилося з фортифікаційними спорудами на Харківщині. Разом працювали і обласна військова адміністрація, і мер Харкова, і місцевий бізнес, і , звичайно, військові. На жаль, далеко не всюди так відбувається, і дехто хоче перекинути відповідальність на допомогу фронту тільки на державу та волонтерів». 

На пресконференції Президент охопив своїми відповідями майже всі суперечливі і актуальні питання 

На думку політолога Олега Постернака, це була пресконференція втомленої війною і персональною відповідальністю перед державою людини: «У багатьох було сподівання, що пресконференція, найперше, мала піднести бойовий дух нації. Однак, крім того, вона стала зосередженим літописом ще одного року нашої війни».  

Відчувалось, продовжує експерт, що Президент  Зеленський намагався виглядати максимально прагматично, розраховуючи, що суспільство зрозуміє його «невідповіді» на деякі гострі питання в умовах воєнного часу. Наприклад, щодо зміни уряду, «поправок Лозового», містобудівельної реформи тощо. 

Найбільш емоційною та щирою була відповідь Президента України щодо «вирівнювання» відносин із Польщею. Адже прикордонне блокування поляками робить відносини між країнами надзвичайно нестабільними на догоду російській пропаганді.  

Також Олег Постернак вважає, хоча Зеленський і виглядав доволі тактичним та сконцентрованим, але він все ж таки охопив своїми відповідями майже всі суперечливі і актуальні питання щодо життя суспільства, найближчого майбутнього. 

«Можна сказати, що це була розмова про повернення в реальність. У цьому дусі треба розуміти бажання зафіксувати відповідальність військових за подальшу мобілізацію, деяке охолодження пафосної ілюзії щодо вступу в НАТО», — розповідає експерт.

Помітно було, що Президент намагався випромінювати впевненість щодо західної допомоги та стратегічне бачення ходу подальших бойових дій, адже над залом літало запитання щодо причини відсутності Великої перемоги в цьому році. 

«З деяких коментарів Зеленського можна зрозуміти, що влада зробила певні висновки щодо інформаційного перегріву теми контрнаступу у цьому році, більш реально зважує важливість побудови власної оборонної індустрії в умовах турбулентності підтримки України. Президент анонсував плани на наступний рік щодо виробництва мільйону дронів, нарощення виготовлення боєприпасів тощо», – додав наш співрозмовник. І наголосив: «Дивно, але від журналістів не прозвучали запитання щодо успішного для України грудневого саміту Європейської Ради, який відкриває шлях для переговорів. Адже це суттєвий зовнішньополітичний успіх України та Президента, який переводить нашу євроінтеграцію на новий, більш відповідальний, етап. Це фактично потужний прорив, що має цивілізаційний символізм».

Зеленський виступав на фоні не просто карти України, а й – прапора ЄС. Тим самим підкреслюючи одне з головних досягнень року, що минає 

Експерт Українського інституту політики Микола Спіридонов також вважає за важливе, що така пресконференція в принципі відбулася. 

«Навіть у такий складний час відбувається комунікація. Президент відповідає на гострі запитання. Про мобілізацію, про стосунки з Головкомом Валерієм Залужним. Він не уникає незручних тем, спілкування із засобами масової інформації», – наголошує експерт. 

На його думку, Зеленський має як перевагу, так і недолік – щирість. Він може нервувати, бути емоційним. І його виборцям це до вподоби. Як, зрештою, і багатьом за кордоном. Але є й ті, що критикують президента за емоційність, вважає Микола Спіридонов. 

«Також слід зазначити, – продовжує він, – що Зеленський виступав на фоні не просто карти України у міжнародно визнаних кордонах, а ще й – прапора ЄС. Тим самим підкреслюючи одне з головних досягнень року, що минає, – рішення про початок переговорів Євросоюзу з Україною про вступ. Коли 1997 року розпочалися такі переговори з Польщею, зі Словаччиною, з низкою інших країн, то вони стали його повноцінними членами лише 2004-го. Немає сумнівів, що стане членом ЄС також Україна. Можливо, у плюс-мінус такі самі терміни. І тло пресконференції наголошувало на цьому факті». 

Зрозуміло, зазначає експерт, що було багато питань щодо різних аспектів, пов’язаних із війною. 

«Я б відзначив відповідь президента щодо того, що законодавчу ініціативу, яка передбачає обов’язкову мобілізацію військовозобов’язаних жінок до ЗСУ, він не підпише. Тим самим спростовані чутки, що така ініціатива є і може знайти підтримку на найвищому рівні», – наголосив Микола Спіридонов. 

«Слід зазначити і заяву глави держави про те, що в Україні буде виготовлено мільйон дронів. У сучасній війні це не менш важливо, ніж, власне, мобілізація, – пояснює експерт. – Привертає увагу демократичність пресконференції. На неї допустили не лише представників класичних ЗМІ (телеканали, радіо, друковані та електронні видання), а й ті ж самі телеграм-канали, ютуб-канали). І Зеленський досить повно відповідав на ці запитання».

Мирослав Ліскович. Київ