Росія піддала масованому обстрілу українські міста, а також  критично важливу інфраструктуру, в тому числі Дніпровську ГЕС, теплові електростанції, ЛЕП, та інші об’єкти. Лише в ніч проти п’ятниці агресор запустив понад 60 “Шахедів” та майже 90 ракет різних типів. Досвід цієї війни свідчить, що зазвичай такі атаки та інші звірства Росії викликають гостру реакцію в країнах Заходу, та спонукають партнерів до якісно нових рішень щодо оборонної допомоги. Без сумніву, нинішні масовані обстріли також матимуть вплив на рішення західних країн, у тому числі Сполучених Штатів, де окремі політичні сили досі намагаються затягнути рішення про подальшу підтримку України. Водночас ситуація в Конгресі США, схоже, не стає простішою.

КОЖНІЙ ДІЇ Є ПРОТИДІЯ

Щоразу нове звірство росіян підштовхувало Захід переступати через бар’єри в його власній уяві та передавати Україні те, що раніше партнери вважали за межами можливого. Так, Україна отримала спочатку гаубиці, потім системи HIMARS, БПМ Bradley, танки Abrams та Leopard, ракети Storm Shadow, комплекси Patriot та інші високотехнологічні системи озброєнь. На підході – літаки F-16 з усіма їхніми бойовими можливостями.

Однак, забезпечення такої допомоги завжди потребує чималого фінансування. І нав’язана Росією війна, яка перетворилася на затяжне позиційне протистояння, продовжує спалювати колосальні ресурси. Тож, для України, а також коаліції партнерів, які допомагають їй у боротьбі з РФ, цей тягар поступово важчає.

Водночас, один із найбільших донорів допомоги Україні, Сполучені Штати, вже кілька місяців поспіль не можуть подолати політичної кризи в Конгресі. Республіканці в Палаті представників – на догоду позиції Дональда Трампа – продовжують блокувати законопроєкт із підтримкою нашій країни.

Президентські перегони в США ще більше політизували українське питання, причому, з обох сторін. Підхід Трампа, який досі утримується від публічної критики Путіна та продовжує неоднозначно висловлюватися на адресу України, у цьому контексті залишається послідовним. Однак і в адміністрації Байдена, схоже, можуть існувати певні «запобіжники».

У п’ятницю видання Financial Times із посиланням одразу на три джерела поширило інформацію, що американська адміністрація могла закликати Україну припинити удари по російських НПЗ. Мовляв, це може, по-перше, спровокувати удари у відповідь, а, по-друге, призвести до глобального підвищення цін на пальне, в тому числі, у Сполучених Штатах. 

На момент виходу цієї публікації офіційний Вашингтон не підтвердив, чи мали місце такі прохання з боку США. Однак, можна припустити, що оскільки ціни на АЗС залишаються важливим «мірилом» для електорату в період виборів, то в Білому домі, очевидно, зацікавлені у збереженні стабільності ринку пального.

ОДНА ЛЮДИНА ВИРІШУЄ ВСЕ

Утім, ситуація з допомогою Україні в США залежить здебільшого від зовсім інших чинників – насамперед від позиції однієї людини в Конгресі, спікера Палати представників Майка Джонсона, якого пов’язують із прихильністю Дональду Трампу. Саме спікер може одним своїм рішенням винести на розгляд палати ухвалений в Сенаті законопроєкт із понад $60 мільярдами допомоги для України, і документ має всі шанси бути прийнятим. Принаймні, так стверджують у Вашингтоні і демократи, і республіканці. Таку впевненість у двопартійній підтримці мають і в Білому домі.

Але попри існування в американській владі потужної системи стримувань і противаг, розрахованої на ухвалення виважених рішень, позиція лише однієї людини в США в цьому випадку утримує в заручниках інтереси національної безпеки Америки. Адже йдеться не лише про підтримку України – блокується законопроєкт із допомогою Ізраїлю, Тайваню, а також відповідями на інші виклики нацбезпеці.

Сам спікер відчуває шалений тиск – як з боку демократів та адміністрації Білого дому, так і від своїх однопартійців у Сенаті й Палаті представників. Свій внесок роблять і союзники США. Зокрема, глава польського уряду Дональд Туск неодноразово вказував Джонсону на те, що смерті людей в Україні лежатимуть на його совісті – через бездіяльність. 

Так чи інакше, спікер Палати представників був змушений змінити свою риторику щодо України, заявивши, що Америка має відігравати провідну роль у світі та підтримати своїх союзників. Джонсон при цьому цинічно заявляв, що вважає себе послідовником політики Рональда Рейгана та звинуватив чинного президента Байдена у “слабкості” на зовнішній арені. 

Спікер заявив, що республіканці ведуть обговорення різних варіантів, у тому числі, допомоги Україні “в кредит”. Однак він не зробив жодного кроку, щоби прискорити розгляд українського питання в Палаті представників. 

ЗНОВУ ВІДСТАВКА СПІКЕРА?

Несподіваною в цьому зв’язку стала заява в п’ятницю конгресвумен із фракції MAGA Марджорі Тейлор Грін про те, що вона ініціювала процедуру відставки Майка Джонсона з посади спікера. Формально Грін, яка критикувала Джонсона впродовж тривалого часу, звинуватила його у надмірних поступках демократам під час голосування бюджету з метою уникнення “шатдауну”. Однак, це в точності повторює ситуацію, коли трампістами була ініційована відставка попереднього спікера Кевіна Маккарті восени минулого року. Тоді демократи відмовилися підтримувати Маккарті, і він не набрав достатньо голосів на вотумі довіри. Але не виключено, що зараз ситуація може бути іншою. 

Виникає запитання, чому республіканці-трампісти вирішили зараз “повалити” спікера, який так віддано дотримувався позиції експрезидента? Відповідь на це мав би дати сам Трамп. Однак очевидно, що це, по-перше, знову може паралізувати Конгрес як одну з головних гілок влади у США та спричинити непотрібні складнощі для адміністрації Байдена у розпал президентської кампанії. По-друге, в такому разі рішення по допомозі Україні знову може бути перенесене на невизначений термін. Одне й інше можна розглядати як вигоди для Трампа у його політичному протистоянні чинній адміністрації.

Варіантом виходу із ситуації могла би стати домовленість чинного спікера Джонсона із демократами щодо його підтримки під час голосування на вотумі довіри, який може відбутися наступного місяця. Утім, для цього він має відмовитися від політичного зв’язку з платформою Дональда Трампа та піти на поступки демократам, у тому числі, в питанні зовнішньої допомоги.

Інший варіант для Джонсона – присягнути на віддану вірність Трампу, як ексглава Білого дому вимагав у перші дні свого президентства від тодішнього директора ФБР Джеймса Комі. У такому разі цілком можливо, що питання відставки спікера просто буде зняте. 

ЧОГО ЧЕКАТИ ДАЛІ?

Отже, як розвиватиметься ситуація, і чи вплине повернення Росії до тактики масованих ракетних обстрілів мирних міст України на ситуацію в Конгресі? Наразі можна сказати, що це, безперечно, додасть аргументів для тих, хто об’єднався для тиску на спікера Джонсона та прихильників Дональда Трампа. 

Крім того, «гарячі» кадри зі зруйнованими будинками, ураженнями Дніпровської ГЕС та іншими звірствами росіян так само транслюються на американських телеканалах та мають певний вплив на суспільну думку. І в цій ситуації дедалі більше республіканських виборців віддаляються від гасел кампанії Трампа та його ультраправого крила MAGA, які ставлять під сумнів потребу допомагати українцям. 

Отже, очікується, що нова нестабільність, спричинена республіканцями-трампістами в Палаті представників, не сприятиме швидкому просуванню будь-яких законопроєктів, у тому числі, із зовнішньою допомогою. Наразі конгресмени мають піти на двотижневі канікули та повернутися до роботи не раніше 8 квітня – якщо раптом не буде прийняте рішення працювати понаднормово. 

Це означає, що процес ухвалення допомоги Україні потребуватиме додаткового часу, який, на жаль, обходиться українцями життями захисників, новими ракетними обстрілами з боку Росії та колосальними ресурсами, які були би в нагоді у мирний час.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.