Таку думку висловив у коментарі Укрінформу директор Центру східних студій у Варшаві Войцех Кононьчук.

«Тим більше, що польські урядовці відкритим текстом говорять, що хоча в нас є суперечки, вони не впливають на те, що Польща підтримує і буде підтримувати Україну мілітарно», – аргументує Кононьчук.

Водночас директор Центру східних студій наголошує на важливості того, яка атмосфера панує у відносинах України і Польщі.

«Я знаю, що українці дуже хотіли б, щоб під час польського президентства усі розділи переговорного процесу були відкриті. Чи так станеться – я не знаю, але я впевнений, що атмосфера між Польщею й Україною була би краща, якби ці теми стосовно пошуку та ексгумації були зняті», – зазначає експерт.

Кононьчук також зауважує, що наразі не йдеться про дискусії довкола інтерпретації історії між Польщею й Україною – уряд і суспільство Польщі турбує саме дозвіл на ексгумацію.

«Українські урядовці говорять, що немає заборони, але на польські заяви на пошук і ексгумацію або не приходить відповідь, або приходить відмова після багатьох місяців очікування. Мені здається, що це не проблема, яку не можна вирішити», – каже експерт.

Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС України Андрій Сибіга 13 вересня заявив, що Київ очікує значного поступу в переговорах про членство в ЄС під час головування Польщі у першому півріччі 2025 року.

Тоді ж глава МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.

Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польща наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість Україна наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони, а вибачення має бути взаємним.

Фото: Фейсбук Mateusz Morawiecki