У своїй останній промові State of the Union (щорічне звернення до Конгресу) цього тижня президент США Джо Байден назвав російську агресію проти України прямим викликом Сполученим Штатам. Він знову підкреслив, що Америка стоятиме з українцями до кінця – в умовах, коли в певних політичних колах у Конгресі почалися з’являтися зовсім інші настрої. Вже наступного тижня відбудеться дев’ятий «Рамштайн», який має на практиці підтвердити цю підтримку, а також зміцнити лідерство США в протидії агресії рф. Про те, які настрої переважають серед американських законодавців зараз, як відбувається взаємодія у форматах оборонного й економічного «Рамштайнів», а також про багато інших аспектів розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу посол України в США Оксана Маркарова.

МЕСЕДЖ БАЙДЕНА

— Ви були особисто присутні в Конгресі під час промови президента Байдена «Про стан держави». Розкажіть, що вас вразило, і які настрої ви відчули серед законодавців щодо подальшої масштабної підтримки України?

— Ви знаєте, це вже другий раз я була присутня на State of the Union – це надзвичайний досвід, і (була відчутна – ред.) величезна підтримка України. Вперше я була там минулого року, на шостий день після того, як росія напала й розпочала цю фазу війни, таку повномасштабну.

Тоді президент Байден почав виступ фактично з (російського – ред.) нападу, і у своїй промові він приділив дуже багато часу, щоби пояснити американцям, чому так важливо для Сполучених Штатів у цій боротьбі чітко стояти з нами пліч-о-пліч.

Цього разу виступ був інший – він був дуже потужним, але президенту Байдену вже не треба було нікого переконувати. Він дуже чітко, з одного боку, підсумував, що Сполучені Штати і вся наша коаліція демократичних країн дала дійсно правильну відповідь на ті виклики, які створила росія повторним нападом на Україну, що Сполучені Штати проявили себе як лідер. І він дуже чітко сказав українському народу, що Америка – з нами, і буде з нами стільки, скільки потрібно.

Тому, з одного боку, було дуже приємно почути цей меседж – ми знаємо його, ми бачимо його в конкретних не тільки заявах, але і в роботі. З іншого боку, дуже важливо, що в цей момент була величезна двопартійна підтримка. Фактично всі люди в залі – незалежно від того, чи вони із Сенату, чи з Палати представників, чи вони республіканці, чи вони демократи, чи вони незалежні – всі підтримали президента Байдена.

І ще також, чого не було, мабуть, видно на екрані, це скільки людей насправді були зі значками з українським і американським прапорами або з українськими стрічками чи з іншими атрибутами, які прямо вказували на підтримку України. Тому це був дуже важливий виступ.

І я думаю, що разом із виступом нашого президента в грудні в Конгресі, на якому ми бачили просто неймовірну підтримку, і разом з виступом президента Байдена, наближаючись до, на жаль, сумної річниці цього повторного нападу, ми можемо чітко сказати, що Сполучені Штати як наш друг і стратегічний партнер номер один – з нами, чітко з нами, і з нами до перемоги.

ОЧІКУЄМО ДУЖЕ БАГАТО ЗБРОЇ

— Наступного тижня відбудеться дев’яте засідання у форматі «Рамштайн» у Брюсселі під проводом Сполучених Штатів. Чого очікує українська сторона від цієї зустрічі?

— Можна було би просто відповісти: ми очікуємо дуже багато зброї. Але взагалі ці зустрічі (у форматі – ред.) «Рамштайн» стали просто надзвичайно ефективним інструментом співпраці в отриманні нами дуже важливої, життєво необхідної безпекової допомоги. Це також можливість залучити нових потенційних партнерів, знайти нові рішення. Тому що ми повинні розуміти: майже рік у нас йде повноцінна війна, майже рік наші абсолютно героїчні Збройні сили не тільки стримують ворога, а й звільнюють території. Кожен момент цієї боротьби вимагає дуже багатьох армійських систем. І ми пам’ятаємо, як ми відстоювали кожну нову систему, яку треба було додати.

Правда полягає в тому, що нам потрібні всі системи. З 24 лютого ми про це говоримо на всіх рівнях, в усіх країнах, у Сполучених Штатах. Цією «адвокацією» займаються всі – від президента Зеленського на його рівні до міністра закордонних справ, міністра оборони, голови офісу (ОПУ – ред.). У нас відбуваються регулярні розмови нашого головкома Валерія Залужного з генералом Міллі. Тобто ця комунікація відбувається постійно, ми шукаємо, де взяти більше з того, що нам треба – в більших кількостях того (озброєння – ред.), яке ми вже отримуємо, а також нові спроможності.

Тому варто очікувати нових повідомлень. Якими вони будуть – ви ж знаєте – ми ніколи не кажемо заздалегідь, але працюємо над тим, щоби знайти набагато більше спроможностей. Тому що ми нашим партнерам тут, у Сполучених Штатах, дуже чітко комунікуємо одну думку: чим більше спроможностей матимуть наші Збройні сили, наші абсолютно всі підрозділи, чим швидше ми будемо перемагати й звільняти наші території, тим швидше настане мир.

ЕКОНОМІЧНА ПІДТРИМКА

— Україна довгий час разом із партнерами працювала над створенням «Економічного Рамштайну», і минулого місяця він запрацював, відбулося перше засідання. Які процеси відбуваються в цьому форматі зараз, і яких подальших кроків ми тут очікуємо?

— Це взагалі така дуже багатогранна, я би сказала, платформа, яка стосується економічної підтримки.

По-перше, це безпосередньо бюджетна допомога, яка нам потрібна для того, щоби вижити, щоби можна було профінансувати хоча би програму мінімум. Ви знаєте, що у нас зараз скорочений бюджет, і значна його частина – це саме військовий бюджет.

Наші партнери, особливо Сполучені Штати – я хочу тут особливо підкреслити лідерську роль США – на початку цієї війни швидко визначили, що кошти нам надаватимуть у вигляді грантів. Це дуже важливо.

Тобто всі кошти, всі ці майже $13 мільярдів, які ми вже отримали, і цього року отримаємо ще $9,9 мільярда нової бюджетної допомоги – це грантові кошти, які не потрібно буде повертати.

Друге питання – це допомога для швидкого відновлення. Це те, що потрібно робити вже зараз для того, аби ми могли продовжувати існувати й працювати. Тут велику частину займає енергетична підтримка, наприклад, інфраструктурні речі для того, щоби швидко реагувати на жахливі руйнування. Тут створена «підплатформа», тобто у нас є енергетична група G7, яку теж запустили США. Посол Джеффрі Пайєтт (координатор з питань енергетичної підтримки України – ред.) дуже активно займається цим питанням. Щотижнево, практично, проходять Zoom-комунікації, де узгоджуються наші потреби, хто що може дати, яким чином це все можна швидше доставити.

Але швидке відновлення в широкому сенсі, яке перейде у велику реконструкцію після перемоги, якраз і є задачею цієї платформи, як ми її називаємо, «Економічного Рамштайну». Це має об’єднати нас із ключовими союзниками – США, ЄС, G7, а також міжнародними фінансовими організаціями – МВФ, Світовим банком, ЄБРР й іншими.

— Міжнародний валютний фонд залишається однією з головних опор економічної підтримки України. Зараз діє Моніторингова програма із залученням Ради директорів – за її результатами будуть визначені подальші кроки. На які обсяги та можливості розраховує Україна від взаємодії з Фондом в наступних програмах?

— Зараз програмою дуже активно займаються прем’єр-міністр, міністр фінансів, глава НБУ – вони повністю залучені до предметних обговорень. Я можу розповісти тільки з точки зору нашої співпраці й комунікації тут про те, що нам потрібно.

В ухваленому на цей рік бюджеті у нас не вистачає $38 мільярдів для того, щоби повністю профінансувати його. Ми дуже чітко на самому старті розуміли, що Сполучені Штати швидко визначилися з підтримкою. У нас уже є $9,9 мільярда в бюджет, $1,1 мільярда для задоволення енергетичних потреб, $1,5 мільярда – це загальні кошти на реконструкцію. Це те, що виділено в грудні Конгресом США.

Ми розуміємо, що є Європейський Союз, який оголосив про виділення $18 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Відповідно, дуже просто можна порахувати, скільки коштів Україні ще потрібно для того, щоби профінансувати бюджет на 2023 рік. І роль МВФ у цьому залишковому фінансуванні повинна бути, звісно, визначальною.

Я впевнена, що команда, яка над цим працює, намагається максимально задовольнити потреби України. Цього року ми дуже сподіваємося, що швидкі домовленості по програмі з МВФ дозволять нам не тільки профінансувати те, чого не вистачає, а й отримати певну рамку, яку можуть використовувати як сигнал чи платформу й інші потенційні інвестори та бізнес.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ

— США суттєво звузили санкціями можливості кремля для фінансування війни в Україні, однак це не зупинило агресію повністю. Які додаткові обмеження, на ваш погляд, слід запровадити проти росії, щоби кардинально змінити її поведінку?

— І санкції, і ізоляція росії – це теж пріоритет номер один. Всі представники влади працюють над цим. З одного боку, зроблено дуже багато. Якщо ми подивимося на період з 24 лютого на пакети, які були запроваджені США й іншими партнерами, а також на координацію на цьому напрямку, робота була проведена величезна.

Крім того, треба згадати, що ми почали займатися санкціями не 24 лютого – ми почали роботу над ними набагато раніше, ще влітку 2021 року.

Є різні категорії обмежень. Одна категорія – це так звані санкції покарання як фізичних, так і юридичних осіб, які уможливлюють цю війну, приймають рішення, пов’язані з агресією, причетні до цього. Друга велика група – це обмеження здатності вести війну, і це стосується доступу до технологій, ІТ-рішень тощо. Тут треба визнати, що ця робота була зроблена дуже ефективно. В росії багато проблем виникає з тим, щоби виробляти нові засоби, особливо точного керування. Третя група спрямована на те, щоби все ж підірвати економічну спроможність росії фінансувати війну. І це стосується санкцій проти цілих індустрій, секторів економіки, а також експортних обмежень.

Тобто, з одного боку, дійсно, не всі санкції ще запроваджені, і є ще багато можливостей – від блокування всіх російських банків до введення обмежень проти багатьох інших структур. І ми працюємо над цим із нашими колегами.

Тим не менше, ми бачимо в росії кумулятивний ефект санкцій. І я впевнена, що останні обмеження – граничні ціни як на нафту, так і на нафтопродукти – призведуть до того, що російська економіка непоправно рухатиметься не в той бік. І єдиний винуватець у цьому – не ті країни, які накладають санкції, а безпосередньо сама росія.

— З України дуже часто лунають заклики запровадити статус країни-спонсора тероризму проти росії. У Вашингтоні чуємо сигнали про те, що вони не готові, оскільки це вдарить так само по союзниках. Наскільки можливо реалізувати цей запит української сторони з огляду на те, що росія реально діє як країна-терорист?

— Ми це активно обговорюємо. Ми просимо наших партнерів, колег, друзів зробити все, що можливо, і намагаємося переконувати й наводити приклади, чому це треба зробити.

У статусі країни-спонсора тероризму є дві частини.

Частина номер один – це безпосередньо назвати країну тим, ким вона є. І тут, звісно, ми теж розуміємо, що росія – не спонсор тероризму, вона – терорист. А друге – це які санкції й обмеження йдуть за цією назвою.

Тому насправді для нас (не так принципово – ред.), чи це буде країна-спонсор тероризму – але тут теж треба внести зміни, які актуалізують на сьогодні багато питань, тому що цей статус досить не новий, і є багато речей, які ми уже запроваджуємо чи обговорюємо, яких немає в цьому статусі. Чи це буде новий статус з повним набором дуже жорстких обмежень. Або ж це будуть просто всі обмеження.

Але ми також рухаємося шляхом притягнення (росії – ред.) до відповідальності. І ви знаєте, що на додаток до всіх судів, до яких Україна вже звернулася, на додаток до всіх кримінальних справ, відкритих в Україні й поза її межами, на додаток до нашого позову й обвинувачення росії в геноциді – ми також дуже активно зараз працюємо над тим, щоби уможливити створення трибуналу за злочин агресії, ми будемо робити все це. Тому ми вітатимемо, якщо Сполучені Штати визначать росію спонсором тероризму, якщо вони визначать її терористом, агресором – ми активно працюємо з Конгресом над різними варіантами формулювання, а також з адміністрацією.

Ми працюємо над усіма завданнями, які перед нами стоять. Наша мета – повна ізоляція і повне санкціонування росії, допоки вони не тільки не припинять цю війну і не заберуться з України, але також допоки вони не понесуть відповідальності за те, що вони роблять.

США КОНТРОЛЮЮТЬ СВОЇ КОШТИ

— Минулого тижня Україну відвідала група генеральних інспекторів зі США, що підтвердило наміри Вашингтона ретельно контролювати засвоєння американської допомоги. Як працюватиме цей механізм далі, і яку відповідальність він передбачає за виявлені порушення?

— Питання прозорості й підзвітності – дуже важливе. Воно важливе і для України, і для наших партнерів. Це обговорювалося від самого початку, як тільки ми почали отримувати від США не тільки безпекову допомогу, а й бюджетну та гуманітарну підтримку. Україна завжди була надзвичайно відкритою для таких запитів.

Як відбувається звітування та інформування наших партнерів щодо використання всіх видів допомоги, практично, з 24 лютого й по сьогодні? Зрозуміло, що військова допомога – це окремий трек, там запроваджено кілька систем, у тому числі стандартів НАТО, які дозволяють нашим партнерам мати повну підзвітність того, куди потрапляє озброєння, куди спрямовується далі і як використовується.

Друга велика частина – це бюджетна підтримка. І тут від самого початку кошти виділяються через систему траст-фонду Світового банку, USAID та потрапляють в бюджет. Окрім великого звітування, яке Мінфін робить по лінії Світовий банк – USAID – Конгрес, ми також від себе направили презентацію кожному конгресмену й сенатору. Я особисто підписала кожен лист, де ми надали хоча й загальну, але досить детальну інформацію – коли який транш отримали, по якому курсу перевели в гривні й куди спрямували.

Наш бюджет на сьогодні – скажу таке слово – є дуже примітивним. Тобто, на що витрачаються кошти – на зарплату, на допомогу, тож можна простежити кожний долар, кожну гривню, куди саме вони були витрачені, і що ми робимо для того, щоби їх використання було цільовим.

Інститут генеральних інспекторів – це постійно діючий інститут. Це люди, які перевіряють використання коштів не тільки тих, що стосуються України, але й усіх інших.

Їхній перший візит (в Україну – ред.) ми готували давно. Якщо ви подивитеся в мій Фейсбук, то перша наша зустріч була в грудні місяці тут, у посольстві. 

Тому ми дуже вітаємо їхню роботу й абсолютно активно з ними працюємо. Це все в наших інтересах. Ми як держава Україна зацікавлені максимально широко донести всім, хто нам допомагає, про те, на що ми використовуємо кошти, якими так щедро з нами поділилися американські платники податків.

Щодо потенційного виявлення порушень і фактів корупційних діянь – вони, очевидно, будуть, вони в кожній країні виникають. Якщо такі люди є, то звісно повинна бути абсолютно невідворотна відповідальність. Можу сказати, що швидка реакція правоохоронних органів, а також реакція політична, тобто з боку президента Зеленського, який дуже чітко заявив про нульову толерантність до корупції – це дуже важливо.

— Дякую за інтерв’ю і бажаю успіхів у подальших зусиллях.

Ярослав Довгопол, ВАШИНГТОН.

Фото: Pool, Getty Images