Про це заявив у інтерв’ю Укрінформу голова представництва Єврокомісії в Австрії, колишній генеральний секретар цієї європейської інституції Мартін Зельмаєр.

«Як і в деяких країнах світу, в США зараз проходять внутрішньополітичні дискусії, які є невід’ємною частиною демократії. Але я абсолютно впевнений у здатності адміністрації Байдена подолати нинішню блокаду», — прокоментував Зельмаєр ситуацію навколо заблокованого у Конгресі США пакету допомоги Україні.

За його словами, Євросоюз же має особливі зобов’язання щодо підтримки України і має бути готовим до можливого зменшення допомоги Києву з американського боку.

«Європа є безпосереднім сусідом України, з яким ми тісно асоційовані та маємо амбітну торговельну угоду. Україна – це країна, яка дуже близька нам – у правовому, політичному та економічному планах. Тому ми, звичайно, маємо особливі зобов’язання щодо її підтримки. І ми також повинні бути готовими до того, що зобов’язання з боку США рано чи пізно можуть стати менш сильними», — сказав він.

На цьому тлі Зельмаєр вказав на те, що Європейський Союз з його 27 країнами-членами вже є найбільшим донором України – «Україна отримує приблизно вдвічі більше фінансування від ЄС та його країн-членів, аніж від США». Сполучені Штати, з іншого боку, надають дуже сильну підтримку у військовій сфері, «оскільки вони є все ж головною військовою потугою у світі».

«Події в США мають спонукати нас рухатися швидше і рішучіше в Європі. Слава Богу, європейці жили без війн протягом багатьох десятиліть. І тому гроші вкладалися в освітні та соціальні системи – що є унікальним у світі – і менше — у військову сферу. Однак ми також повинні думати про нашу безпеку, яка не дається задарма. Всі країни ЄС наразі збільшують свої інвестиції в безпеку та оборону. Ми називаємо це «поворотним моментом» в Європі», — заявив посол ЄС.

Крім того, він вказав на зміцнення європейської складової НАТО, зокрема, завдяки вступу до Альянсу Фінляндії та Швеції. «Також робота ведеться в рамках Європейського Союзу над тим, щоб збільшити інвестиції в транскордонне оборонне виробництво. Зрештою, для інтегрованої, оперативно сумісної оборони нашого континенту немає сенсу в тому, що в ЄС виробляється понад 100 різних систем озброєнь і понад 30 різних танків», — сказав Зельмаєр.

За його словами, Європейська комісія хоче створити спільну систему оборонних закупівель, «щоб налагодити транскордонне співробітництво та досягти більшого синергетичного ефекту».

За останні місяці в цьому напрямку вже багато чого відбулося. Війна проти України стала жахливим, але необхідним тривожним дзвінком.

«Три роки тому така програма як ASAP, спільна програма ЄС із закупівлі боєприпасів, була б немислимою. Якщо порівняти, де ми були кілька років тому, то, можливо, зараз ми рухаємось недостатньо швидко, але ми рухаємось набагато швидше», — заявив посол ЄС в Австрії.

Як повідомлялось, на засіданні Євроради у четвер усі 27 лідерів Євросоюзу дійшли консенсусного рішення навколо ухвалення Українського фонду в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки у розмірі €50 мільярдів. Перед цим ухвалення рішення блокувала Угорщина.