Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками дводенного саміту ЄС заявив Президент Європейської Ради Шарль Мішель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Усього за кілька годин після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну саме Європейський Союз, за ініціативи високого представника ЄС, вирішив мобілізувати військову допомогу для України, включаючи поставки летального обладнання. Це був поворотний момент в історії Європейського Союзу. Без сумніву, це було початком європейської оборони», — зазначив Мішель.

Він нагадав, що рік тому, під час зустрічі у Версалі, глави держав та урядів ЄС визначили рамкові умови для зміцнення системи безпеки й оборони на європейському рівні, включаючи промислову стратегію та виробничі спроможності. Поточні обставини, за словами Мішеля, примушують ЄС прискорювати цю роботу.

У цьому контексті Президент Європейської Ради наголосив на важливості зустрічі європейських лідерів з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що відбулася вчора та стала нагодою підкреслити партнерство між ЄС і НАТО відповідно до двосторонньої Декларації про співробітництво. Створення на основі ЄС і НАТО оперативної групи із захисту критичної інфраструктури стало одним із проявів того, що обидві організації вкладають дуже реальний зміст у необхідність доповнювати одна одну.

«У тому, що стосується України — ми об’єднані та рішучі, — і це перше послання, яке ми хотіли б надіслати, особливо на фоні розвитку, що відбувався протягом минулих вихідних в Росії, що продемонстрували вразливість, непевність та розкол. Натомість ми маємо об’єднаний європейський підхід, і розглядаємо глобальні можливості для фінансування та розвитку військових спроможностей України», — сказав Президент Європейської Ради.

Він зауважив, що дискусія щодо ситуації в Україні торкалася також можливості використання заморожених в ЄС російських фінансових активів. ЄС має намір продовжувати зусилля, разом із міжнародними партнерами, щоб знайти правовий шлях для мобілізації цих російських активів для надання допомоги Україні та для підтримки її майбутнього.

Другим важливим питанням було забезпечення правосуддя та відповідальності, що були скоєні російськими загарбниками під час війни проти України – у цьому ЄС також продовжує тісну взаємодію із глобальними партнерами.

«Третій пункт – це гарантії безпеки. Безумовно, це є ключовим питанням. З боку ЄС ми маємо дуже чітке послання щодо цього: ми залишатимемося серед ключових осіб у цьому обговоренні. Залишилося лише два тижні до майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі, і це важлива подія, оскільки не всі, але багато країн-членів одночасно є членами Альянсу», — наголосив Мішель.

Він повідомив також, що лідери ЄС приділили особливу увагу ситуації в Білорусі, а також подіям, які, на думку білоруської опозиції, можуть розгортатися у цій країні протягом наступних тижнів та місяців.

Як вже повідомлялося, 29-30 червня у Брюсселі відбувся дводенний саміт ЄС. Серед інших питань, лідери країн Європейського Союзу розглянули ситуацію в Україні та підтвердили непохитну рішучість продовжувати підтримувати її у боротьбі проти російської агресії так довго, як це буде необхідним, включаючи надання політичної, економічної, фінансової, військової та гуманітарної допомоги.