Кожен із законопроєктів спрямований на реальне поліпшення безпекової ситуації в умовах повномасштабної війни Росії проти України

Часто МВС України асоціюють виключно з поліцією, однак з 2015 року відомство координує через міністра та спрямовує діяльність центральних органів виконавчої влади:

● Національну поліцію;

● Державну службу України з надзвичайних ситуацій;

● Державну прикордонну службу;

● Державну міграційну службу;

● Національну гвардію.

До сфери управління МВС України також входять:

● Головний сервісний центр МВС;

● Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС;

● заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання;

● заклади охорони здоров’я МВС;

● державні підприємства «ІНФОТЕХ», «Документ», «Форд» та ін.

Міністерство формує державну політику, а відповідні ЦОВВ реалізовують її. У цьому, власне, й полягає функціональна відмінність між повноваженнями МВС України та центральними органами виконавчої влади системи МВС. До заходів із формування державної політики належать: аналіз суспільних проблем; визначення візії; напрацювання стратегії розвитку; формування принципів і пріоритетів роботи; законодавче й нормативно-правове забезпечення; контроль та оцінювання реалізації визначеної державної політики.

Завдяки конструктивній співпраці з усіма гілками й рівнями влади, громадянським суспільством, міжнародними партнерами МВС вдається ефективно формувати державну політику у сфері внутрішньої безпеки й участі в обороні України. Цей факт підтверджується головним індикатором діяльності органів системи МВС у період повномасштабної війни Росії проти України – підвищенням довіри громадян.

Особливу увагу варто звернути на ефективну співпрацю МВС із Верховною Радою України. За більш як два роки воєнного стану парламент ухвалив понад 50 законів, які дали змогу поліпшити нормативно-правову інфраструктуру для оперативного виконання завдань, що постали перед ключовою державною інституцією, яка формує внутрішню безпеку.

Переважна кількість законопроєктів належала до сфери відання профільного Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, а стосовно діяльності ДСНС – Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Пріоритетами для всіх органів системи МВС, які визначили Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, є наближення Перемоги України та євроінтеграція. Ця мета – не абстрактна, а цілком реальна. На шляху до її досягнення, серед іншого, ще необхідно розробити та ухвалити низку законів, а головне – забезпечити якісне їх правозастосування.

На травень 2024 року у Верховній Раді України вже зареєстровані та перебувають на різних стадіях розгляду майже 30 законопроєктів, які охоплюють усі складники визначених Президентом України орієнтирів Української доктрини розвитку в частині внутрішньої безпеки.

Пріоритетами для МВС на короткострокову перспективу (до липня 2024 року) ми визначаємо такі законопроєкти:

«Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю», реєстр. № 9538.

Етап: прийнятий у першому читанні за основу. Очікує розгляду профільним парламентським комітетом до другого читання.

Мета і зміст: на законодавчому рівні пропонується врегулювати правовий механізм для цивільних осіб – задекларувати (не здати) в органах Національної поліції України вогнепальну зброю, яка не зареєстрована або знайдена цивільними особами.

Процедура декларування буде спрощеною та безкоштовною.

Спільно з парламентарями узгоджується редакція проєкту закону до другого читання стосовно врегулювання норми щодо подальшої долі знайденої та задекларованої зброї цивільними особами після воєнного стану.

МВС підтримує модель, відповідно до якої знайдена цивільними особами вогнепальна зброя на період воєнного стану декларується, а після його завершення впродовж 90 днів за бажанням особи така зброя може бути набута нею у власність (виключно зброю, яка буде дозволена в цивільному обігу), за умови відсутності інформації про причетність зброї до вчинення кримінальних правопорушень, а також інформація про іншого власника. На таку зброю пропонується поширити правовий режим знахідки, передбачений Цивільним кодексом України (ст. 337 «Знахідка» та ст. 338 «Набуття права власності на знахідку»).

Якщо цивільна особа знайшла вогнепальну зброю, яка не перебуває в цивільному обігу (наприклад, автоматична зброя), та має намір набути право власності на неї – зобов’язана переробити таку зброю до дозволеного виду або передати до Національної поліції України.

Ухвалення закону про декларування зброї, з одного боку, дасть змогу закласти правову основу для непритягнення особи до відповідальності за зберігання зброї без відповідного дозволу, а з іншого – посилить механізм контролю за обігом зброї, що є вкрай важливим не лише в період воєнного стану, а й у мирний час.

У 14-му пункті переліку орієнтирів Української доктрини розвитку («Внутрішня безпека») йдеться: «Маємо врегулювати питання про зброю, яка є та буде на руках у наших людей. Це факт. Питання суперечливе для нашого суспільства, як і будь-якого іншого демократичного суспільства. Але відповідь має бути відображена в Українській доктрині. У дуже конкретних речах».

Докладніше – в авторському блогу «Що буде з вогнепальною зброєю, яку видали цивільним особам для участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Росії?».

«Про внесення змін до Закону України “Про Національну гвардію України” щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України», реєстр. № 10311.

Етап: рекомендований профільним парламентським комітетом прийняти за основу в першому читанні.

Мета і зміст: проєкт Закону визначає єдиний підхід до застосування заходів примусу військовослужбовцями гвардії з урахуванням завдань, функцій і специфіки діяльності Національної гвардії України.

Проєктом Закону пропонується:

● удосконалення правових засад застосування військовослужбовцями Національної гвардії України заходів примусу (фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки);

● врегулювання питання застосування спеціальних засобів (підстав, порядку застосування, переліку спеціальних засобів) на рівні Закону (тепер такий порядок врегульовано постановою Кабінету Міністрів України);

● удосконалення порядку застосування військовослужбовцями Національної гвардії України вогнепальної зброї та озброєння в умовах воєнного стану, зокрема для знешкодження диверсійно-розвідувальних сил агресора (противника), ведення воєнних (бойових) дій;

● удосконалення випадків застосування військовослужбовцями Національної гвардії України вогнепальної зброї та озброєння без попередження, зокрема під час ведення воєнних (бойових) дій для відсічі та стримування збройної агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту;

● врегулювання питання використання під час виконання бойових завдань безпілотних повітряних суден, а також засобів радіоелектронної боротьби;

● наділення Національної гвардії України правом застосування озброєння повітряних суден і визначення підстав такого застосування.

Поліпшення правового регулювання діяльності Національної гвардії України сприятиме зміцненню безпекового складника всередині держави, а також посилить обороноздатність.

«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція)», реєстр. № 8329.

Етап: ухвалений Верховною Радою України в першому читанні, доопрацьований народними депутатами України спільно з Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією до другого читання та рекомендований профільним парламентським комітетом ухвалити в цілому як Закон.

Мета і зміст: домашнє насильство – це одна з найбільших внутрішніх соціальних проблем, динаміка якої означена високими показниками. Здійснюючи аналіз статистичних даних, слід констатувати збільшення випадків домашнього насильства. За 2023 рік орієнтовно на 20 % зросла кількість (всього складено близько 150 тисяч адміністративних протоколів) вчинених адміністративних правопорушень порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Якщо аналізувати період перших трьох місяців 2024 року, то порівняно з аналогічним періодом минулого року динаміка виявлених осіб, що вчинили адміністративне правопорушення – домашнє насильство, збільшилася на 14,2 % (26 733 у 2023 році та 30 529 у 2024 році).

Проєктом Закону реєстр. № 8329 пропонується:

● заборона закриття справ про домашнє насильство, насильство за ознакою статі, сексуальні домагання за малозначністю (ст. 22 КУпАП). За 2023 рік це 12,5 тис. справ (12 %);

● збільшення строку притягнення до відповідальності за домашнє насильство до 6 місяців (тепер 3 місяці);

● повідомлення судом про факт ухвалення рішення про направлення особи на проходження корекційної програми (протягом трьох діб);

● розмежування відповідальності за вчинення домашнього насильства (ст. 173-2 КУпАП) та насильства за ознакою статі (ст. 173-6 КУпАП), невиконання термінового заборонного припису (ст. 173-8 КУпАП);

● запровадження адміністративної відповідальності за сексуальні домагання (нова ст. 173-7 КУпАП);

● збільшення терміну адміністративного затримання за вчинення домашнього насильства до 12 годин (тепер 3 години);

● наділення дитини, яка стала свідком домашнього насильства, статусом потерпілого у провадженні у справах про адміністративні правопорушення (ст. 269 КУпАП);

● запровадження обов’язкового обґрунтування судом у постанові рішення про мотиви направлення / ненаправлення особи на проходження корекційних програм для кривдників.

Як і в будь-якому соціально чутливому питанні, важливим є комплексний і системний підхід до розв’язання проблеми домашнього насильства, що передбачає: вдосконалення законодавчого забезпечення, посилення спроможностей практичних підрозділів поліції, скоординована міжвідомча взаємодія та залучення експертів з-поміж неурядових і міжнародних організацій, проведення просвітницьких заходів.

«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації (укриттів) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», реєстр. № 9362-1.

Етап: рекомендований профільним парламентським комітетом прийняти за основу в першому читанні.

Мета і зміст: на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо результатів оперативних обстежень об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення», уведеного в дію Указом Президента України від 26 червня 2023 року № 353/2023, МВС спільно з народними депутатами України розробило та зареєструвало відповідний законопроєкт.

У результаті доповнення КУпАП новою статтею 1753 порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Санкція у вигляді штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400–8500 грн, а за повторне вчинення порушення 8500–17000 грн.

У частині Кримінального кодексу України пропонується доповнити новою статтею 2702 – порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків. Санкція проєкту статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Ухвалення Верховною Радою України проєкту Закону реєстр. № 9362-1 дасть змогу на рівні адміністративного і кримінального законодавства врегулювати чітку відповідальність за забезпечення вільного доступу до укриттів; забезпечення їх водопостачанням, освітленням та іншими засобами життєзабезпечення; утримання їх в належному технічному стані тощо.

У 14-му пункті переліку орієнтирів Української доктрини розвитку («Внутрішня безпека»), презентованих Президентом України під час урочистостей з нагоди річниці Конституції України 28 червня 2023 року, зазначено: «Доступність укриттів – максимальна».

«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог або невиконання деяких заходів правового режиму воєнного стану», реєстр. № 10195.

Етап: рекомендований профільним парламентським комітетом до ухвалення в повторному другому читанні в цілому як Закон.

Мета і зміст: з уведенням в Україні воєнного стану одним із заходів забезпечення правового режиму є встановлення військовими адміністраціями особливого режиму перебування на вулиці та у громадських місцях; переміщатися транспортом без спецперепустки або пішки. Зокрема, ідеться про запровадження комендантської години, тривалість якої в кожному регіоні різна.

Застосування комендантської години має на меті поліпшити роботу представників сектору безпеки й оборони щодо забезпечення громадського порядку, виявлення ворожих диверсійно-розвідувальних груп, безпечному пересуванню військової та спеціальної техніки, інших заходів оборонного й безпекового характеру.

На жаль, упродовж більш як двох років воєнного стану поліцією зафіксовано значну кількість фактів порушення вимог дотримання комендантської години фізичними особами. За 2023 рік лише поліція м. Києва зафіксувала понад 45 тис. таких порушень. Особливо складна ситуація на прифронтових регіонах, де працюють ворожі диверсійно-розвідувальні групи, відстежується окупантами рух військової техніки, завдаються прицільні удари по позиціях українських захисників. Наприклад, у прифронтовому місті Херсоні в середньому за період дії комендантської години (з 21:00 до 05:00) поліція фіксує понад 50 випадків порушень фізичними особами.

На сьогодні відповідальність за порушення вимог комендантської години не встановлено, а поліцейські витрачають значні зусилля та ресурси для перевірки порушників комендантської години.

Для врегулювання питання щодо відповідальності за порушення комендантської години фізичними особами, а також порушення вимог правового режиму воєнного стану юридичними особами група народних депутатів України у співпраці з МВС і Національною поліцією розробили та зареєстрували відповідний проєкт Закону реєстр. № 10195.

Пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2 «Порушення встановлених обмежень в умовах дії воєнного стану».

1. За порушення цієї статті передбачається санкція – штраф від 1700 до 3400 грн, а в разі повторності – штраф від 3400 до 6800 грн.

Від відповідальності за порушення комендантської години звільняються громадяни, що  вчинили такі дії під час:

● прямування до/з укриттів (захисної споруди цивільного захисту) у зв’язку з повітряною тривогою;

● надання медичної (домедичної) допомоги або супроводження поранених чи важкохворих людей;

● здійснення заходів з евакуації населення або рятування майна та в інших випадках, пов’язаних із загрозою життю або здоров’ю громадян.

2. Порушення суб’єктами господарювання спеціального режиму світломаскування або встановленого режиму роботи – штраф від 17 тис. до 51 тис. грн, а в разі повторності – 51 тис. до 102 тис. грн.

3. Поліцейські наділяються правом застосовувати адміністративне затримання осіб, які порушили комендантську годину (ст. 262 КУпАП);

4. Військове командування та військові адміністрації наділяються правом встановлювати режим роботи суб’єктів господарювання всіх форм власності, крім державної, та суб’єктів господарювання, що визначені критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Зазначимо, що встановлення відповідальності за недотримання режиму воєнного стану – це гостра практична необхідність, на якій постійно акцентують практичні підрозділи поліції та сили оборони України.

Пріоритетні для органів системи МВС законопроєкти потребують якомога швидшого ухвалення, адже кожен з них спрямований на реальне поліпшення безпекової ситуації в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Щиро сподіваємося, що зазначені вище законопроєкти (реєстр. № 9538, № 10311,  № 8329,  № 9362-1, № 10195) будуть ухвалені та повноцінно реалізовані завдяки конструктивній співпраці з народними депутатами України, особливо членами профільного парламентського комітету з питань  правоохоронної діяльності.

Богдан Драп’ятий, заступник міністра внутрішніх справ України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства