Про це у Брюсселі перед початком Ради ЄС із зовнішніх відносин сказав міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні знову буде важливе обговорення щодо ситуації в Україні. Ситуація виглядає так, що Путін готується змахнути порох із своїх планів щодо «дня перемоги», які він виношував певний час. Ми бачимо, що дискусії у Вашингтоні, а також нездатність Європи просуватися далі з військовою підтримкою України та збільшення тиску на українців на лінії фронту дозволяють йому (Путіну – ред.) планувати це знову. Від нас залежить, щоб його плани не були матеріалізовані», — заявив литовський урядовець.

Він зауважив, що європейці були здатні просуватися вперед до того, щоб єдино можливий день перемоги у цій війні відбувся у Києві і святкувався українцями. Зараз, за його словами, «карти знову на столі». Тож в цих умовах ЄС має ухвалити дуже важливі рішення та знову продемонструвати лідерство у підтримці України.

«Будь-якого роду «припинення вогню» (в Україні – ред.) або будь-які переговори навколо цього можуть призвести до «дня перемоги» для Москви, Путін дуже цілеспрямовано підштовхує до цього. Може прийти такий день, коли українці не зможуть продовжувати боротьбу, тому що ми виявилися неспроможними надати їм зброю. Ми маємо розуміти, що таким шляхом ми підштовхуємо Путіна до перемоги. На жаль, не існує жодної «нейтральної» або «сірої» зони, немає дерева або скелі, за які можна було б сховатися. Якщо припинення вогню відбудеться і ми будемо готові прийняти його, … буде очевидним, що це перемога для Путіна», — наголосив Ландсбергіс.

Він зауважив: попри те, що ЄС поставив Україні понад 300 тисяч снарядів, поштовх до поставок більшої кількості боєприпасів цього року не відбувся, при цьому Північна Корея продовжує постачати боєприпаси для Росії.

Водночас литовський міністр висловив сподівання, що європейські урядовці зможуть просунутися вперед у питанні подальшої військової підтримки України в рамках Європейського фонду миру.

«Є певні пропозиції, за якими країни, що не хочуть, можуть не брати участі. Моя країна та інші країни ЄС, які братимуть участь, будуть нести більшу вагу на своїх плечах. Литва буде здатна це зробити. Ймовірно, це не буде група з 27-ми країн, але менша кількість країн ЄС», — припустив литовський урядовець.

Відповідаючи на запитання преси, чи він вважає прийнятною ідею про обмін членства України в ЄС і в НАТО на територіальні поступки на користь Росії, наприклад, на відмову України від Криму, литовський міністр категорично заперечив таке припущення.

«Я завжди говорив, що Україна має стати членом НАТО. Є шляхи, якими можна обійти ситуацію на фронті, і це могло б бути найкращою гарантією проти поширення війни далі на Захід. На жаль, на цей час це не вдалося матеріалізувати, і я не певний, що вдасться. Водночас заклики до відмови від територій суперечать міжнародному праву. Територіальна цілісність – це щось таке, що має бути самодостатнім. Віддавати щось, щоб щось отримати – так це не має працювати», — додав Ландсбергіс.

Як повідомлялося, сьогодні в Брюсселі відбувається Рада ЄС із зовнішніх відносин на рівні міністрів закордонних справ. Завтра у цьому ж форматі у Брюсселі зустрічатимуться міністри оборони країн Європейського Союзу. Одним із головних питань під час обох зустрічей є продовження допомоги ЄС для України.