Відповідне клопотання заявив прокурор Іван Дячук, передає кореспондент Укрінформу.

«Просимо врахувати, що Галущенко підозрюється в організації легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму понад 426 млн грн, більшість яких була розміщена на депозитах у банківських установах Швейцарської Конфедерації. Є ризики продовження чи повторення протиправної діяльності… Враховуючи тяжкість правопорушення, майновий стан підозрюваного, вважаємо за необхідне визначити заставу у розмірі 425 млн 984 тисячі гривень. Прошу застосувати на 60 діб до підозрюваного Галущенка Германа Валерійовича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», — заявив прокурор.

ВАКС обирає запобіжний захід ексміністру енергетики Герману Галущенку / Фото: Данило Антонюк, Укрінформ

1 / 5

У разі внесення застави він попросив суд зобов’язати Галущенка прибувати до детективів НАБУ за першою вимогою, не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу детективів, утриматися від спілкування з підозрюваними у цьому провадженні, здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю.

За словами прокурора, Галущенку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Його дружина та діти проживають за кордоном. Як з’ясували правоохоронці, у вересні 2022 року Галущенко розлучився, але розлучення має формальний характер, оскільки у 2023 році у нього і колишньої дружини народилася дитина.

На думку прокурора, ризик переховування від слідства підтверджує той факт, що Галущенко у період воєнного стану 58 разів виїжджав за кордон.

Під час судового засідання прокурор зазначив, що ексміністр енергетики підозрюється в участі у злочинній організації. За даними слідства, на своїй попередній посаді віцепрезидента Енергоатома Галущенко забезпечував передачу іншому фігуранту розслідування Ігорю Миронюку коштів від контрагентів компанії Енергоатом. В період з 29 грудня 2020 року по 1 червня 2025 року до бек-офісу злочинної організації надійшли кошти на загальну суму понад 112 млн доларів, які були обліковані у таблиці «Манхеттен».

Прокурор також розповів про легалізацію коштів.

Як встановили правоохоронці, після обліку поточних витрат 30% залишку розподілялись на трьох осіб, зокрема і на Галущенка. Загалом ідеться про 9 млн доларів. При цьому в інтересах Галущенка здійснено низку операцій, зокрема були конвертовані кошти з видачею у Швейцарії та безготівкових переказів на рахунки.

Прокурор САП оприлюднив дати цих операцій: 4 липня 2022 року – перерахували 372 тисячі швейцарських франків; 7 липня 2022 р. — 388 тис. євро; 21 липня 2022 р. — 576 тисяч та 504 тис. євро; 29 липня 2022 р. — 500 тис. євро; 3 серпня 2022 р. — 504 тис. євро; 29 серпня 2022 р. — 564 тис. швейцарських франків; 4 березня 2025 р. — 400 тис. швейцарських франків.

Загальна сума перерахованих Галущенку коштів, за даними правоохоронців, становить 1,33 млн швейцарських франків і 2,47 млн євро. Частина коштів ішла на оплату навчання дітей Галущенка у Швейцарії, яке за двох дітей обійшлося у 546 тис. швейцарських франків.

Перед судовим засіданням Галущенко прокоментував Укрінформу, звідки у нього гроші на навчання сина у Швейцарії. «У мене багато дітей і багато кумів», — сказав він.

За словами ексміністра, за освіту його сина платять різні люди, зокрема його хрещений. Він наголосив, що питання полягає не в сумах, а в законному походженні коштів. Хто саме є його кумами, Галущенко не уточнив, зазначивши лише, що це заможні люди.

У суді Галущенко заявив про незаконне затримання. Він стверджує, що його утримували без належних підстав і з порушенням прав людини. За його словами, суд частково підтвердив факт незаконного затримання. Разом з адвокатами він готує подальші юридичні кроки.

«Якби я хотів втекти, повірте, я би втік», — сказав ексміністр.

Він стверджує, що на момент затримання прямував до Варшави і не мав наміру залишати Україну. Водночас факт поїздки, за словами Галущенка, слідство використовує як одну з підстав у клопотанні про тримання його під вартою.

Як повідомлялося, 16 лютого колишньому міністру енергетики Герману Галущенку повідомили про підозру у справі «Мідас».

Галущенка затримали під час перетину кордону 15 лютого.

За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) з ініціативи учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 млн дол. «інвестицій».

Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом». Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного ексміністра енергетики.

За даними правоохоронців, з метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей колишнього високопосадовця.

Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Як зазначається, здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад 112 млн дол. готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.

За даними слідства, ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.

Правоохоронці встановили, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина ексміністра енергетики, перерахували понад 7,4 млн дол. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.

Зокрема, частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.

Слідство триває, у межах розслідування НАБУ співпрацює з 15 країнами.

10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.