19 березня Президент України Володимир Зеленський близько години говорив телефоном з американським президентом Дональдом Трампом.

Перед тим як перейти до аналізу, варто звернути увагу на цікаву деталь. Ми використали штучний інтелект для порівняння текстів заяв Білого дому та Офісу Президента України. Результат показав, що їхній зміст збігається на 75-80%.

Також ми проаналізували підсумкові заяви Білого дому та Кремля після телефонної розмови Трампа з Путіним. Тут рівень збігу значно нижчий — 50-60%. Російська версія містить акценти, вигідні Кремлю, тоді як американська є більш сухою і дипломатичною.

А тепер — до головного. Ось п’ять ключових моментів розмови Зеленського і Трампа.

Перший момент. Телефонна розмова разюче контрастувала з не надто вдалою зустріччю Зеленського та Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого. Президент України назвав розмову «найпредметнішою за останній час» і припустив, що вона могла б тривати ще довше, якби у лідерів не було інших справ.

Трамп також позитивно оцінив розмову, назвавши її «дуже хорошою». Загалом можна зробити висновок, що відносини України та США поступово нормалізуються. І це важливий крок уперед.

«Результати перемовин загалом позитивні – головні побоювання не справдилися. Події розгорталися за таким сценарієм: спершу українська делегація провела успішні переговори зі США в Джидді. М’яч на полі Кремля, що йому страшенно не сподобалося, адже зламалася парадигма «Україна зриває переговори». Далі – дві з половиною години телефонної розмови між Путіним і Трампом. Російський диктатор спробував виграти час: наче погодився на все, але з умовами, які виглядають як спосіб затягнути процес. Жодних реальних кроків він не зробив, намагаючись перекинути м’яч на поле України та США», — коментує Кирило Сазонов, військовослужбовець ЗСУ, політолог.

Виникли побоювання, що Трамп може використати цей момент для додаткового тиску на Київ, висунувши Зеленському кремлівські ультиматуми або знову заблокувавши військову допомогу. Але цього не сталося.

«Розмова пройшла конструктивно, обговорювали широкий спектр питань. Важливий сигнал – команда Трампа вже чітко розуміє, що Москва намагається маніпулювати ситуацією, використовуючи її у власних цілях», – підкреслив експерт.

Другий момент. Американська сторона продовжить забезпечувати обмін з українською стороною розвідувальними даними, які стосуються оборони, навіть попри те, що Путін вимагав у Трампа припинити таку підтримку України. Щобільше – Путін вимагав «повністю припинити іноземну військову допомогу» Києву. Втім, схоже, ця його «хотєлка» теж залишиться без відповіді.

Зеленський повідомив, що під час розмови з Трампом обговорював стан української протиповітряної оборони та можливості її посилення. Білий дім підтвердив цю інформацію, зазначивши, що Президент України звернувся з проханням надати додаткові системи ППО Patriot. У відповідь Трамп пообіцяв «знайти їх в Європі». Дехто може скептично зауважити, що обіцянка – ще не гарантія. Однак тут важливий нюанс: Трамп міг або прямо відмовити, або взагалі не порушувати цю тему. Але він згадав про можливість передачі Patriot, що можна трактувати як напівзгоду. І це має значення.

Нагадаємо, що на тлі скорочення військової допомоги Україні експерти неодноразово наголошували: найкритичнішою складовою американської підтримки є ракети до ЗРК Patriot. Чому? Тому що це фактично єдині системи, здатні перехоплювати балістичні ракети, якими Росія атакує Україну. Теоретично Patriot могли б замінити франко-італійські SAMP-T, проте їхня кількість у світі обмежена, а виробництво ракет для цих комплексів недостатнє. Як пояснює Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network: «Парадокс у тому, що свого часу Німеччина й Польща обрали систему ППО Patriot як основу для майбутнього європейського щита. Через це інвестиції у виробництво SAMP-T були незначними, і нині цих систем не вистачає».

Третій момент. Зеленський у розмові з Трампом погодився припинити удари по російській енергетиці. Але наголосив, що у разі порушення угоди ворогом – Україна не сидітиме склавши руки, а реагуватиме: «Відповідь буде дзеркальною». Також Президент зазначив, що Україна підготує список об’єктів цивільної та енергетичної інфраструктури, які мають бути захищені від російських ударів: «Я сказав президенту Трампу, що бажано, аби ми підготували списки об’єктів, проти яких не може бути застосована далекобійна зброя Росії. Це може бути залізниця, порти. (…) Якщо США будуть контролювати це з нами разом, то ми зможемо ці речі контролювати».

За словами ексглави МЗС України Володимира Огризка, чітке визначення об’єктів, по яких не можна завдавати ударів, – це важливий крок.

«Росія розуміє лише конкретні та жорсткі сигнали. Будь-які невизначеності чи двозначності вона використає у своїх інтересах. Саме тому жорстка, чітка й обмежена в часі політика щодо Росії може дати реальні результати», –  наголосив дипломат.

Четвертий момент. Під час телефонної розмови Трампа та Зеленського йшлося про повернення в Україну дітей, які були незаконно вивезені до Російської Федерації. Трамп пообіцяв тісно співпрацювати з обома сторонами конфлікту, щоб допомогти забезпечити повернення цих дітей додому, повідомила речниця Білого дому.

Цей момент позитивно оцінив дипломат Роман Безсмертний: «Очевидно, що в ході розмови звучали конкретні цифри, і це надзвичайно важливо. Принципова позиція України полягає в тому, що під час усіх міжнародних переговорів на перший план повинні виходити питання військовополонених, цивільного населення та викрадених дітей».

Нарешті п’ятий момент. Щодо Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яка перебуває під російською окупацією. Президент України підтвердив, що обговорювалася можливість участі США у відновленні станції. Водночас зі США надходять дещо інші трактування – зокрема, про можливість взяття під управління цієї АЕС американською стороною. Поки що не зрозуміло, про що конкретно йдеться, але питання активно обговорюється на експертному рівні.

На думку політолога Сергія Тарана, управління українськими електростанціями за участю США може стати стримуючим фактором для російських атак. Якщо на об’єктах української енергетики будуть присутні американські спеціалісти, Росія може утримуватися від ударів.

«Було б непогано, якби американці прислали для них ще й свою охорону – бажано з системами ППО», – сформулював Таран програму максимум.

Сергій Фурса, фінансовий експерт, наголошує, що відновлення роботи ЗАЕС у складі української енергосистеми є ключовим аспектом. Сьогодні станція не генерує електроенергію для України, що створює дефіцит, особливо відчутний у літній період.

«Якщо навіть за умови американського управління станція працюватиме на українську енергосистему, це буде вигідніше за поточну ситуацію. Головне для нас – отримувати електроенергію в нашу систему», – переконує експерт.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає, що Україна має використовувати будь-які можливості для повернення ЗАЕС під свій контроль. Тож пропозиція Трампа може бути корисною, якщо США допоможуть повернути контроль над станцією не тільки юридично, але й фактично.

«Передача частки власності американським компаніям можлива за умови, що Білий Дім забезпечить повернення ЗАЕС під повний правовий контроль України разом з Енергодаром та прилеглою територією», – зазначив Омельченко.

Водночас експерт наголошує, що оператором ЗАЕС залишиться «Енергоатом», оскільки жодна американська компанія не має достатньої кількості фахівців, здатних обслуговувати українські атомні енергоблоки.

«Звісно, для реалізації такої пропозиції необхідно внести зміни до законодавства й узгодити частку американської сторони. Проте для України цей варіант значно кращий, ніж збереження станції (непрацюючої, – ред.) під контролем росіян. У будь-якому разі правила роботи визначатиме українська влада, а ЗАЕС працюватиме на споживачів України та платитиме податки в наш бюджет», – підкреслив Омельченко.

Важливим питанням залишається заборона постачання електроенергії з ЗАЕС на тимчасово окуповані території.

Ігор Рейтерович, політолог, застерігає, що ситуація може мати серйозні геополітичні наслідки. Він вбачає ризик у тому, що американське управління ЗАЕС може призвести до того, що станція працюватиме в інтересах не лише України, а й інших сторін.

«Якщо ЗАЕС повернеться під контроль України, але водночас отримає американський менеджмент за адміністрації Трампа, є ризик, що станція працюватиме в інтересах не лише США, а й Росії», – попереджає експерт.

Рейтерович також звертає увагу на мовчання російської сторони щодо цього питання, що саме по собі є показовим. При цьому РФ не може інтегрувати ЗАЕС у свою енергосистему, адже вона залишається технічно пов’язаною з Україною. Водночас росіяни прокладають лінії електропередач до станції, що свідчить про наміри використовувати її ресурси.

«Якщо на станції з’явиться американський менеджмент, який керуватиметься бізнес-інтересами, ризик передачі електроенергії на окуповані території зросте. Це питання потребує особливої уваги та ретельного аналізу», – підсумував Рейтерович.

Мирослав Ліскович. Київ