Таку думку на спільному засіданні комітету Європарламенту із закордонних справ та підкомітету з безпеки й оборони, присвяченому розгляду Київського безпекового договору, висловив один з керівників цього проєкту, колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Київський безпековий договір може збудувати місток в межах НАТО, щоб уникнути розбіжностей під час майбутнього саміту у Вільнюсі. Тому що, без сумніву, там відбудеться дискусія щодо членства України в НАТО. Є союзники, які рішуче виступають за це, є скептики, і ті, хто на 100% проти, принаймні на цей час. Аби уникнути цього розбрату, ми маємо представити Київський безпековий договір, який де факто відображує те, що ми вже робимо для України, але на довшу, стратегічну перспективу. Тож, це в наших інтересах, — підписати Київський безпековий договір», — заявив Расмуссен.

Він зауважив, що гарантії безпеки, які надаються Київський безпековим договором, не суперечать намірам України приєднатися до НАТО. Але процес входження до Альянсу може забрати певний час. Тож Київський безпековий договір дозволяє союзникам сприяти зміцненню оборонних спроможностей України вже зараз та на більш віддалену перспективу.

«Київський безпековий договір заснований на принципі, що суверенітет України залежить, перш за все, від її спроможності боронити себе. Ця формула передбачає, що Україна зможе захистити себе сама, і для цього вона має збудувати потужні Збройні Сили, здатні перемагати та стримувати росію на полі бою. Це можливо лише в результати стабільних зобов’язань, розрахованих на десятиліття, від союзників України», — сказав колишній керівник Альянсу.

Він окреслив чотири головні напрямки, на яких союзники по НАТО допомагатимуть Україні, якщо Київський безпековий договір буде затверджений.

Перший стосується надання Україні військової допомоги без жодних обмежень щодо обсягів — достатньо потужної, аби наша країна могла вистояти проти будь-якої російської атаки у майбутньому.

Другий напрямок — посилення обміну розвідувальною інформацією між Україною та її союзниками.

Третій — запровадження інтенсивної тренувальної місії під прапорами ЄС і НАТО

Четвертий напрямок, — розвиток потужної та сучасної оборонної промисловості в Україні, щоб вона могла самотужки виробляти необхідне озброєння.

«Київський безпековий договір не має на меті замінити статтю 5 Вашингтонського договору. Натомість він пропонує підвищити здатність України до самооборони, щоб гарантувати мир. Договір також дозволить уникнути помилок минулого, наприклад негативних безпекових гарантій Будапештського меморандуму, які внаслідок дій росії виявилися мінімальними. Цей документ пропонує протилежне – він передбачає позитивні безпекові гарантії, практичну та матеріальну підтримку України для забезпечення самооборони. путін мусить зрозуміти, що демократичний світ не полишить своїх зобов’язань перед Україною», — додав Расмуссен.

Він звернувся до депутатів Європарламенту з проханням підтримати Київський безпековий договір та пояснити його суть урядам своїх країн. У цьому вимірі Європарламент, за словами екскерівника НАТО, може зіграти дуже важливу роль, аби цей проєкт став реальністю.

Як повідомлялося, 20 січня під егідою США відбулася восьма зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» за участю 50 країн. На ній визначили широку номенклатуру військової техніки та обладнання, що постачатимуться в Україну, включаючи броньовані машини, бронетранспортери, системи ППО, боєприпаси.