За результатами дев’яти сесій депутати помірковано підтримують реформи – середній ККД депутата становив 67,7%

Протягом дев’ятої сесії, яка тривала з лютого по вересень 2023 року, депутати доклали більше зусиль до проведення реформ, ніж за попередню сесію. Це не дивно, оскільки вони мали ухвалювати закони, які зокрема були необхідні для продовження фінансування від міжнародних партнерів. На першому місці рейтингу традиційно опинилися «Слуги народу», які найактивніше голосували за реформи під час попередніх сесій і продовжили це робити у 2023 році. Це передбачувано, адже монобільшості досі вдається зібрати потрібну кількість голосів для ухвалення потрібних законопроєктів, хоча і не без допомоги інших фракцій. Серед аутсайдерів – здебільшого колишні представники проросійських партій.

Група антиреформаторів скоротилася, оскільки деякі депутати активізували свою роботу. В результаті прихильників реформ стало більше, зауважує аналітикиня «Вокс Україна». 

МЕТОДОЛОГІЯ

Коефіцієнт корисної дії (ККД) депутатів або Індекс підтримки реформ – це онлайн-інструмент оцінки роботи депутатів у Верховній Раді за їхніми голосуваннями за реформи та антиреформи.

Перелік реформаторських та антиреформаторських законів та їхні оцінки ми отримуємо від Індексу реформ – іншого проєкту «Вокс Україна». Кожен закон, який може суттєво вплинути на економічне та соціальне життя в країні, експерти Індексу реформ оцінюють за шкалою від -5 до +5 відповідно до його очікуваного впливу (негативного чи позитивного). Кожен депутат, який проголосував за закон, отримує той бал, який закон отримав від експертів. 

Показник ККД ми подаємо у відсотках, які показують відношення набраних депутатом балів до максимально можливих за його каденцію. Рейтинг накопичувальний. Це означає, що фінальна оцінка рахується на основі голосувань депутата з дня, коли він прийшов до парламенту. Для новачків кожне голосування має більшу вагу в загальній оцінці. З часом кількість законів, за які депутат міг проголосувати, зростає, а вага кожного закону падає.

Депутат чи депутатка отримує найвищий бал (100%), якщо вони підтримували всі реформаторські закони та не голосували за антиреформи. Коли депутат голосує за реформи, його сумарний бал підвищується, а підтримка антиреформ знижує оцінку депутата. Утримання або голосування проти як позитивних, так і негативних законів «коштує» 0 балів. 

Загальний рейтинг підтримки реформ – це середній бал всіх депутатів у рейтингу за всі сесії.

За рівнем ККД депутата ми розділяємо всіх депутатів на три умовні групи: реформатори, помірні реформатори та антиреформатори:

• реформатори – ККД від 100% до 89% включно,
• помірковані реформатори – від 88,99 до 40% включно,
• антиреформатори – до 40%.

Ми розуміємо, що голосування за реформи – не єдиний критерій оцінки діяльності народного депутата чи депутатки. Вичерпний перелік обов’язків нардепа/ки наведено у законі «Про статус народного депутата». Крім того, важливо зважати на репутацію того чи іншого народного обранця: наявність фактів недоброчесної поведінки, як-от участь у корупційних скандалах чи підкуп виборців, порушення під час декларування тощо.

Оскільки врахувати всі фактори в одному рейтингу неможливо, ми сконцентрувалися на підтримці народними депутатами важливих змін економічних і суспільно-політичних «‎правил гри» в країні.

Щоб дізнатися більше про народного депутата, ми заохочуємо користуватися різними джерелами інформації: журналістськими розслідуваннями, аналітичними продуктами інших громадських рухів. Наприклад, громадський рух «ЧЕСНО» створив портал Політхаб, де зібрав біографії багатьох українських політиків включно з фактами їхньої недоброчесної чи злочинної поведінки та голосування за шкідливі законопроєкти.

Після «турборежиму» другої сесії реформаторська активність нардепів протягом третьої та четвертої сесії знизилася. Початок повномасштабного вторгнення співпав із сьомою сесією і змусив нардепів активізувати свою законотворчу активність. І хоча під час восьмої сесії кількість ухвалених законів знову впала, необхідність здійснювати реформи, зокрема задля виконання євроінтеграційних вимог та одержання фінансової допомоги від міжнародних партнерів, стимулювала ухвалення законів. 

Рисунок 1. Кількість ухвалених законів, які потрапили до Індексу реформ, за сесіями

Джерело: Індекс реформ 

Примітка. Під час сьомої сесії, на початку повномасштабного вторгнення, було прийнято вісім законів, результати голосування за які відсутні на сайті ВРУ (див. Методологію). Хоча вони були оцінені експертами проєкту «Індекс реформ», для розрахунку ККД депутатів вони не враховувалися. У відповідь на наш запит ВРУ зазначила, що у період з 3 березня по 14 квітня 2023 року голосування у залі засідань здійснювалися за допомогою електронної системи без поіменної фіксації результатів з міркувань безпеки. 

Підрахунок накопичувального рейтингу за дев’ять сесій показав, що депутати в середньому підтримували реформи на 67,7% у порівнянні з 67,55% за підсумками восьми сесій. Для порівняння, під час другої сесії цей склад Верховної Ради мав середній рівень підтримки реформ понад 70%. 

Таке падіння реформаторської активності зокрема пов’язано зі збільшенням групи «поміркованих реформаторів», яка становить більшість Ради і включає представників усіх фракцій (ці депутати підтримують не всі реформи). Натомість на початку роботи нинішнього скликання найбільшу частку Ради становила група реформаторів (тобто тих, хто голосував за всі чи майже всі реформи). 

Крім того, кількість депутатів за цей час скоротилася з 426 осіб під час другої сесії до 404 осіб після дев’ятої. Частина з них перейшли на роботу в органи виконавчої влади, а частину позбавили депутатського мандата.

У цій статті ми спочатку оцінимо ефективність роботи за дев’яту сесію у порівнянні з попередньою, а потім подивимось на ефективність депутатів за всю каденцію, тобто дев’ять сесій IX скликання ВРУ.

Рейтинг усіх депутатів дивіться на сайті «Вокс Україна».

ТОП РЕФОРМАТОРИ ДЕВ’ЯТОЇ СЕСІЇ

За дев’яту сесію 100% ефективності набрали 33 народних депутата на противагу 47 за підсумками восьмої сесії. На верхівку рейтингу вперше потрапили два народні депутати від групи «Довіра» – Сергій Вельможний та Олександр Сухов, а також нардепка від «Європейської Солідарності» Яна Зінкевич. Їхня реформаторська активність стрімко виросла в останні декілька сесій, в той час як на початку каденції їхні ККД становили 54% для представників групи «Довіра» та 38% – для представниці «Європейської солідарності». Інші тридцять народних депутатів, які показали найвищу ефективність за дев’яту сесію, – представники фракції «Слуга народу». 

Друге місце з невеликим відривом (ККД 99%) посіли одинадцять народних депутатів від «Слуги народу» та один народний депутат від групи «Відновлення України» (колишня проросійська фракція ОПЗЖ) Сергій Бурміч. За підсумками попередньої (восьмої) сесії цей депутат також показав високу ефективність – 93%, в той час як протягом другої-шостої сесій його показник не перевищував 20,2%.

Третє місце з ККД у 98% посіли два народних депутати від фракції «Слуга народу» – Олександр Сова та Руслан Горбенко.

В цілому за підсумками дев’ятої сесії перелік депутатів, що посіли топ-3 позиції у рейтингу з ефективністю 98%-100%, скоротився до 47 з 66 за результатами восьмої сесії. При цьому на 45% це нові депутати – тобто ті, які після восьмої сесії були нижче третьої сходинки.

НАЙМЕНШ ЕФЕКТИВНІ ДЕПУТАТИ ДЕВ’ЯТОЇ СЕСІЇ

Кількість найменш ефективних нардепів у порівнянні з восьмою сесією скоротилася. Шість депутатів показали нульову ефективність протягом лютого-вересня 2023 року: це Сергій Шахов («Довіра»), Анастасія Ляшенко («Слуга народу»), Анжеліка Лабунська (ВО «Батьківщина»), Ігор Палиця («Партія «За майбутнє»), Гео Лерос (позафракційний) та Федір Христенко (позафракційний). Ще сім нардепів набрали за дев’яту сесію 10% і менше: Андрій Ніколаєнко (ВО «Батьківщина»), Олександр Фельдман («Відновлення України»), Анатолій Урбанський («Партія «За майбутнє»), Віталій Данілов (ВО «Батьківщина»), Руслан Князевич («Європейська солідарність»), Олександр Дубінський (позафракційний) та Степан Івахів («Партія «За майбутнє»). 

Більшість цих депутатів і раніше були внизу рейтингу. Наприклад, «традиційних» аутсайдерів, тобто тих, які мали ККД менше 10% щонайменше останні чотири сесії, було четверо – Дубінський, Лабунська, Палиця та Івахів.

Варто також зазначити, що серед депутатів, які набрали 10% і менше жодного представника фракції «Голос» та групи «Платформа за життя та мир». Мінімальний ККД за дев’яту сесію у них – 16% у Кіри Рудик («Голос») і по 32% у Григорія Суркіса та Сергія Льовочкіна («Платформа за життя та мир»).

ПІДСУМКИ РОБОТИ НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ ЗА ДЕВ’ЯТЬ СЕСІЙ В ЦІЛОМУ. АНТИРЕФОРМАТОРІВ МЕНШАЄ

Через те, що рейтинг накопичувальний, наразі, коли минула більша частина нормативної каденції, значно піднятися у ньому складно, хоча деякі нардепи, рейтинг яких раніше був середній, покращили свої позиції. Здебільшого високу ефективність показали стабільні лідери-реформатори та новачки, які ще не встигли накопичити значну історію голосувань у цьому скликанні.

Перше місце у рейтингу та 100% ККД має народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Васюк, який демонструє таку оцінку протягом останніх трьох сесій, з моменту складання ним присяги у серпні 2022 року. Микола Тарарін та Наталія Локтіонова також набрали по 100%, однак зважаючи на те, що вони склали присягу лише у серпні 2023 року, майже наприкінці дев’ятої сесії, ще зарано оцінювати, чи справді вони прибічники реформ. Зважаючи на невелику історію голосувань, такий результат очікуваний і передбачуваний для «новачків», а тому ми будемо відслідковувати їхню подальшу активність.  

Другу сходинку у рейтингу поділяють Олександр Пасічний (96,6%) (у Раді з 2019 року) та Сергій Кострійчук (96,5%) (з 2021 року), також представники монобільшості. За підсумком минулого раунду оцінювання вони були на четвертій сходинці рейтингу. 

Олександр Пасічний працює з першої сесії і протягом всієї каденції демонструє високий рівень підтримки реформаторських законів (92-100%). Якщо не брати до уваги вищезгадану трійку новачків, фактично саме він є лідером-реформатором IX скликання.

На третьому місці одразу вісім нардепів зі «Слуги народу». Всі вони раніше входили до топ-5 рейтингу реформаторів.

Натомість Валентина Короленко, яка за підсумками восьми сесій мала ККД 98,5% і посідала друге місце у рейтингу, спустилася на восьме місце з ККД 91%. Нардепка погіршила свої позиції протягом дев’ятої сесії, заробивши 76% ефективності, тому що не голосувала за частину реформаторських законів, зокрема у сфері регулювання небанківського фінансового ринку, децентралізації, боротьби з корупцією. 

РЕФОРМАТОРИ, ПОМІРКОВАНІ РЕФОРМАТОРИ Й АНТИРЕФОРМАТОРИ

Після дев’ятої сесії в умовній групі реформаторів (ті, що мають ККД 89-100%) було 86 осіб (рис. 2). Як і раніше, всі вони з фракції «Слуга народу».

Рисунок 2. Переходи між групами за ефективністю протягом VII, VIII та IX сесій

П’ять депутатів-реформаторів перейшли в категорію поміркованих реформаторів. Натомість до групи реформаторів перейшли шість осіб – чотири з групи поміркованих та двоє тих, для кого дев’ята сесія стала першим терміном роботи в Раді.

Кількість антиреформаторів після дев’ятої сесії знизилася з 73 до 64 осіб. 12 депутатів перейшли до групи поміркованих реформаторів, однак двоє з групи поміркованих реформаторів, навпаки, поповнили когорту найменш ефективних власників мандатів. 

Більшість антиреформаторів IX скликання перебувають на нижчих щаблях рейтингу постійно. Здебільшого це представники опозиції, які послідовно не підтримують закони, ініційовані нинішньою владою, а також колишні представники проросійських партій. Хоча ВО «Батьківщина» та «Європейська солідарність» мають майже однакову кількість депутатів у цьому скликанні, «Батьківщина» більшістю складу (19 з 25 депутатів) разом з головою фракції Юлією Тимошенко стали антиреформаторами і становлять третину цієї групи. Натомість від «Європейської солідарності» до цієї групи належать лише два депутати з 27, зокрема п’ятий Президент України Петро Порошенко.

Рисунок 3. Розподіл фракцій за групами 

В результаті, найбільшою групою залишаються помірковані реформатори. Депутати цієї групи мають ККД 40-88,99%. За час дев’ятої сесії кількість представників групи розширилася до 254 депутатів та депутаток. Ядро «поміркованих реформаторів» складають депутати провладної фракції «Слуга народу», більшість «Європейської солідарності» та «Голосу», а також депутатська група «Довіра» у повному складі. 

Цікаво, що у порівнянні з восьмою сесією до цієї групи доєдналися представники й колишніх проросійських партій, які раніше були серед антиреформаторів – депутати з групи «Платформа за життя та мир» та «Відновлення України». Ймовірно, що вони активізували голосування за реформаторські закони аби проявити лояльність до влади.

ЯК ФРАКЦІЇ ПІДТРИМУВАЛИ РЕФОРМИ З 2019 РОКУ?

Найбільш реформаторською фракцією є провладна «Слуга народу», яка в цілому за дев’ять сесій підтримувала реформи на 89% (рис. 4). З великим відривом, але трохи вище за середній рівень по Раді, підтримують реформи представники депутатської групи «Довіра», яка була утворена у 2019 році з позафракційних мажоритарників. 

Рисунок 4. Розподіл фракцій за рівнем підтримки реформ

Фракція партії «Голос» посідає третє місце із середнім рівнем підтримки реформ у 62%. «Європейська солідарність» наразі підтримує в середньому близько половини реформ, в той час як за минулого скликання парламенту ККД «Блоку Петра Порошенка» становив 71%. Інші фракції та депутатські групи демонструють ефективність менше 50%. Найменш «реформаторською» є фракція ВО «Батьківщина» із середнім ККД за дев’ять сесій IX скликання 29% (протягом VIII скликання вона підтримувала реформи в середньому на 43%). 

На рисунку 5 відображено розподіл підтримки фракціями напрямків реформ чи навпаки сфери, за реформування яких депутати не голосували. 

Рисунок 5. ККД фракцій за напрямками реформ

Примітка. На рисунку відображено середній рівень підтримки реформ фракціями та депутатськими групами. Голосування за кожен реформаторський законопроект дає депутату певну кількість балів – стільки, скільки законопроекту «поставили» експерти Індексу реформ. «Антиреформи» мають від’ємні бали, голосування «за» такий законопроєкт знижує загальний реформаторський бал депутата. Середня підтримка реформ фракціями – це середній бал, який отримали за певний закон усі депутати фракції. Також варто зазначити, що деякі закони могли входити до кількох категорій. 

Найбільшу ефективність депутати показували в реформуванні напрямків «інше в бізнес середовищі» (77%), «ефективність держвидатків» (75%), «культура» (74%), «соціальний захист» (74%) та «освіта» (74%), а найменше – в напрямку «конкурентна політика» (23%), оскільки більшість голосувала за закони, які експерти Індексу реформ оцінили як антиреформи. Середній рівень ККД депутатів за іншими напрямками складав від 64% до 72%. 

В цілому, «Слуга народу» підтримує реформи за всіма напрямками. Водночас у деяких піднапрямах було небагато реформаторських законів (наприклад, у сфері управління державним боргом та незалежності НБУ), а зважаючи на те, що монобільшість підтримувала їх майже одностайно, ці напрямки отримали високий відсоток підтримки. Набагато нижчу оцінку фракція отримала за напрямок «конкурентна політика», підтримавши два закони про пільги для діяльності індустріальних парків, які експерти Індексу реформ оцінили як антиреформи.

«Європейська солідарність», «Платформа за життя та мир», а також ВО «Батьківщина» не підтримали реформу ані управління державним боргом, ані діяльності НБУ, за що отримали 0% за цими напрямками. 

Натомість, опозиційна фракція «Європейська солідарність» була схильна підтримувати реформаторські ініціативи у сфері людського капіталу. Хоча депутати цієї фракції мають середній рівень ефективності у 52%, найвищий рівень підтримки реформ вони показали у сфері освіти (82%) та культури (78%).

Депутати «Платформи за життя та мир», що об’єднує колишніх ОПЗЖ, хоча і намагалися протягом останніх декількох сесій підтримувати вектор голосувань провладної більшості, не змогли радикально покращити свою ефективність за підсумками всіх дев’яти сесій, зважаючи на історію попередніх сесій. Тому найбільшу ефективність вони показали у піднапрямі «інше в держфінансах», проголосувавши більшою частиною складу за обмеження внесення змін до державного бюджету. 

ВО «Батьківщина» протистоїть реформаторським ініціативам настільки, що найбільше підтримала лише реформування напрямку «інше в бізнес середовищі», де отримали середній рівень ККД у 71% (втім, у цьому напрямку лише чотири закони – про заборону суцільних рубок у Карпатах, про безпеку автодоріг та два закони щодо санкцій).

ВИСНОВКИ

За результатами дев’яти сесій депутати помірковано підтримують реформи – середній ККД депутата становив 67,7%. Показник незначно виріс у порівнянні з попередньою сесією, однак втратив трохи більше 5 відсоткових пунктів з початку оцінювання IX скликання. Це відображає згасання «турборежиму», який нардепи демонстрували впродовж другої сесії, та необхідність знаходити консенсус не лише з представниками інших фракцій та депутатських груп, а й всередині «монобільшості» (яку наразі вже складно так назвати). 

Головними реформаторами лишаються представники фракції «Слуга народу», середній ККД по фракції становить 83%. Аутсайдери – представники майже всіх фракцій, але здебільшого це колишні представники нині заборонених проросійських партій – «Платформа за життя та мир», а також ВО «Батьківщина».

У складі ради найбільшою є умовна група поміркованих реформаторів, яка виросла здебільшого за рахунок колишніх антиреформаторів. У першу чергу приріст забезпечили представники вже заборонених ОПЗЖ та інших проросійських партій, які тепер намагаються бути корисними партії влади та підтримувати її позицію.

Найбільше депутати підтримали реформи в напрямках «інше в бізнес середовищі», «ефективність держвидатків», «культура», «соціальний захист» та «освіта», а найменше – «конкурентне середовище», оскільки ухвалили антиреформаторські закони у цій сфері.

Автори:

Вікторія Агапова, аналітикиня «Вокс Україна», докторка філософії з економіки

«Вокс Україна»

VoxUkraine – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства