Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.

США визнали, що досі незрозуміло, чи має Москва намір використовувати переговори як привід, аби заявити, що дипломатія не спрацювала.

Шерман сказала журналістам, що зустріч у форматі Ради Росія – НАТО в середу закінчилася «тверезим закликом союзників з НАТО до Росії» відповісти на можливості, які пропонує міжнародна спільнота для деескалації ситуації на кордоні з Україною, і обрати шлях дипломатії.

За її словами, США та їхні західні союзники поки що не знають, яку мету переслідує президент Росії Володимир Путін.

У своїх заявах російські офіційні особи припустили, що Москва може вдатися до воєнних дій, якщо політичні зусилля не увінчаються успіхом. Це попередження пролунало через день після того, як військові РФ провели навчання з бойовою стрільбою біля кордону.

«Коли сьогодні вранці повідомляють про навчання з бойовою стрільбою, то що це? — сказала Шерман, — Ідеться про вторгнення? Ідеться про залякування? Це спроба підривної діяльності? Я не знаю. Але це не сприяє досягненню дипломатичних рішень».

«Жодних зобов’язань щодо деескалації (з боку РФ — ред.) не було й немає, — зазначила вона й додала: — Не було й заяви, що цього не буде».

Шерман припустила, що росіяни самі не знають, як збираються діяти після дипломатичних переговорів зі США та НАТО.

«Є над чим працювати, є місця, де ми можемо зміцнити взаємну безпеку, — зауважила вона. — Є місця, де ми не можемо. Але прогресу можна досягти».

США та їхні союзники з НАТО ще раз дали зрозуміти, що вимога Росії не дозволяти Україні вступати в НАТО не має сенсу, підкреслила Шерман під час переговорів. За її словами, важко зрозуміти, як Росія може відчувати загрозу з боку України, коли має найбільші звичайні збройні сили в Європі.

В інтерв’ю CNN вона сказала, що, на її думку, Путін розмістив війська на кордоні України, аби «тиснути на Європу та США, чинити тиск на євроатлантичні амбіції, щоб… залякати, примусити і сказати: «У мене є палички-виручалочки, які я можу внести в цю дискусію».

Своєю чергою, заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко після зустрічей у середу заявив, що Москва вдасться до військових заходів, якщо політичний курс не зможе запобігти загрозам її безпеці.

«У нас є набір законних військово-технічних заходів, які ми використовуватимемо, якщо відчуємо реальну загрозу безпеці, а ми її вже відчуваємо, якщо наша територія розглядатиметься як об’єкт для спрямованого удару, — сказав Грушко. — Звичайно, ми не можемо з цим погодитися. Ми вживемо всіх необхідних заходів, аби воєнними засобами відвести загрозу, якщо не вийде політичними засобами».

Грушко сказав, що російська сторона повідомила країни НАТО, що нинішня ситуація стає «нестерпною» для Москви.

Заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін також песимістично висловився з приводу переговорів, заявивши, що саме НАТО нібито ігнорує пропозиції Росії щодо деескалації й що це може призвести до конфліктів.

«Російська сторона неодноразово пропонувала Альянсу вжити заходів з деескалації ситуації, — сказав він. — З боку Альянсу російські ініціативи були проігноровані. Це створює передумови для інцидентів та конфліктів, підриває основи безпеки».

Засідання Ради Росія-НАТО, що відбулося в середу, було другим із трьох запланованих на цей тиждень. Делегація США на чолі з Шерман зустрілася з росіянами в понеділок у Женеві, а ОБСЄ проведе засідання з РФ у четвер у Відні.