Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер у Відні.

«Триваюче небажання Росії продовжувати дипломатичний і політичний діалог викликає занепокоєння щодо справжніх намірів її військової діяльності у прикордонних районах. Різке збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на лінії зіткнення викликає особливе занепокоєння в української сторони та наших міжнародних партнерів», — заявив у своєму виступі український посол.

Він вказав на те, що загальна чисельність збройних сил РФ на українському напрямку наразі перевищує 93 тис. військовослужбовців. При цьому, російське командування продовжує нарощувати бойову готовність своїх двох армійських корпусів на тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей, чисельність яких становить 35,5 тис. осіб під командуванням російських генералів і офіцерів.

«Водночас ми спостерігаємо сплеск російської дезінформації та нову хвилю хибних звинувачень на адресу України у нібито підготовці військової провокації в напрямку Донбасу чи Криму», — зазначив Цимбалюк.

Він додав, що з російського боку вже навіть пішли абсурдні погрози. На цьому тлі український дипломат вказав на заяву секретаря Радбезу РФ Миколи Патрушева про те, «в Україні може спалахнути будь-якої миті».

«Символічно, що російське керівництво висуває ці безглузді звинувачення на адресу України напередодні річниці «Майнільської провокації». 26 листопада 1939 року біля радянського села Майніла було вбито кілька радянських прикордонників. Радянський Союз влаштував цю «операцію під чужим прапором» як привід, щоб «легітимізувати» початок так званої Зимової війни. Добре відомий сценарій повертається до вжитку», — заявив очільник української місії в ОБСЄ.

У світлі останніх подій дипломат поінформував присутні делегації країн-учасниць про заяву глави МЗС Дмитра Кулеби про те, що Україна не планує наступальної військової операції на Донбасі і залишається відданою політико-дипломатичному розв’язанню конфлікту.

З історії відомо, що на тлі антифінської пропагандистської кампанії 26 листопада 1939 стався так званий «Майнільський інцидент» – начебто на ділянці кордону поблизу села Майніла радянські військовослужбовці були обстріляні фінською артилерією, в результаті чого декілька солдатів загинуло, а декілька зазнали поранень. Фінський уряд заперечив факт обстрілу радянської території і запропонував спільно провести розслідування інциденту. Однак Москва відмовилася, а невдовзі оголосила, що більше не вважає себе зв’язаною умовами радянсько-фінської угоди про взаємний ненапад.

Через кілька днів, 29 листопада 1939 року, СРСР розірвав із Фінляндією дипломатичні відносини, а 30-го радянські війська одержали наказ перейти радянсько-фінський кордон і розпочати бойові дії. Офіційно війна так і не була оголошена. 14 грудня 1939 року, за розв’язання війни проти Фінляндії, СРСР виключили з Ліги Націй.

За часів «перебудови» стали відомі кілька версій Майнільського інциденту. За однією з них, обстріл радянських позицій провів секретний підрозділ НКВС. За іншою, взагалі ніякої стрілянини не було, як і не було в той день біля села Майніла ані вбитих, ані поранених серед радянських військових.