Чому питання строків давності знову на часі?

Нещодавно Вищий антикорупційний суд звільнив від відповідальності двох фігурантів справи «Роттердам+», задовольнивши клопотання сторони захисту. Хоч злочин, за який їх звільнили, був нетяжким, ця новина розлетілася в медіа, адже коли йдеться про такі гучні справи, то хотілося б побачити кінцеве рішення суду: винна особа чи ні.

В останньому звіті з моніторингу ВАКС ми в Transparency International Ukraine встановили, що лише торік 21% осіб, які були обвинуваченими в справах НАБУ та САП, звільнили від кримінальної відповідальності або покарання через закінчення строків давності. Це значний показник, який надалі може зрости.

Тому експерти Трансперенсі Інтернешнл Україна вирішили дослідити ці справи та зʼясувати, чи існують якісь тенденції у звільненні ймовірних порушників від відповідальності.

ЧОМУ ПИТАННЯ СТРОКІВ ДАВНОСТІ ЗНОВУ НА ЧАСІ?

Передусім нагадаємо, що строки давності в кримінальному праві визначають, скільки часу держава має на притягнення особи до кримінальної відповідальності. Адже після закінчення певного строку:

• втрачає актуальність покарання;

• докази вчинення ймовірного злочину втрачають у якості.

Нова хвиля обговорень цього інституту кримінального права розпочалася у 2023 році, коли ВАКС почав масово закривати справи за обвинуваченнями нардепів у недостовірному декларуванні, хоча від їх скерування до суду пройшло лише 2–3 місяці.

На цю проблему звернули увагу також і народні депутати, які проєктом закону №10100 пропонують скасувати строки давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, учинені в період воєнного стану, а також призупинити перебіг строків давності для тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану.

У нашому юридичному аналізі ми звернули увагу на недоліки запропонованих змін. Адже ці зміни:

• стосуються лише кримінальних правопорушень, учинених у період воєнного стану, і лише тяжких та особливо тяжких злочинів. Але проблем зі спроможністю розслідувати топкорупцію сьогодні значно менше, ніж топкорупцію, вчинену до створення НАБУ. Наприклад, справи щодо оточення Януковича;

• не враховують особливостей розслідування корупції. А такі кримінальні правопорушення складні для розкриття (мають високу латентність), часто при їх розслідуванні використовуються засоби міжнародного співробітництва, існує потреба подолання охоронюваних законом таємниць (банківської, таємниці листування). Усе це збільшує тривалість розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень;

• не стосуються корупційних і повʼязаних із корупцією кримінальних правопорушень, які не є тяжкими та особливо тяжкими. Це і торгівля впливом, і недостовірне декларування. Чи означає це, що держава повинна заплющити на них очі?

Непоміркований підхід до зміни кримінального закону в частині строків давності може ніяк не вплинути на справді важливі моменти переслідування корупції. Тому якщо існує відповідний запит суспільства, його потрібно задовольнити якісно.

СТАТИСТИКА ДОЗВОЛЯЄ ВИОКРЕМИТИ ПЕВНІ ПАТЕРНИ В ЗАКІНЧЕННІ СТРОКІВ ДАВНОСТІ В КОРУПЦІЙНИХ СПРАВАХ

Станом на 5 лютого 2024 року ми відшукали 80 судових рішень ВАКС та АП ВАКС про звільнення від кримінальної відповідальності (68 рішень) або відбування покарання (12 рішень) через закінчення строків давності.

Проаналізувавши рішення судів про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання через закінчення строків давності, ми визначили, що найчастіше відбувалося при розгляді таких справ:

• неявка в судові засідання обвинувачених, захисників, свідків;

• тривале та безрезультативне слухання справи в місцевому суді до створення ВАКС;

• початок розслідування справи вже після закінчення строку давності;

• виконання дій у порядку міжнародного співробітництва;

• тривалий строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження.

Якщо поглянемо на пʼятірку статей КК України, за якими найчастіше ухвалювали рішення про звільнення від кримінальної відповідальності або покарання за строками давності, то отримаємо такий перелік складів кримінальних правопорушень:

• службове підроблення (стаття 366) — 41 випадок;

• декларування недостовірної інформації (стаття 366-2) — 16 випадків;

• зловживання владою або службовим становищем (стаття 364) — 13 випадків;

• зловживання впливом (стаття 369-2) — 12 випадків;

• декларування недостовірної інформації (стаття 366-1, визнана неконституційною в жовтні 2020 року) — 9 випадків.

Наведена пʼятірка — це понад 80 % усіх складів кримінальних правопорушень. І тут враховані не лише кримінальні проступки чи нетяжкі злочини, а й тяжкі злочини (наприклад, зловживання владою чи службовими повноваженнями).

У перспективі випадків закриття проваджень щодо тяжких злочинів може побільшати. Адже навіть тепер детективи розслідують справи, у яких інкриміновані події трапилися у 2010–2014 роках. Це, наприклад, справа Сергія Пашинського (події 2014 року), справа щодо заволодіння аеропортом «Одеса» з підозрюваними бізнесменом Кауфманом та ексмером Одеси Костусєвим (події 2011 року), справа щодо корупції в «Укрспецекспорті», де, за версією сторони обвинувачення, на підставі фіктивного договору компанія-нерезидент отримала 23,8 млн дол. (події 2010–2012 років).

Також показовими є строки, що минули з часу реєстрації кримінального провадження до часу рішення про звільнення від кримінальної відповідальності. 44% рішень таких рішень стосувалися справ, у яких минуло від 1 до 5 років з моменту початку розслідування. І найбільш поширений період від 5 до 7 років — щодо нього приймалося 40% рішень.

Якщо ж говорити про строки розслідування справ, то найбільший відсоток рішень про закриття (26 %) ВАКС ухвалив щодо кримінальних проваджень, де строк між початком розслідування до направлення справи до суду становить від 1 до 1,5 року. Далі — від 3 до 5 років (15 %) і від 2 до 3 років (13 %). У середньому такі справи розслідувалися 803 дні, тобто трохи більше ніж два роки.

Якщо ж подивитися на строки між надходженням справи до суду та звільненням від кримінальної відповідальності, то можна помітити, що 55 % таких рішень були ухвалені в період між 1 місяцем до 1 року. Тобто можливостей для судового розгляду ВАКС мав не так багато.

При цьому 31 справу з 80 аналізованих (39 %) до ВАКС передали з місцевого суду вже після 5 вересня 2019 року, коли почав роботу Антикорсуд. І місцеві суди до передачі до ВАКС розглядали ці справи від 145 до 2050 днів, а в середньому такий строк становив 718 днів, тобто близько двох років.

Ця статистика свідчить про такі важливі для нашого питання речі:

• через закінчення строків давності ВАКС звільняв від кримінальної відповідальності не лише в справах щодо кримінальних проступків і нетяжких злочинів, а й щодо тяжких злочинів;

• після завершення розслідування часто не залишається великого проміжку часу для розгляду справи Антикорсудом і перегляду вироку суду апеляційною інстанцією;

• зволікання з розглядом справ про корупцію та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення місцевими судами також негативно впливає на дотримання строків давності.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТРОКИ ДАВНОСТІ МОЖНА ВДОСКОНАЛИТИ

Загалом єдиного визнаного підходу до регулювання строків давності в кримінальному законодавстві інших держав немає. Хоча в міжнародних актах, присвячених протидії корупції, цьому приділяють велику увагу.

Наприклад, у Конвенції ООН проти корупції вказано, що кожна держава-учасниця, де це необхідно, встановлює у своєму національному законодавстві тривалі строки давності для початку провадження у зв’язку з будь-яким правопорушенням. Також цей юридичний акт зобовʼязує або встановити більший строк давності, або призупинити його, якщо фігурант переховується від правосуддя.

Українське законодавство переважно відповідає цим вимогам. Проте окремі корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення мають невеликі строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, і це повʼязано з непропорційно малим розміром покарання.

Після порівняння строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за різні корупційні злочини в країнах-членах ЄС та Україні можемо зробити висновок, що в нас за окремі діяння строки давності невиправдано короткі. Найбільше це стосується перешкоджання здійсненню правосуддя, але також і хабарництва в державному секторі (статті 368 та 369 КК України), хабарництва в приватному секторі (стаття 354 КК України), торгівлі впливом (стаття 369-2 КК України) та зловживання повноваженнями (стаття 364 КК України).

Державна антикорупційна програма містить положення про потребу вдосконалення санкції за корупцію.

Таким чином, можна сказати, що для виправлення ситуації зі строками надзвичайно важливе пропорційне посилення кримінальної відповідальності за окремі кримінальні правопорушення. Адже саме така зміна призведе до збільшення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У національному законодавстві виконання дій у порядку міжнародної правової допомоги не є підставою для зупинення перебігу строку давності. І це теж недолік, який потрібно усунути.

Окрім цього, строки давності рахуються з моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту набрання вироком законної сили. Тобто вони охоплюють не лише період судового розгляду, а й апеляційний перегляд вироку. Тому варто змінити кінцеву точку обрахунку строку давності притягнення до кримінальної відповідальності — не до набрання законної сили вироком суду, а до постановлення вироку першою інстанцією.

ЯК МИ РЕКОМЕНДУЄМО ВИПРАВИТИ СИТУАЦІЮ ЗІ СТРОКАМИ

Проведений аналіз показує, що проблема закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності лише починає ставати критичною для роботи Вищого антикорупційного суду. При цьому вона залежить від інших показників ефективності роботи суду, наприклад від реагування на зловживання процесуальними правами. Зміни до кримінального законодавства можуть розв’язати цю проблему.

Так, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності треба вдосконалювати в кількох напрямах:

• пропорційно посилити кримінальну відповідальність за окремі кримінальні правопорушення, що призведе до збільшення строків давності;

• встановити додаткові підстави для зупинення перебігу строку давності, наприклад міжнародна правова допомога в кримінальному провадженні;

• змінити кінцеву точку обрахунку строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (не до набрання законної сили вироком суду, а до постановлення вироку першою інстанцією).

Не менш важлива й ефективна робота слідства та суду щодо дотримання розумних строків досудового розслідування й судового розгляду. Це комплексний критерій, який вимагає дотримання великої кількості складових — наявності достатніх ресурсів, пріоритезації кримінальних проваджень, наявності законодавчих інструментів протидії зловживанням.

І тому, щоб не ставити під загрозу повноцінний судовий розгляд, наприклад у справах Мартиненка, щодо корупції в «Укрспецекспорті» та аеропорту «Одеса», потрібно завчасно попрацювати над якістю законодавства про строки. І це можна робити вже зараз.

Щоб не ставити під загрозу повноцінний судовий розгляд, наприклад у справах Мартиненка, щодо корупції в «Укрспецекспорті» та аеропорту «Одеса», потрібно завчасно попрацювати над якістю законодавства про строки. І це можна робити вже зараз.

Павло Демчук, юридичний радник «Transparency International Ukraine»

Джерело: justtalk.com.ua

Трансперенсі Інтернешнл Україна

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства