«Східне партнерство» формувалося у 2009-2010-х роках. І за ці дванадцять років відбулося занадто багато змін, щоб воно могло залишитися у колишньому вигляді. А цього тижня його розшарування, переформатування стало особливо очевидним. Причому, що показово, для Кремля це виявилося настільки дискомфортною подією, що роспроп вирішив на цій темі поки не відтоптуватися.

БАТУМСЬКИЙ САМІТ І ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ РОСПРОПА

Саміт «Асоційованого тріо» в Батумі на найвищому президентському рівні (Грузія – Саломе Зурабішвілі, Молдова – Мая Санду, Україна – Володимир Зеленський) відкривав великі можливості для російської пропаганди. З традиційних для неї інгредієнтів — застереження, процедурні незручності, забавні казуси – можна було приготувати звичний знущальницький пропагандистський коктейль.

Але цього не сталося. У російському інформполі події приділили мало уваги, розповідаючи про неї лише «по дотичній». При цьому з легкої руки, точніше — з безкісткового язика Ольги Скабєєвої «Асоційоване тріо» почали називати «ассоциативным». І далі — новини з Батумі ніби ховали в купі інших подій, які відбувалися паралельно. Робилося це справді асоціативно, причому за вельми далекими асоціаціями.

Україна викликала Шойгу на допит до Маріуполя – ха-ха! Київ затоплений після зливи — ось, відлилися Україні звинувачення на адресу комунальних служб, контрольованих окупантами, після недавніх кримських підтоплень!.. І далі, з проміжною згадкою про страшні навчання Sea Breeze-2021, що давно вже закінчилися, перейшли на оспівування відвідування Путіним авіасалону МАКС, а також підгаданих до нього розпіарених випробувань ракети «Циркон» і певеошної системи С-500.

Однак акордом програми став показаний на МАКСі «новейший российский истребитель» покоління Checkmate (тобто «Шах і мат», — О.К.). Ось тут вже пропагандисти дифірамбів не шкодували, доводячи себе до екстазу. Все — кірдик Америці і її хваленому F-35. Цей «Шах і мат» витіснить її з усіх ринків, тому що дешевше. Спочатку — в Індії, В’єтнамі та країнах Африки, а потім і по всьому світу. Тому що США безнадійно відстали від Росії в авіаційній і ракетній техніці. Ну як не заслухатися і не повірити?..

І раптом офіційна російська ж новина: «Выставленный на МАКС прототип самолета Checkmate поднимется в воздух в 2023 году». Опаньки — через два роки, та ще й зі зворушливим уточненням «точно такой же» (а в серійне виробництво обіцяють запустити взагалі через п’ять років). Тобто, нам вкотре показали красиво підсвічений макет і так собі мультики. А хто знає, що буде через 2-5 років – чи то шах помре, чи то ішак здохне, як казав у таких випадках Ходжа Насреддін. Ось тобі і конкурент вже існуючому F-35. Який «шах»? Просто мат.

Упереміш з усім цим все ж прозвучали кілька заяв і про Батумський саміт. Це, виявляється, «саммит неудачников», ЄС і НАТО підступно посприяли новому формату, щоб скористатися цими трьома країнами, і не нести за них жодної відповідальності і не обіцяти членства.

Але загалом відсутність Батумського саміту в пропагандистській ротації Москви показує, що ця подія стала для Кремля неприємним, хоч і очікуваним, сюрпризом. І темники по ній поки не розроблені.

КРЕМЛЬ ВІДПОВІВ САМІТУ «ТРІО» СТАРИМ ІНТЕРВ’Ю КОЗАКА

Путін же про президентський саміт «Асоційованого тріо» взагалі нічого не сказав. Хоча ця подія так підходила для його, з дозволу сказати, гумору, в якому змішані аромати казарми, комедій Гайдая і «Союзмультфільму».

І все ж відповідь була, але не від Владіміра Путіна, а від Дмітрія Козака, заступника керівника Адміністрації президента РФ по «вопросам интеграции на постсоветском пространстве и отношениям с Украиной».

13 липня у французькому щоквартальнику «Politique Internationale» вийшла «серія інтерв’ю з політичними діячами Росії та України» (у відкритому доступі в Інтернеті цього номера поки немає). І рівно через тиждень після публікації в журналі і наступного після Батумі-2021 дня на сайті посольства Росії у Франції опублікований російський варіант інтерв’ю Козака з ліричною назвою «Киев-Москва: такие далекие, такие близкие…».

Втім, сентиментальність ця не повинна обманювати. Козак говорить жорстко. А враховуючи, що РФ окупувала також частину території Грузії та Молдови, то відповідь вийшла за багатьма пунктами універсальною – і для всього «Асоційованого тріо». Далі РИА «Новости» оперативно роздерибанило текст інтерв’ю на 14 новин-блискавок (ну, просто Зевсів залп «блискавок» із щоквартальника тижневої давності). І ось вам 14 тез розгорнутої відповіді проєвропейській Батумській декларації, але насамперед, звичайно, Україні.

1. «Козак: РФ не стягивала войска к Украине в ответ Киеву, была плановая проверка ВС». 2. «Бурная международная реакция на учения РФ у границы с Украиной была избыточной». 3. «Попытки решить конфликт в Донбассе военным путем будут разрушительны для Украины». 4. «РФ не будет безучастна, если в Донбассе будут «править бал» киевские националисты». 5. «Украина вряд ли в обозримом будущем станет членом ЕС и НАТО». 6. «Киев официально не предлагал обновить минские соглашения по Донбассу – Козак». 7. «РФ оказывает ДНР и ЛНР гуманитарную и экономическую помощь, а не военную». 8. «РФ не получила от Киева ответ на вопрос об обязательствах, которые РФ не выполняла». 9. «Почти 1 млн граждан Украины получили гражданство РФ с 2016 по 2020 гг.». 10. «Позиция ЕС по урегулированию ситуации в Донбассе непоследовательна и противоречива». 11. «РФ будет настаивать на урегулировании конфликта между Киевом, ДНР и ЛНР». 12. «Киев, называя ополченцев марионетками РФ, ставит под сомнения минские соглашения». 13. «Выдача РФ паспортов ДНР и ЛНР не может означать включение республик в ее состав». 14. «Нужды в модернизации «нормандского формата» по урегулированию в Донбассе нет». Все – крапка!

Хоча ні, була ще 15-та новина, вже не блискавка, а просто підсумкова «вишенка на торте» або, якщо забажаєте, «звезда на Кремле»: «Команда Зеленского в вопросе решения конфликта в Донбассе «стреляет себе в ногу»».

БАКУ І ЄРЕВАН. НИЗХІДНИЙ ІМПЕРСЬКИЙ ВЕКТОР РОСІЇ

Була ще одна відповідь, теж сюжетно вигадливо вибудувана і адресована дещо іншим одержувачам.

Як відомо, на зустрічі у Батумі 19 липня був присутній і багато працював у різних форматах глава Євроради Шарль Мішель. Але перед цим він був в інших країнах «Східного партнерства»: 18 липня – в Баку, 17 липня – в Єревані, де спілкувався з Ільхамом Алієвим і Ніколом Пашиняном відповідно. І це вже дратівливий фактор для Путіна.

Крім того, тиждень тому, 14 липня, вірменський прем’єр заявив, що візит Еммануеля Макрона до Єревана відбудеться не «восени», як оголошувалося раніше, а «незабаром». Активність Вірменії на європейському векторі Кремль взагалі традиційно важко переносить. (Тоді як з особливою роллю Туреччини на Південному Кавказі і концепцією «Дві країни – один народ» він, схоже, вже змирився. Чому посприяло і те, що Ердоган прямо пообіцяв бути поруч з Баку не тільки в умовах миру, але і війни).

І ось увечері 19 липня раптово з’являється оголошення про робочий візит до Москви Ільхама Алієва вже наступного дня. Російський офіціоз анонсував цю зустріч так – «на встрече президенты рассмотрят ключевые вопросы дальнейшего укрепления российско-азербайджанских отношений стратегического партнерства с акцентом на торгово-инвестиционное и гуманитарное сотрудничество», але «основное внимание будет уделено практическим аспектам реализации договоренностей лидеров России, Азербайджана и Армении по Нагорному Карабаху».

У таких формулюваннях легко побачити послання третій стороні — Вірменії і Пашиняну, щоб вони не сильно захоплювалися контактами із Заходом, оскільки тепер, після програної війни, безпека частини Карабаху, що залишилася під контролем вірмен, залежить виключно від Росії.

Але яка цікава історія. У звітах про двогодинну зустріч, опублікованих на президентських сайтах Росії та Азербайджану, про жодні анонсовані напередодні «отношения стратегического партнерства» вже не йдеться. «Друзья», «партнеры» в алієвських словах подяки за вакцину ще залишилися (що поробиш, така ціна), а ось «стратегическое» – вивітрилося.

Що ж замість цього? Путін говорить про «многие направления сотрудничества». Алієв же у своїх виразах ще більш дипломатично акуратний: «важные вопросы нашего взаимодействия». Тобто, від анонсу до звіту виходить дуже показове зниження пафосу: стратегічне партнерство – напрями співпраці – питання взаємодії.

За таких обставин, звичайно ж, рано говорити про втрату Росією свого впливу на Південному Кавказі. Але все ж її імперський вектор тут — «на низхідній».

КОМУ «СЛАВЯНСКИЙ БАЗАР», КОМУ — БЛІНКЕН

А що, до речі, відбувається зараз у Білорусі, яка лише місяць тому вийшла зі «Східного партнерства»?

Лукашенко 14-19 липня був зайнятий проведенням «Славянского базара». Гучне і яскраве піар-шоу диктатора стало не те щоб зовсім холостим залпом, але чимось відверто третьорозрядним і малопомітним. Окрема неприємність — спостерігати з України, як наші «зірки» торгуються із самозваним президентом, набиваючи собі ціну. У підсумку в цьому сенсі звіт про «Славянский базар» можна зробити такий: «Повалій відкривала; Штифель посіла друге місце і сфоткалася з Басковим; Панченко вела; ще з десяток – вагалися і відмовилися». І то — це, мабуть, дуже докладна розповідь, що рекламує дійство, яке на те не заслуговує.

У цей же час, 19 липня, відбувся вашингтонський візит «альтернативного президента» Світлани Тихановської (згідно з підрахунками білоруської платформи «Голос», вона перемогла у першому турі з результатом 52-56%). Його рівень був високим — офіційне запрошення Держдепу. Білоруська гостя зустрілася з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, його заступником Вікторією Нуланд і радником Держдепартаменту Дереком Шолле. Тихановська закликала США ухвалити пакет екстреної допомоги для незалежних ЗМІ, Ютуб-проєктів, Телеграм-каналів, журналістських розслідувань, розширити допомогу громадянському суспільству, репресованим, політв’язням та їхнім сім’ям, приватному бізнесу Білорусі, а також збільшити кількість стипендіальних програм для підтримки студентів і дослідників.

Символічно вийшло. Поки Лукашенко зазиває Повалій і отримує відмову від Білик, Тихановська зустрічається з Блінкеном і отримує відмову (поки) на прохання про зустріч з Байденом.

Тобто, цього тижня «Східне партнерство» графічно виглядало як усічена піраміда. В основі — «Асоційоване тріо». Далі — різновекторні Азербайджан і Вірменія у взаємному конфлікті. І усічена за допомогою Росії «кремлівська» верхівка — лукашенківська Білорусь. Правду кажучи, такий розвиток подій можна було передбачити 12 років тому, під час створення партнерства. Цікаво, наскільки збережуться ті самі вектори на наступну дюжину років.

Олег Кудрін, Рига

Перше фото: Офіс Президента